Рішення № 33969283, 26.09.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а

Апеляційне провадження № 22-ц/796/7640/2013 Головуючий в суді 1 інстанції - Сирбул О.Ф.

Доповідач - Ящук Т.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Ящук Т.І.

суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарі Телегіній Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 квітня 2013 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу),

встановила:

У жовтні 2012 року позивач ПрАТ «СК «НОВА» звернувся до суду з вказаним позовом та просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) в розмірі 115 750 грн. та судові витрати. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 06.10.2010 року між ПрАТ «СК «НОВА» та ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 4565, предметом якого є страхування транспортного засобу «Іnfiniti ЕХ», держ. номер НОМЕР_1.

19.01.2011 року в м. Києві по вул. Центральній, 11 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Іnfiniti ЕХ », д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 та транспортного засобу «Мitsubishi», д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, що визнаний винним у скоєнні даної ДТП.

20.01.2011 року ОСОБА_4 звернувся до позивача з повідомленням про подію із транспортним засобом. Позивач здійснив виплату страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 141 250 грн.

21.11.2011 року АТ СК «НОВА» звернулась до АТ «Страхова група «ТАС», в якій була застрахована цивільна відповідальність ОСОБА_2, з регресною вимогою та 12.03.2012 року остання сплатила АТ «СК «НОВА» відшкодування в розмірі 25500 грн.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 квітня 2013 року позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «СК «НОВА» різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 115 750 грн. та судовий збір в розмірі 1157 грн. 50 коп.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача витрати по оплаті судового збору. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи.

Зазначав, що ТОВ «Незалежна експертно-асистуюча компанія», яка проводила автотоварознавче дослідження транспортного засобу «Іnfiniti ЕХ», є зацікавленою стороною, оскільки співпрацює з позивачем на договірній основі, а тому така оцінка не може вважатись незалежною, об'єктивною та справедливою, а розмір майнової шкоди у вказаному дослідженні є завищеним, необґрунтованим та недостовірним. Крім того, не був здійснений виклик зацікавлених осіб для технічного огляду автомобіля.

Апелянт вказував, що суд першої інстанції не надав йому можливості подати клопотання про призначення судової експертизи.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити. Представник позивача вважав доводи апеляційної скарги безпідставними та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, вказуючи про те, що у разі використання для розрахунку страхового відшкодування висновку ФОП ОСОБА_6 про розмір матеріального збитку від 17.06.2013 року, що був наданий відповідачем до суду апеляційної інстанції, розмір відшкодування буде більшим, ніж стягнуто за рішенням суду.

Заслухавши доповідь судді Ящук Т.І., вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.10.2010 року між ПрАТ «СК «НОВА» та ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 4565, предметом якого є страхування транспортного засобу «Іnfiniti ЕХ», держ. номер НОМЕР_1.

19.01.2011 року в м. Києві по вул. Центральній, 11 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Іnfiniti ЕХ », д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 та транспортного засобу «Мitsubishi», д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 Згідно з постановою Дарницького районного суду м. Києва від 25.05.2011 року, вищевказана ДТП відбулася внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог п. 11.3. ПДР України та він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

20.01.2011 року страхувальник ОСОБА_4 звернувся до позивача з повідомленням про подію із транспортним засобом, а 31.05.2011 року - із заявою про виплату страхового відшкодування та надав усі необхідні документи.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач здійснив виплату страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 141 250 грн. 21.11.2011 року АТ СК «НОВА» звернулась до АТ «Страхова група «ТАС», в якій була застрахована цивільна відповідальність ОСОБА_2, з регресною вимогою та 12.03.2012 року остання сплатила АТ «СК «НОВА» суму в розмірі 25 500 грн.

Виходячи із вимог ст. 22, 1166, 993, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» та викладених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача ОСОБА_2 необхідно стягнути різницю між здійсненою позивачем страховою виплатою 141 250 грн. та отриманим відшкодуванням 25 500 грн., що становить суму 115 750 грн.

Виходячи із наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що є доведеними обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими щодо події ДТП, особи, винної у вчиненні ДТП, яка повинна нести відповідальність за завдану шкоду, та яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а також здійснення позивачем страхової виплати страхувальнику. Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин у цій частині застосовані правильно.

Однак колегія суддів не погоджується з висновками суду щодо визначення розміру відшкодування, оскільки вони не відповідають обставинам справи, тому відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України вважає за необхідне змінити рішення суду в цій частині.

Відповідно до звіту № 85 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного оцінювачем ТОВ «Незалежна експертно-асистуюча компанія» 10.02.2011 року, ринкова вартість досліджуваного автомобіля «Іnfiniti ЕХ », д.н. НОМЕР_1 складає 324 650 грн. 35 коп., а вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП, складає 258 807 грн. 27 коп.

Як вбачається із страхового акту (остаточного) № 1470 від 07.06.2011 року, затвердженого головою правління ВАТ СК «Нова», зважаючи на те, що вартість відновлювального ремонту автомобіля складає понад 70% ринкової вартості транспортного засобу, то відповідно до умов укладеного із страхувальником ОСОБА_4 договору, настала повна конструктивна загибель транспортного засобу.

