Рішення № 33972341, 26.09.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2013 р. Справа № 911/2727/13

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі:

1. Міністерства оборони України, м. Київ

2. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТУКРПРОМ-ВР», с. Велика Бугаївка, Васильківський район

про стягнення 8 042,54 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Пушкарьов О.Г. - наказ № 62 о/с від 03.09.2013р.;

від позивача 1: Барда С.Ю. - предст., дов. від 09.09.2013р. № 220/419/д;

від позивача 2: Барда С.Ю. - предст., дов. від 11.09.2013р. № 2816;

від відповідача: Горбач О.В. - предст., дов. від 25.05.2013р.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України (прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (позивач-2), Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТУКРПРОМ-ВР» (відповідач) про стягнення 8 042,54 грн. заборгованості за договором № 4 від 01.03.2012 р. про відшкодування вартості послуг з водопостачання водовідведення КЕКВ 1162, спожитої у процесі надання послуг з харчування.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.2013 р. було порушено провадження у даній справі, призначено до розгляду на 12.08.2013р.

12.08.2013р. відповідачем по справі подано відзив на позов, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, у зв'язку з відсутністю належних доказів, що підтверджують виникнення заборгованості перед позивачем за договором № 4 за квітень та травень 2013р.

Ухвалою суду від 12.08.2013р. розгляд справи було відкладено на 16.09.2013р.

16.09.2013р. представником відповідача подано клопотання в порядку ч. 1ст 69 ГПК України про продовження строків вирішення спору. Вказане клопотання було розглянуте судом та задоволено, про що винесена відповідна ухвала суду. В судовому засіданні оголошувалась перерва на 26.09.2013р.

Присутні в судовому засіданні прокурор та представник позивачів 1, 2 позовні вимоги підтримали. Також, представником позивача через канцелярію суду подано документи, які, за його словами, свідчать про направлення актів та рахунків за квітень-травень 2013р. на адресу відповідача. Проти вказаного факту відповідач заперечує, зазначаючи що вказані документи не є належними доказами.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи наявність в матеріалах справи доказів для об'єктивного вирішення спору по суті, 26.09.2013р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника прокуратури, позивачів 1, 2 та відповідача суд,-

встановив:

01.03.2012р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ОПТУКРПРОМ-ВР" (сторона 2) було укладено договір про відшкодування вартості послуг з водопостачання та водовідведення КЕКВ 1162, спожитої в процесі надання послуг з харчування № 4, за умовами якого сторона 1 забезпечує сторону 2 послугами з водопостачання та водовідведення отриману від КЕВ м. Запоріжжя для забезпечення надання послуг з харчування особового складу Збройних Сил України, а сторона 2 відшкодовує стороні 1 вартість послуг з водопостачання та водовідведення спожитої в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору про закупівлю послуг харчування № 286/2/12/2 від 02.02.2012р. для кожної військової частини, до площ яких має доступ сторона 2 та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пунктів 2.2.2. та 2.2.3. договору сторона 1 зобов'язується своєчасно, забезпечувати послугами водопостачання та водовідведення протягом дії договору, сприйняті стороною 2 об'єкти харчування, що задіяні у наданні послуг згідно з договором про харчування, дотримуючись норм споживання та технічних правил користування, а також не чинити перешкод у забезпеченні послугами з водопостачання та водовідведення об'єктів харчування, прийнятих та задіяних в процесі надання стороною 2 послуг з харчування.

Відповідно до пунктів 2.3.2. та 2.3.3. договору, сторона 2 зобов'язується відшкодування вартості за спожиті послуги водопостачання та водовідведення здійснювати відповідно до показників встановлених засобів обліку, або до складеної та затвердженої стороною 1 калькуляції та після отримання від сторони 1 рахунку-фактури, акта виконаних робіт, протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки (КЕВ).

У відповідності до п. 9.1, строк дії договору встановлено з 01.03.2012р. до 31.12.2012р.

25.12.2012р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя (сторона - 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ОПТУКРПРОМ-ВР" (сторона - 2) укладено додаткову угоду до договору про відшкодування вартості послуг з водопостачання та водовідведення КЕКВ 1162, спожитої в процесі надання послуг з харчування № 4 від 01.03.2012р., за умовами якої сторони погодились викласти п. 9.1. договору в наступній редакції: « 9.1. Договір діє з 01 березня 2012 року по 31 січня 2013 року.».

11.01.2013р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя (сторона - 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ОПТУКРПРОМ-ВР" (сторона - 2) укладено додаткову угоду до договору про відшкодування вартості послуг з водопостачання та водовідведення КЕКВ 1162, спожитої в процесі надання послуг з харчування № 4 від 01.03.2012р., за умовами якої сторони погодились викласти п. 9.1. договору в наступній редакції: « 9.1. Договір діє з 01 березня 2012 року по 19 березня 2013 року.».

19.03.2013р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя (сторона - 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ОПТУКРПРОМ-ВР" (сторона - 2) укладено додаткову угоду до договору про відшкодування вартості послуг з водопостачання та водовідведення КЕКВ 1162, спожитої в процесі надання послуг з харчування № 4 від 01.03.2012р., за умовами якої сторони погодились викласти п. 9.1. договору в наступній редакції: « 9.1. Договір діє з 01 березня 2012 року по 30 квітня 2013 року.».

