Постанова № 33967386, 07.10.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2013 р. 12:38 Справа №801/9118/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., за участю секретаря Баценко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сімферопольського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення 1556,18 грн.,

за участю представників:

від позивача - Третякова О.Г., представник, довіреність № 01-217 від 29.01.2013 року;

від відповідача - ОСОБА_1, позивач, паспорт серія НОМЕР_2;

Суть спору: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Сімферопольського міського центру зайнятості (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення 1556,18 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.09.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 07.10.2013 року, наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у адміністративному позові.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Ч.ч. 2, 3 ст. 21 Закону України «Про зайнятість населення» № 5067-VI від 05.07.2012 року передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах є юридичними особами публічного права.

Фінансування діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції та виконання ним функцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 22 Закону основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів є здійснення контролю за використанням роботодавцями та безробітними коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

У п. 1 Положення про Державну службу зайнятості України, затвердженого Указом Президента України N 19/2013 від 16.01.2013 року (далі - Положення), зазначено, що Державна служба зайнятості України (далі - Служба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.

Служба входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Згідно з п.п. 11 п. 3 Положення основними завданнями Служби є, зокрема, здійснення контролю за використанням роботодавцями та безробітними коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд).

Служба відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі представляє інтереси Фонду в судових та інших органах, у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадськими об'єднаннями з питань соціального захисту, а також з органами соціального страхування на випадок безробіття іноземних держав, міжнародними організаціями, діяльність яких пов'язана із захистом соціальних прав людини; проводить у встановленому порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, в тому числі шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників (п.п. 28, 29 п. 4 Положення).

П.п. 8 п. 6 Положення передбачено, що Служба для виконання покладених на неї завдань має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою, а також несплачені у добровільному порядку штрафи, накладені відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та статті 24-1 Закону України «Про рекламу».

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі Закон).

Згідно зі ст.7 Закону (в редакції, яка діяла на момент перебування відповідача на обліку в Сімферопольському МЦЗ) видами соціальних послуг, зокрема, був пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом організації громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку як безробітна Сімферопольському міському центрі зайнятості у період з 13.02.2012 року по 28.04.2012 року та була знята у зв'язку з невідвідуванням безробітним державної служби зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку відвідування з наступного дня після останнього відвідування відповідно до абзацу 4 п.п. 2 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу та безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 219 (який діяв на момент перебування відповідача на обліку в Сімферопольському МЦЗ).

Пунктом 13 вищевказаного Порядку було встановлено, що громадяни, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, і безробітні, повинні відповідно до письмових рекомендацій працівників державної служби зайнятості сприяти своєму працевлаштуванню, відвідувати центр зайнятості у визначений і погоджений з ними час, з пред'явленням при кожному відвідуванні паспорта, а особи, зазначені в абзаці другому пункту 3 цього Порядку, - довідки про реєстрацію місця проживання, виданої житлово-експлуатаційною організацією або органом внутрішніх справ, свідоцтва про народження (для осіб, що не досягли 16-річного віку) і трудової книжки, брати участь у семінарах, інших масових заходах, що проводяться державною службою зайнятості з метою надання допомоги громадянам у пошуку підходящої роботи і роботодавцям у доборі працівників. При цьому періодичність відвідування центру зайнятості зазначеними особами визначається з урахуванням ситуації на ринку праці, наявності підходящої роботи та місця проживання громадянина, але не рідше ніж один раз на 30 календарних днів.

Громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку у разі невідвідування безробітним центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку відвідування з наступного дня після останнього відвідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції, яка діяла на момент перебування відповідача на обліку в Сімферопольському МЦЗ) сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 письмово повідомлена про необхідність відвідування центру зайнятості після 12.04.2012 року, про що була ознайомлена під розпис у Додатку до ПК № 1 (Відвідування особою ЦЗ, надані послуги та прийняті рішення) про те не виконала своїх обов'язків (письмові рекомендації спеціаліста державної служби зайнятості) та не відвідала центр протягом 30 днів із зазначеної дати.

На підставі зазначеного відповідача 28.03.2012 року було знято з обліку в Сімферопольському міському центру зайнятості.

Судом встановлено що ОСОБА_1 в період з 27.03.2012 року по 26.04.2012 року, на підставі договору № 015012012700003 від 27.01.2012 року, укладеного між Сімферопольським міським центром зайнятості та Організацією Автономної Республіки Крим Товариства Червоного Хреста України, працювала на громадських роботах про що свідчить копія виписки з розпорядження №40 л/с від 26.03.2012 року, акти виконаних робіт від 30.03.2012 року та від 13.04.2012 року, виписка з розпорядження № 58 л/с від 25.04.2013 року.

Фінансування вказаних робіт здійснювалось за рахунок державної служби зайнятості, що підтверджується копіями платіжних доручень № 666 від 05.04.2012 року на суму 6149,28 грн. та № 830 від 25.04.2013 року на суму 5086,92 грн.

За таких обставин, позивачем завдано матеріальну шкоду відповідачу у вигляді необґрунтованих витрат на фінансування організації оплачу вальних громадських робіт на загальну суму 1556,18 грн.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи кошти в сумі 1556,18 грн. відповідачем не повернені.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що належить задовольнити у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 07.10.2013 р. р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 08.10.2013 р.

На підставі зазначеного вище, керуючись ст. 160-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (95000, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Сімферопольського міського центру зайнятості (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. О. Невського, 7а, ЗКПО 20708706, р/р 37174130201100Ю у ДКС України у м. Сімферополі в АР Крим, МФО 824026) 1556,18 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят шість гривень вісімнадцять копійок) вартості наданих соціальних послуг на випадок безробіття.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.