Відповідно до вказаного страхового акту розрахунок суми страхового відшкодування здійснено наступним чином: із страхової суми 310 000 грн. вирахувано вартість залишків знищеного транспортного засобу - 161 000 грн., франшизу - 7750 грн., а також суму несплачених часток страхового платежу у розмірі 13 694 грн. 25 коп., та визначено до виплати відшкодування в розмірі 127 555 грн. 75 коп. (а.с. 40-41)

З наданих суду копій платіжних доручень вбачається, що саме ця сума страхового відшкодування і була виплачена страхувальнику: 31 888 грн. 93 коп. (платіжне доручення № 5218 від 10.06.2011 року) + 63 777 грн. 88 коп. (платіжне доручення № 5297 від 15.06.2011 року) + 31 888 грн. 94 коп. (платіжне доручення № 5336 від 16.06.2011 року) = 127 555 грн. 75 коп. ( а.с. 42-44)

З викладеного слідує, що судом першої інстанції не було перевірено зазначених обставин та невірно визначено суму виплаченого страхового відшкодування.

З регресної вимоги ВАТ СК «Нова» до АТ «Страхова група «ТАС» вбачається, що позивачем зазначено про виплату страхувальнику страхового відшкодування в сумі 141 250 грн. ( а.с. 45).

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, зазначена сума складається із суми виплаченого страхового відшкодування 127 555 грн. 75 коп. та суми несплачених страхувальником часток страхового платежу у розмірі 13 694 грн. 25 коп., що була утримана при здійсненні страхувальнику виплати за пошкоджений автомобіль, оскільки відповідно до п.5.3.9 договору страховик має право утримати при здійсненні виплат страхового відшкодування суми несплачених часток страхового платежу, коли згідно з умовами договору, річний страховий платіж сплачується кількома частинами ( внесками).

Однак посилання позивача на зазначені обставини не є підставою для стягнення суми в розмірі 13 694 грн. 25 коп. з відповідача ОСОБА_2, оскільки відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи, що позивачем ВАТ Страхова компанія «Нова» було здійснено страхове відшкодування в сумі 127 555 грн. 75 коп., то саме в зазначених межах до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою ( страховим відшкодуванням).

З врахуванням викладеного, сума несплачених страхувальником ОСОБА_4 часток страхового платежу не може бути віднесена до фактичного розміру завданої позивачу шкоди, а невиконання страхувальником обов'язків своєчасно вносити страхові платежі за договором добровільного страхування не є підставою для покладення такої відповідальності на відповідача, як особу, що винна в скоєнні ДТП, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, оскільки не ґрунтується на нормах матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції, АТ «Страхова група «ТАС», у якій була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 26.04.2010 року, виплатила суму в межах ліміту відповідальності у розмірі 25500 грн. на користь ВАТ СК «Нова».

Враховуючи викладене, розмір відшкодування страхової виплати, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, складатиме суму в розмірі: 127 555 грн. 75 коп. - 25 500 грн. = 102 055 грн. 75 коп., а тому колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині розміру відшкодування підлягає зміні.

Доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що суд безпідставно поклав в основу рішення звіт ТОВ «Незалежна експертно-асистуюча компанія» про визначення розміру матеріального збитку, оскільки відповідача не було викликано для технічного огляду пошкодженого автомобіля, тоді як за практикою автотоварознавчих досліджень розмір грошового відшкодування по аналогічних пошкодженнях складає приблизно 65 000 грн.

Однак зазначені доводи апеляційної скарги відповідача не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки ґрунтуються на припущеннях щодо вартості відшкодування, тоді як частиною 4 ст. 60 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Таким чином, обов'язок довести невідповідність заявлених вимог у частині визначення розміру збитків покладається саме на відповідача, а не на позивача, який надав до суду висновок спеціаліста, який відповідачем не спростовано.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції позбавив його можливості заявити клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, не відповідає матеріалам справи, з яких вбачається, що клопотань про призначення судової автотоварознавчої експертизи в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 не заявляв, хоча не був позбавлений такої можливості. Відповідач був обізнаним із матеріалами справи з 20.02.2013 року, що підтверджується його заявою ( а.с. 67), розгляд справи 14.03.2013 року було судом відкладено за його клопотанням, відповідач був присутнім в судовому засіданні 11.04.2013 року.

За таких обставин, колегією суддів не може бути прийнятий до уваги наданий апелянтом звіт з оцінки транспортного засобу від 17.06.2013 року, складений на замовлення відповідача ФОП ОСОБА_6 на підставі звіту № 85 оцінювача ТОВ «Незалежна експертна-асистуюча компанія» та копій фотознімків пошкодженого автомобіля.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11.04.2013 року необхідно змінити в частині розміру відшкодування, визначивши суму відшкодування, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача у розмірі 102 055 грн. 75 коп.

Оскільки відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати присуджуються пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, то витрати позивача по сплаті судового збору, що підлягають відшкодуванню відповідачем, підлягають пропорційному зменшенню та стягненню відповідно у розмірі 1020 грн. 55 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307-309, 313-317, 218 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 квітня 2013 року - змінити в частині розміру відшкодування, у зв'язку з чим резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» ( код ЄДРПОУ 31241449) відшкодування страхової виплати у розмірі 102 555 грн. 75 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» судові витрати в розмірі 1025 грн. 55 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді: