Постанова № 33974061, 20.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 р. Справа № 804/3337/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ляшко О.Б., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопроммаш" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Лайнер» про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Нікопроммаш» 04 березня 2013 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яка є правонаступником Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення:

- від 14.12.2012 № 0000952210 із визначенням суми податкового зобов'язання по податку на прибуток - 202873,36 грн.;

- від 14.12.2012 № 0000962210 із визначенням суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість - 74124,10 грн.;

- від 14.12.2012 № 0000972210 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 6063,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що під час здійснення перевірки, Нікопольській ОДПІ було надано для огляду оригінали всіх первинних документів, а саме: видаткові накладні, акти прийняття виконаних робіт по ремонту електрообладнання, податкові накладні, списання матеріалів по актам, рахунки, банківські документи, реєстр отриманих податкових накладних. Зазначені первинні документи, які були складені протягом дії Договору №20/11 від 01.04.2011 та Договору №23/11 на виконання робіт по ремонту електрообладнання від 01.04.2011. В Акті перевірки відсутні будь-які зауваження щодо наявності дефекту форми при складанні первинних документів та інші відомості щодо неповноти бухгалтерського та податкового обліку. На думку позивача, стверджуючи про те, що TOB «ТД «ЛАЙНЕР» не є власником товару, Нікопольська ОДПІ в Акті перевірки не визначила хто є його власником, а тому такий висновок є суб'єктивним та не обґрунтованим. Крім того, TOB «НІКОПРОММАШ» і TOB «ТД «ЛАЙНЕР» зареєстровані платниками ПДВ, на що їм видані свідоцтва та присвоєні індивідуальні податкові номери платників, а отже TOB «ТД «ЛАЙНЕР» мало право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних, які є розрахунковими документами, а TOB «НІКОПРОММАШ» - на включення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту, а вартості товару/виконаних робіт до валових витрат. Факт ненадання TOB «ТД «ЛАЙНЕР» документів для перевірки не може бути доказом неправильності формування податкових зобов'язань зі сторони TOB «ТД «ЛАЙНЕР» та сплати ним сум ПДВ до бюджету, про що було зазначено Нікопольською ОДПІ в Акті перевірки. Актом перевірки не встановлено факту віднесення до валових витрат TOB «НІКОПРОММАШ» витрат, пов'язаних з перевезенням придбаних матеріальних цінностей, а також, не підтверджується обов'язок TOB «НІКОПРОММАШ» щодо проведення оплати вартості перевезення первинними документами, які були об'єктом перевірки, а тому необхідності в оформлені товарно-транспортних документів при виконанні продавцем товару зобов'язання по договору, який не є спеціалізованим підприємством по наданню послуг по перевезенню вантажів, не було. На думку позивача не можуть бути взяті до уваги доводи Нікопольської ОДПІ про те, що необхідним первинним документом для підтвердження факту поставки матеріальних цінностей, а отже і дійсності правочинів, є товарно-транспортна накладна.

Ухвалою від 23 липня 2013 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача ТОВ «ТД «ЛАЙНЕР».

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, тому у відповідності до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене судом було ухвалено перейти в письмове провадження.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби 26 листопада 2012 року було складено акт № 2339/221/33125694 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Нікопроммаш» (реєстраційний номер облікової справи платника податку 33125694) з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 та правильності визначення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «ТД «ЛАЙНЕР» (реєстраційний номер облікової справи платника податку 33184456)».

Виїзною позаплановою документальною перевіркою ТОВ «Нікопроммаш» (реєстраційний номер облікової справи платника податків 33125694) встановлено:

- фінансово-господарські операції з поставки товарів (робіт, послуг) між ТОВ «Нікопроммаш» та ТОВ «ТД «ЛАЙНЕР» (реєстраційний номер облікової справи платника податків 33184456), згідно первинних документів, перелік яких наведено в підпункті 3.1.1 пункту 3.1 та підпункті 3.2.1 пункту 3.2 розділу 3 даного акту, з урахуванням висновку акту Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровськ про результати документальної позапланової не виїзної перевірки ТОВ «ТД «ЛАЙНЕР» (реєстраційний номер облікової справи платника податків 33184456) з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за червень 2011 року від 30.01.12 №409/23-3/33184456, є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правовик не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю;

