Постанова № 33966268, 25.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2013 р. Справа№ 911/1906/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Авдеєва П.В.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 25.09.2013 року,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення господарського суду Київської області від 02.07.2013 року

у справі № 911/1906/13 (суддя Рябцева О.О.)

за позовом Заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах

держави в особі Міністерства енергетики та вугільної

промисловості, публічного акціонерного товариства «Національна

акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до комунального підприємства Київської обласної ради

«Бородянкатепловодопостачання»

про стягнення 579652,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 02.07.2013 року по справі № 911/1906/13 позов Заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості, публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» про стягнення 579652,49 грн. - задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 510997,50 грн. боргу, 1609,55 грн. інфляційних втрат, 11760,28 грн. 3% річних та 39111,95 грн. пені. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 10000 грн. боргу припинено. В іншій частині позову відмовлено. Також, стягнуто з КП Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» в доход Державного Бюджету України 11269,59 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 02.07.2013 року публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Київської області від 02.07.2013 року по справі № 911/1906/13 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 5702,13 грн. 3% річних та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги скаржника та стягнути з відповідача на користь позивача 5702,13 грн. 3% річних.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2013 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Лобаня О.І., суддів - Майданевича А.Г., Федорчука Р.В. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Тищенко А.І. від 25.09.2013 року в зв'язку з перебуванням судді Майданевича А.Г. у відпустці склад колегії змінено: головуючий суддя - Лобань О.І., судді - Авдеєв П.В., Федорчук Р.В.

У судових засіданнях 04.09.2013 року та 25.09.2013 року прокурор та представник ПАТ «НАК «Нафтогаз України», надали суду свої пояснення по справі в яких, подану апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі з доводами викладеними в ній та просили задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 5702,13 грн. 3% річних. В цій частині просили прийняти нове рішення суду яким, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних задовольнити у повному обсязі.

Представники Міністерства енергетики та вугільної промисловості та КП Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» у судові засідання 04.09.2013 року та 25.09.2013 року не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином про що в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи викладене, заслухавши думку прокурора та представника ПАТ «НАК «Нафтогаз України» що з'явилися у судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники Міністерства енергетики та вугільної промисловості та КП Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, участь представників скаржника у судовому засіданні 25.09.2013 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі.

Також, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у відповідності до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а продовження зазначеного строку розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України без клопотання сторони по справі, не передбачено ГПК України.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2011 року між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (постачальник) та комунальним підприємством Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» (споживач) укладено договір на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 1501500012-ТКЕ-ТЕ/11, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити споживачу впродовж 2011-2012 років природний газ виключно для вироблення теплової енергії для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, а покупець - прийняти і оплатити природний газ відповідно до договору.

Постачальник передає з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року споживачу природний газ в обсязі 490 тис. куб. м. Постачальник передає з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року споживачу природний газ в обсязі 1620 тис. куб. м. (п. 2.1. договору). Відповідно до п. 5.1 договору ціна за 1000 куб. м. природного газу, який передається споживачу, загалом становить 1309,20грн.

Згідно п.п. 6.1, 6.5 договору оплата за газ, послуги його постачання та транспортування, проводиться виключно грошовими коштами на поточний рахунок, вказаний в розділі 12 договору, в такому порядку: - оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; - оплата в розмірі по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу з урахуванням вартості постачання і транспортування газу територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 7 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу споживачем та акту приймання-передачі газу протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із сторін.

Відповідно п. 11.1 договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині постачання газу з 01.11.2012 року до 31.12.2012 року (включно), а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

20.12.2011 року між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» та комунальним підприємством Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» укладено додаткову угоду № 1 до договору на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 1501500012-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 р. на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, відповідно до якої умови договору № 1501500012-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 р. викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 6.2.2 договору нової редакції сторони передбачили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

31.08.2012 року між сторонами укладено додаткову угоду № 5 до договору № 1501500012-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 року, відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди про припинення дії договору № 1501500012-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 року в частині постачання природного газу з 01.09.2012 року

На виконання умов договору за період з листопада 2011 р. по квітень 2012 р. постачальник передав, а відповідач прийняв у власність 1390,160 тис. куб. м. імпортованого природного газу на загальну суму 1819997,50 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу № 1501500011 за листопад 2011 р. від 30.11.2011 р. на суму 270535,71 грн., № 1501500011 за грудень 2011 р. від 31.12.2011 р. на суму 312965,57 грн., № 1501500011 за січень 2012 р. від 31.01.2012 р. на суму 407674,41 грн., № 1501500011 за лютий 2012 р. від 29.02.2012 р. на суму 461223,30 грн., № 1501500011 за березень 2012 р. від 31.03.2012 р. на суму 295113,32 грн. та № 1501500011 за квітень 2012 р. від 17.04.2012 р. на суму 72485,17 грн.

В свою чергу відповідач, розрахувався за отриманий природний газ лише частково та з порушенням встановлених п. 4.6 договору строків, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 520997,50 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків по оплаті за природний газ та його транспортування згідно договору № 1501500012-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 р. станом на 31.07.2012 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 21.11.2012 року між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (первісний кредитор) та публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 14/7096/12, за умовами якого первісний кредитор зобов'язався передати, а новий кредитор - прийняти на себе право вимоги до боржника первісного кредитора комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» за договором на постачання природного газу № 1501500012-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 р. у сумі 520997,50 грн. Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п.1.1. договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Відповідно до п. 2.2 договору 2 право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п. 2.1 цього договору. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі з зазначенням переліку переданих документів. Відповідно до п. 2.3 договору про відступлення права вимоги № 14/7075/12 від 21.11.2012 року первісний кредитор зобов'язаний протягом 5 днів з моменту підписання договору відступлення права вимоги письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги боргу.

27.11.2012 р. сторонами було підписано акт приймання-передачі документів, відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв документи, зазначені в п. 2.1 договору про відступлення права вимоги. Тобто, право вимоги первісного кредитора до відповідача було передано позивачеві 27.11.2012 р. відповідно до п. 2.2 договору відступлення права вимоги.

Так, 27.11.2012 року на виконання договору про відступлення права вимоги № 14/7096/12 від 21.11.2012 року ПАТ «Київоблгаз» надіслало на адресу відповідача повідомлення про відступленні права вимоги за спірним договором на постачання природного газу (а.с.16). У свою чергу, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» направив на адресу відповідача вимогу № 26/2-580-12 від 24.12.2012 р. про сплату існуючої заборгованості у сумі 520997,50 грн. за договором на постачання природного газу.

Проте, відповідач вимогу ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не задовольнив та не погасив заборгованість у сумі 520997,50 грн.

Так, у травні 2013 року Заступник прокурора Шевченківського району м. Києва звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості та ПАТ «НАК «Нафтогаз України» з позовом до комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» про стягнення 579652,49 грн., з яких 520997,50 грн. заборгованості за договором № 1501500012-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 р., 2080,63 грн. інфляційних втрат, 17462,41 грн. 3% річних та 39111,95 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 1501500012-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 року.

В свою чергу відповідач заявлений позов визнав частково, а саме в сумі 520997,50 грн. заборгованості та зазначив, що КП Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» частково погасило зазначений борг у сумі 10000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 884 від 28.05.2013 р. Проти іншої частини позовних вимог відповідач заперечив, посилаючись на те, що КП Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» є державним комунальним підприємством, фінансується з бюджету територіальної громади та на даний час перебуває в скрутному матеріальному становищі.

Як зазначалося вище рішенням господарського суду Київської області від 02.07.2013 року по справі № 911/1906/13 позов Заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до КП Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» про стягнення 579652,49 грн. - задоволено частково. Стягнуто з КП Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 510997,50 грн. боргу, 1609,55 грн. інфляційних втрат, 11760,28 грн. 3% річних та 39111,95 грн. пені. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 10000 грн. боргу припинено. В іншій частині позову відмовлено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянка-тепловодопостачання» підлягає задоволенню частково. Рішення господарського суду Київської області від 02.07.2013 року по справі № 911/1906/13 слід скасувати частково в частині стягнення 3% річних у сумі 11760,28 грн.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами частини першої ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, до позивача згідно договору про відступлення права вимоги № 14/7096/12 від 21.11.2012 року перейшло право вимоги до відповідача, у зв'язку з неналежним виконанням останнім договору на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 1501500012-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 року.

На виконання умов договору за період з листопада 2011 р. по квітень 2012 р. постачальник передав, а відповідач прийняв у власність 1390,160 тис. куб. м. імпортованого природного газу на загальну суму 1819997,50 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу № 1501500011 за листопад 2011 р. від 30.11.2011 р. на суму 270535,71 грн., № 1501500011 за грудень 2011 р. від 31.12.2011 р. на суму 312965,57 грн., № 1501500011 за січень 2012 р. від 31.01.2012 р. на суму 407674,41 грн., № 1501500011 за лютий 2012 р. від 29.02.2012 р. на суму 461223,30 грн., № 1501500011 за березень 2012 р. від 31.03.2012 р. на суму 295113,32 грн. та № 1501500011 за квітень 2012 р. від 17.04.2012 р. на суму 72485,17 грн.

Відповідач розрахувався за отриманий природний газ лише частково та з порушенням встановлених п. 4.6. договору строків, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 520997,50 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків по оплаті за природний газ та його транспортування згідно договору № 1501500012-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 р. станом на 31.07.2012 р.

Оскільки, під час розгляду даної справи у суді першої інстанції відповідачем було частково сплачено суму основного боргу у розмірі 10000 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 884 від 28.05.2013 р., судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі в частині стягнення 10000 грн. заборгованості за договором на постачання природного газу №1501500012-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 р. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Не сплаченою залишилась заборгованість у сумі 510997,50 грн. Так, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за договором на постачання природного газу №1501500012-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 р. у сумі 510997,50 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості визнається відповідачем, то місцевий господарський суд правомірно задовольнив позов в частині стягнення вказаного боргу у розмірі 510997,50 грн. Розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи та позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню. Більш того, з вказаною сумою основного боргу погоджується й сам відповідач.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 2080,63 грн. інфляційних втрат, 17462,41 грн. 3% річних та 39111,95 грн. пені.

Щодо стягнення з відповідача пені у сумі 39111,95 грн. судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2.2 договору викладеного у нової редакції відповідно до додаткової угоди № 1 від 20.12.2011 року, сторони передбачили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до положень спірного договору, оплата за газ, послуги його постачання та транспортування, проводиться виключно грошовими коштами на поточний рахунок, вказаний в розділі 12 договору, в такому порядку: - оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; - оплата в розмірі по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу з урахуванням вартості постачання і транспортування газу територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 7 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Отже, із зазначеного вбачається, що момент прострочення відповідачем виконання зобов'язання встановлюється щодо кожного підписаного акту окремо, і як наслідок, пеня також має нараховуватись на суму боргу по кожному акту приймання-передачі газу окремо з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.

Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до умов спірного договору, сторони погодили між собою, що остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу з урахуванням вартості постачання і транспортування газу територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 7 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, а відтак, з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня має обчислюватись саме з 7 числа наступного місяця за місяцем поставки газу + 6 місяців.

Таким чином, здійснивши перевірку правильності нарахування пені зробленого позивачем та перевіреного судом першої інстанції, судова колегія апеляційного господарського суду вважає його обґрунтованим та арифметично вірним. Отже, місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача на користь відповідача пеню у сумі 39111,95 грн.

Крім того, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовної вимоги щодо стягнення з відповідача 2080,63 грн. інфляційних втрат.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, здійснивши перевірку правильності нарахування та розрахунку інфляційних втрат, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає розрахунок суду першої інстанції інфляційних втрат обґрунтованим та арифметично вірним.

За розрахунком суду першої інстанції, інфляційні втрати, за період з січня 2012 р. по березень 2012 р., нараховані з додержанням рекомендацій, що викладені в листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., становлять 1609,55 грн.

Як вірно вказав суд першої інстанції, оскільки сума заявлених позовних вимог перевищує розрахунок суми інфляційних втрат, розрахований судом, то дана позовна вимога підлягає частковому задоволенню у сумі 1609,55 грн.

Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача 2080,63 грн. інфляційних втрат правомірно була задоволена місцевим господарським судом частково, а саме у розмірі 1609,55 грн.

Однак, що стосується висновків суду першої інстанції в частині розрахунку 3% річних та стягнення з відповідача лише 11760,28 грн. 3% річних, судова колегія погодитися не може виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 21.11.2012 року між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (первісний кредитор) та публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 14/7096/12, за умовами якого первісний кредитор зобов'язався передати, а новий кредитор - прийняти на себе право вимоги до боржника первісного кредитора комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» за договором на постачання природного газу № 1501500012-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 р. у сумі 520997,50 грн. Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п.1.1. договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Як зазначалося вище, у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції саме за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що новий кредитор має право нараховувати штрафні санкції лише до 21.11.2012 року, тобто, до дати укладення договору уступки права вимоги.

Таким чином, здійснивши перевірку правильності нарахування 3% річних зробленого позивачем, судова колегія апеляційного господарського суду вважає його обґрунтованим та арифметично вірним. Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 3% річних у сумі 17462,41 грн., тобто за весь час прострочення боржником як передбачено п. 6.1 договору викладеного у новій редакції у відповідності до додаткової угоди № 1 від 20.12.2011 року та п.1.2 договору від 21.11.2012 року про відступлення права вимоги та ст. 625 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку по справі щодо стягнення основної суми боргу, інфляційних втрат та пені. При цьому, за розрахунком апеляційного господарського суду 3% річних що підлягають стягненню становлять 17462,41 грн.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення господарського суду Київської області від 02.07.2013 року у справі № 911/1906/13 слід задовольнити. Рішення господарського суду Київської області від 02.07.2013 року у справі № 911/1906/13 скасувати частково в частині стягнення з КП Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» 3% річних у сумі 11760,28 грн. В цій частині прийняти нове рішення суду яким, стягнути з КП Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 3% річних у розмірі 17462,41 грн. В іншій частині рішення господарського суду Київської області від 02.07.2013 року у справі № 911/1906/13 залишити без змін.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення господарського суду Київської області від 02.07.2013 року у справі № 911/1906/13 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 02.07.2013 року у справі № 911/1906/13 скасувати частково в частині стягнення з комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» 3% річних у сумі 11760,28 грн. В цій частині прийняти нове рішення суду яким, стягнути з комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» (07800, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Вокзальна, 1А, код 33710516) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, 6, код 20077720) 3% річних у розмірі 17462,41 грн.

3. В іншій частині рішення господарського суду Київської області від 02.07.2013 року у справі № 911/1906/13 залишити без змін.

4. Стягнути з комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання" (07800, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Вокзальна, 1А, код 33710516) в доход Державного Бюджету України 11583,61 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 61 коп. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

5. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, 6, код 20077720) в доход Державного Бюджету України 9,43 грн. (дев'ять) грн. 43 коп. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

6. Стягнути з комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання" (07800, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Вокзальна, 1А, код 33710516) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, 6, код 20077720) 860,25 грн. (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

7. Видачу наказів доручити господарському суду Київської області.

8. Матеріали справи № 911/1906/13 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Лобань О.І.

Судді Авдеєв П.В.

Федорчук Р.В.

Дата підписання 30.09.2013 року