Постанова № 33974013, 23.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2013 р. Справа № 804/10433/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяЛяшко О.Б. при секретаріСтавицькому О.В. за участю: представника позивача представника відповідача Шевченко О.Г. Каціонової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «СІСТАР» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування карток відмови та рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ НВП «СІСТАР» 02 серпня 2013 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110080000/2013/00081 від 15.05.2013;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів № 110080000/2013/100073/1 від 15.05.2013.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ НВП «СІСТАР» звернулося до Дніпропетровської митниці для оформлення вантажу за Контрактом № 7490DA13 від 14.02.2013, шляхом подання 30.04.2013 вантажно-митної № 110080000.2013.111612. Але Дніпропетровська митниця відмовила в оформлені товару шляхом видачі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110080000/2013/00081 від 15.05.2013. Підставою для відмови ТОВ НВП «СІСТАР» по оформленню товару за основним методом (за ціною контракту), митним органом зазначено: «В інвойсі відсутня інформація щодо зовнішньоекономічного контракту для ідентифікації ввезеного товару». Дніпропетровською митницею були видано рішення про коригування митної вартості товарів № 110080000/2013/100073/1 від 15.05.2013. Для уникнення простою вагонів та накладення штрафу, ТОВ НВП «СІСТАР» була подана нова митна декларація згідно ст.55 Митного кодексу України та Наказу Державної митної служби України № 230 від 03.11.2011, з урахуванням скоригованої митної вартості товарів № 110080000/2013/111664 від 16.05.2013.

Також позивач зазначив з приводу того, що стосується відсутності в інвойсах інформації щодо зовнішньоекономічного контракту, то форма інвойсу є довільною, законодавством не передбачено обов'язкових реквізитів, які має містити такий документ. У інвойсі вказується той обсяг інформації, який обумовлений його функціональним призначенням, змістом договірних правовідносин та намірами сторін. Крім цього, товар можливо ідентифікувати на підставі залізничної накладної, яка містить одночасно інформацію щодо контракту (гр.2) та інвойсу (гр.11, 23).

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на їх задоволенні наполягав, посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечували проти їх задоволення.

В обґрунтування своїх заперечень представники Дніпропетровської митниці Міндоходів посилався на наступне. Позивачем 15.05.2013 до Дніпропетровської митниці для здійснення митного оформлення товару - «прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований з полімерним покриттям», виробництва Словаччина, ввезеного за контрактом від 14.02.2013 № 749ODA13 з компанією U.S.Steel Kosice, s.r.o (Словаччина) подану митну декларацію № 110080000/2013/111612. Інвойси №№ 113/L0127001, 113/L0127002, 113/L0127003, 113/L0127004, 113/L0127005 від 29.04.2013 не містять посилання на номер та дату контракту (№ 749ODA13 від 14.02.2013). Також представник відповідача посилається на те, що оплата за спірною поставкою повинна була бути здійснена в строк до 14.05.2013, проте, відповідно до наданого платіжного доручення оплата здійснена 30.05.2013.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ НВП «СІСТАР» (код ЄДРПОУ 24238090) зареєстроване у якості юридичної особи, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії ААВ № 198611.

Між ТОВ НВП «СІСТАР» та компанією U.S.Steel Kosice, s.r.o (Словаччина) 14.02.2013 було укладено контракт № 749ODA13, а саме щодо отримання прокату плоского з вуглецевої сталі, в рулонах; прокату плоского з вуглецевої сталі з полімером 66,39 тн.

ТОВ НВП «СІСТАР» звернулося до Дніпропетровської митниці для оформлення вантажу за Контрактом № 7490DA13 від 14.02.2013, шляхом подання 30.04.2013 вантажно-митної № 110080000.2013.111612.

Дніпропетровська митниця відмовила в оформлені товару шляхом видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110080000/2013/00081 від 15.05.2013. Підставою для відмови ТОВ НВП «СІСТАР» по оформленню товару за основним методом (за ціною контракту), митним органом зазначено: «В інвойсі відсутня інформація щодо зовнішньоекономічного контракту для ідентифікації ввезеного товару».