- порушення пп.14.1.27 п. 14.1 ст.14, п. 135.1. пп. 135.5.4. п. 135.5 ст. 135, п.п. 138.1, 138.2, 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 202873,36грн., у тому числі за 2 квартали 2011 року - 202873,36 грн.;

- порушення п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за перевіряємий період у сумі 74124,10 грн., у тому числі за червень 2011 року на суму 74124,10 грн.;

- порушення п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту (рядок 19 Декларації з ПДВ) за червень 2011 року на суму 6063,00 грн.

Судом встановлено, що Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби на підставі акту № 2339/221/33125694 від 26 листопада 2012 року було винесено 14 грудня 2012 року відносно TOB «Нікопроммаш» наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000952210, щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 202873,36 грн., з яких за основним платежем + 202873,36 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000962210, щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 74125,00 грн., з яких за основним платежем + 74124,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0000972210, щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6063,00 грн.

Представником позивача було надано суду копії видаткових накладних, актів прийняття виконаних робіт по ремонту електрообладнання, податкових накладних, списання матеріалів по актам, рахунків та ін.

Аналізуючи зміст позовних вимог суд прийшов до наступних висновків.

Виходячи зі змісту п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Згідно ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, встановлено що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Позивач зазначає, що реальність господарських операцій підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними та платіжними дорученнями.

Разом з тим, з наданих позивачем документів не підтверджено реальність отримання послуг та товарів за даним договором, не вбачається використання їх позивачем у власній господарській діяльності.

Під час судового розгляду справи позивачем не підтверджена наявність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, не доведена економічна вигода та реальність спірної угоди.

Під час судового розгляду справи позивачем не підтверджено належними та достатніми доказами (належним чином оформленими первинними документами) факт придбання товарів/послуг, здійснення розрахунків між сторонами, використання отриманих послуг, придбаних товарів позивачем у власній господарській діяльності.

Крім того, ухвалою від 23 липня 2013 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача ТОВ «ТД «ЛАЙНЕР». Однак, представник зазначеної особи в судові засідання не з'явився, письмових пояснень з приводу реальності укладених з позивачем угод до суду не надав.

Таким чином, позивач не набув право на віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту підприємства.

Відповідно до пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення тощо.

Судом було встановлено, що одними з основних джерел, яке використовувалось під час перевірки TOB «Нікопроммаш» був акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛАЙНЕР» (реєстраційний номер облікової справи платника податків 33184456) від 30.01.2012 № 409/23-3/33184456 з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за червень 2011 року.

Разом з тим, суд зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини.

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Під час судового розгляду представник позивача не надав належних та достатніх доказів, які підтверджують реальність виконання укладеної позивачем угоди з контрагентом, а саме: первинної документації підприємства в повному обсязі, документів щодо наявності трудових та технологічних можливостей для здійснення вказаних правочинів, доказів отримання вказаних послуг та товарів та їх використання позивачем у власній господарській діяльності.

Позивач під час розгляду справи не навів суду обставин та доказів, які б свідчили про відповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, звичність цих операцій для цих осіб, цін за спірними операціями або про їх прибутковість, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про реальність вчинених операцій, наявність факту поставки та отримання послуг.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках тощо.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі Закон № 996-ХІV) встановлює, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону № 996-ХІV). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити (частини 1 та 2 статті 9 Закону № 996-ХІV).

Аналогічне визначення первинних документів міститься й у правилах ведення бухгалтерського обліку. Зокрема, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88, (далі Положення № 88) первинні документи - це документи у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції (пункт 2.1. Положення № 88), й складаються у момент проведення операції або одразу після її проведення (пункт 2.2. Положення № 88).

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки, вчиняючи оскаржувані дії, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог ТОВ «Нікопроммаш» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа: ТОВ «ТД «Лайнер» про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відносяться за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4-12, 41, 94, 128, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Лайнер» про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Судовий збір віднести за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» (код ЄДРПОУ 33125694).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили 20.08.2013 р. СуддяО.Б. Ляшко О.Б. Ляшко