Предметом позову є вимоги про стягнення 8 042,54 грн. боргу за договором про відшкодування вартості послуг з водопостачання та водовідведення КЕКВ 1162, спожитої в процесі надання послуг з харчування № 4 від 01.03.2012р., який виник за період квітень-травень 2013р.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Як зазначалось вище, вартість за спожиті послуги здійснюється відповідачем після отримання від позивача-2 рахунку-фактури, акта виконаних робіт, протягом 10 банківських днів (п.2.3.2 договору).

Таким чином, обов'язковою умовою для здійснення розрахунків за договором № 4 від 01.03.2013р. є направлені на адресу відповідача акти та рахунки-фактури на адресу відповідача, або безпосереднє отримання відповідачем зазначених документів.

На підтвердження виконання своїх зобов'язань по даному договору за період з квітня по травень 2013року, позивачем надані суду акт виконаних робіт № 4 від 30.04.2013р., розрахунок № 195 від 30.04.2013р., акт виконаних робіт № 5 від 01.06.2013р. рахунок № 248 від 01.06.2013р. та акт взаємних розрахунків станом на 01.06.2013р. на загальну суму 8 042, 54 грн. Зазначені документи, на думку позивачів, є підставою для задоволення позовних вимог.

В свою чергу, відповідач проти позову заперечує та зазначає, що відповідно до додаткової угоди укладеної між позивачем - 2 та відповідачем 19.03.2013р. до договору № 4, строк його дії сплив 30.04.2013р. Що стосується актів виконаних робіт, то вони ним отримані не були, оскільки на його адресу не надсилались. З вказаних підстав просить відмовити в задоволенні позову.

Судом було досліджено матеріали справи, надані сторонами додаткові докази та встановлено, що нарахована та заявлена до стягнення сума боргу обліковується за відповідачем на підставі договору № 4 за квітень та травень 2013р. При цьому, самі акти виконаних робіт (наданих послуг) за вказаний період та акт звірки розрахунків складені одноособово заінтересованою особою (позивачем 2), що не може бути належним доказом отримання відповідачем зазначених в ньому послуг.

26.09.2013р. представником позивача в судовому засіданні подані додаткові документи, які, за його словами, свідчать про направлення актів та рахунків за квітень-травень 2013р. на адресу відповідача.

Однак, судом було оглянуто надані докази та встановлено, що за зазначений в Меморіальному ордері період (1 півріччя 2013р.) ані рахунки, ані акти виконаних робіт за квітень-травень 2013р. на адресу відповідача не направлялись.

Крім того, суд встановив, що строк дії договору про відшкодування вартості послуг з водопостачання та водовідведення КЕКВ 1162, спожитої в процесі надання послуг з харчування № 4 від 01.03.2012р. припинив свою дію 30.04.2013 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого діють господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Застосовуючи вказану норму, суд приходить до висновку, що твердження позивачів та прокурора з приводу того, що в травні 2013р. на підставі договору № 4 відповідачеві надавались послуги, є безпідставними, оскільки без укладення відповідного договору та актів, які б свідчили про факт прийняття таких послуг відповідачем, зазначені обставини не заслуговують на увагу та не можуть бути прийняті судом як належні докази.

Обов'язок доказування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і позивача, який мав довести наявність таких обставин, на підставі яких ним заявлені позовні вимоги.

Зокрема, відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

З огляду на те, що прокурором та позивачами, належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу, не доведено суду надання другим позивачем відповідачеві послуг за договором в квітні 2013р. на суму 3 976,88 грн. та в травні 2013р. на суму 4 065,66 грн., зокрема не надано підписаних актів виконаних робіт (наданих послуг); доказів надсилання позивачем-2 відповідачеві вказаних актів та рахунків-фактур, як це передбачено п.п. 6.6, 2.3.2, а також враховуючи, що строк дії договору про відшкодування вартості послуг з водопостачання та водовідведення КЕКВ 1162, спожитої в процесі надання послуг з харчування № 4 від 01.03.2012р., неналежне виконання якого є підставою позову у даній справі, припинив свою дію 30.04.2013р., суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог про стягнення 8 042,54 грн. боргу за вказаним договором.

За наведених обставин, доводи прокурора та позивачів, викладені в позовній заяві, господарський суд вважає непереконливими, оскільки наявні в матеріалах справи докази та встановлені на їх підставі обставини справи не підтверджують сукупність необхідних складових для задоволення позовних вимог. З урахуванням вищевикладеного, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Приписами ч. 3 ст. 49 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

У разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України. (п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року.).

Оскільки, позивачі не звільнені від сплати судового збору, його розмір - 1 720,50 грн., визначений із суми позовних вимог, в задоволені яких було відмовлено, покладається пропорційно на Міністерство Оборони України та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр.-т Повітрофлотський, 6, код 00034022) в доход державного бюджету України 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору.

3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Жовтнева, 4, код 07809992) в доход державного бюджету України 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дата складання повного тексту рішення: 08.10.2013р.

Суддя Щоткін О.В.