Дніпропетровською митницею було видано рішення про коригування митної вартості товарів № 110080000/2013/100073/1 від 15.05.2013.

ТОВ НВП «СІСТАР» була подана нова митна декларація згідно ст.55 Митного кодексу України та Наказу Державної митної служби України № 230 від 03.11.2011, з урахуванням скоригованої митної вартості товарів № 110080000/2013/111664 від 16.05.2013.

Судом встановлено, що для підтвердження митної вартості товару ТОВ НВП «СІСТАР» були надані додаткові документи, а саме:

- висновок експерта № ГО-2778 від 05.06.2013, виданий Дніпропетровською торгово-промисловою палатою;

- переклад інвойсу № 113/L0127001 від 29.04.2013;

- переклад інвойсу № 113/L0127002 від 29.04.2013;

- переклад інвойсу № 11 3/L0127003 від 29.04.2013;

- переклад інвойсу № 11 3/L0127004 від 29.04.2013;

- переклад інвойсу № 113/L0127005 від 29.04.2013;

- платіжне доручення в іноземній валюті № 500 від 30.05.2013 на суму 77 815,99 доларів США;

- інформація Лондонської біржі.

У відповідь на дані документи Дніпропетровська митниця направила на адресу ТОВ НВП «СІСТАР» листа за вих. № 17-11-2/608 від 21.06.2013, який був отриманий 15.07.2013 та яким митний орган залишив чинним рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів № 110080000/2013/100073/1 від 15.05.2013.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Частиною 1 статті 24 Митного кодексу України визначено, що кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом (ч. 1 ст. 29 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

У ч.ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України визначено наступне.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Суд вважає за необхідне зазначити, що рахунок-фактури (invoice) це документ, який в обов'язковому порядку супроводжує товари, які переміщуються через митний кордон України. Рахунок-фактури повинен містити інформацію щодо відправника та отримувача (найменування, адреси та банківські реквізити), дані про товари (найменування, вартість за одиницю, кількість, загальну вартість платежу), умови поставки товару. Зазначений документ використовується для здійснення взаєморозрахунків сторін - контрагентів угоди та є одним з основних документів для визначення митної вартості переміщуваних товарів.

З наданих ТОВ НВП «СІСТАР» доказів судом встановлено, що дійсно в інвойсах не було зазначено інформації щодо зовнішньоекономічного контракту, проте, суд вважає, що митний орган міг ідентифікувати товар на підставі залізничної накладної, яка містить одночасно інформацію щодо контракту (гр.2) та інвойсу (гр.11, 23).

Також суд вважає за необхідне наголосити на тому, що оплата за поставлений товар була здійснена позивачем, про що надано платіжне доручення від 30.05.2013 № 500, а твердження представника відповідача про те, що оплата за спірною поставкою повинна була бути здійснена в строк до 14.05.2013, у зв'язку з чим зазначене платіжне доручення неможливо ідентифікувати зі спірною партією товару, є необґрунтованим. Так, згідно умов контракту № 749ODA13 від 14.02.2013 встановлено, що оплата здійснюється у строк 15 днів після виставлення специфікації.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно не застосовано для визначення митної вартості товару основний метод, оскільки наданими позивачем документами підтверджується доцільність застосування саме даного методу.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, при винесенні оскаржуваних картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110080000/2013/00081 від 15 травня 2013 року та рішення про коригування митної вартості товарів № 110080000/2013/100073/1 від 15 травня 2013 року, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Митним кодексом України, у зв'язку з чим суд визнає протиправними такі рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів та скасовує їх.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4-12, 41, 94, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «СІСТАР» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування карток відмови та рішення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110080000/2013/00081 від 15 травня 2013 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 110080000/2013/100073/1 від 15 травня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «СІСТАР» (код ЄДРПОУ 24238090) судовий збір у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою. яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23 серпня 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили 23.08.2013 р. СуддяО.Б. Ляшко О.Б. Ляшко