Рішення № 33972339, 03.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/17947/13 03.10.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна", м. Київ

До Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ", м. Київ

Про стягнення 15 625,78 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Рясков В.В. - пред. по довір.

Від відповідача Ковальчук В.В. - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 15 625,78 грн. заборгованості, пені та трьох відсотків річних за Договором поставки № 139 ЗП від 19.11.2012р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2013р. було порушено провадження у справі № 910/17947/13 та призначено судовий розгляд на 03.10.2013р.

02.10.2013р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у позові відмовити, посилаючись на таке. Відповідач вказує, що оскільки, у 2012-2013 роках було відсутнє належне фінансування юридичної особи відповідача та відсутні грошові кошти, спрямовані на виконання відповідачем умов Договору, то відповідач не зобов'язаний сплачувати позивачу грошові кошти за отриманий товар. Крім того, відповідач, послався на звільнення його від відповідальності, оскільки, його вина у невиконанні зобов'язань відсутня.

03.10.2013р. від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на відсутність вини та фінансування.

В судовому засіданні 03.10.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2012 р. між ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі його відокремленого підрозділу - Філії «Управління «Укргазтехзв'язок» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Практікер Україна» (відповідач) був укладений Договір поставки № 139 ЗП.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - Директором гіпермаркету № 701 м. Київ Гаркавенко К.І., який діяв на підставі Доручення № 11 від 14.09.2012р., та від відповідача - Заступником директора філії Кучерявим В.В., який діяв на підставі Положення та довіреності № 7732 від 26.12.2011р., та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач, як постачальник, зобов'язався поставляти, а відповідач, як покупець, зобов'язався купувати на умовах цього Договору поставки лінолеума (надалі-товар) партіями, в кількості та номенклатурі відповідно до окремих замовлень покупця.

Специфікацією від 19.11.2012р., що є додатком № 1 до Договору та його невід'ємною частиною, сторони узгодили, що позивач зобов'язаний передати у власність відповідачу за плату товар, а саме, лінолеум, в кількості 260 метрів квадратних загальною вартістю - 14 300 грн. (в тому числі ПДВ).

Відповідно до п. 2.3. Договору, покупець оплачує поставлену постачальником партію товару за цінами, вказаними у рахунках на оплату, протягом 45 календарних днів з дати поставки, що підтверджується накладною, згідно виставленого рахунку-фактури. Постачальник обов'язаний виставити рахунок-фактуру протягом одного робочого дня від дати поставки. У випадку не надання постачальником покупцю рахунку-фактури термін оплати товару відраховується з моменту отримання покупцем рахунку-фактури.

Відповідно до п. 2.4. Договору датою проведення розрахунків вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку покупця.

Позивач, на виконання умов Договору, здійснив поставку товару, а саме, лінолеуму в кількості 260 метрів квадратних, що підтверджується Видатковою накладною № 4295 від 04.12.2012р., яка підписана повноважними представниками сторін та скріплена печаткою позивача без зауважень та приймається судом, як належний доказ виконання позивачем договірних зобов'язань.

Відповідно до п. 2. Наказу Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Відповідно до п. 4 Інструкції довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві.

До матеріалів справи долучено копію Довіреності № 786 від 03.12.2012р., яка підтверджує факт отримання товару уповноваженим представником відповідача.

Позивачем разом з товаром було передано відповідачу рахунок на оплату № 70100002607 від 07.12.2012р. на суму 14 300 грн.

Відповідач умови Договору не виконав та грошові кошти позивачу за отриманий лінолеум не перерахував.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу Претензію № 01 про невиконання зобов'язань щодо оплати товару вих. № 76 від 22.07.2013р., з вимогою погасити заборгованість у розмірі - 14 300 грн.

Відповідач, у відповідь претензію № 01 вих. № 76 від 22.07.2013р., надав відповідь вих. № 2052 від 22.08.2013р., в якій повідомив, що зазначена претензія є безпідставною та необґрунтованою, а отже, задоволенню не підлягає. У вказаному листі відповідач не навів жодної обставини, яка б свідчила про необґрунтованість вимог позивача, та жодного документального підтвердження, викладеному у листі не надав.

Доводи відповідача, які були викладені у відзиві та підтримані представником у судовому засіданні жодним доказом не підтверджені.

Посилання відповідача, як на підставу звільнення від виконання зобов'язань за Договором, на відсутність належного фінансування у 2012-2013 роках, є необґрунтованим та таким, що суперечить принципам господарської діяльності.

Під час судового розгляду було встановлено, що позивач передав відповідачу товар, який останній зобов'язаний оплатити.

Зобов'язання відповідача щодо оплати за отриманий товар, випливають з умов Договору, що є обов'язковими для виконання сторонами, та нормами цивільного законодавства.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає - 14 300 грн.

Належним чином засвідчені копії вищевказаних документів, залучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 1 054,28 грн. Період нарахування пені визначений з 18.01.2013р. по 18.07.2013р.

Відповідно до п. 9.3. Договору покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару, що був поставлений шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неперехованої суми за кожний день прострочення платежу і не звільняється від виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Також, на суму боргу правомірно нараховує три відсотка річних у розмірі 271,50 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність прострочення з боку відповідача, вимоги позивача про стягнення пені та трьох відсотків річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Практікер Україна» (02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 8-Б, 2 поверх, код ЄДРПОУ 33938302), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 14 300 (чотирнадцять тисяч триста) грн., пеню у розмірі - 1 054 (одна тисяча п'ятдесят чотири) грн. 28 коп., три відсотка річних у розмірі - 271 (двісті сімдесят одна) грн. 50 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 08 жовтня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук