Постанова № 33966126, 03.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2013 р. Справа№ 916/92/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Авдеєва П.В.

суддів: Куксова В.В.

Яковлєва М.Л.

За участю представників:

від позивача: Сніткіна І.А. - представник за довіреністю,

від відповідача: Мельник О.В. - представник за довіреністю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР»

на рішення Господарського суду м. Києва від 19.06.2013р.

у справі №916/92/13-г (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Служби автомобільних доріг в Одеській області

до Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР»

про відшкодування збитків в сумі 316 268,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

В січні 2013р. Служба автомобільних доріг в Одеській області (далі-позивач) звернулася до Господарського суду Одеської області із позовом до Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» (далі-відповідач) про відшкодування витрат по утриманню приміщень в сумі 204 808,06 грн. та 3 580,08 грн. трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.03.2013 року № 916/92/13-г справу за вказаним позовом було направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

16.05.2013 року представник позивача подав до Господарського суду м.Києва заяву про уточнення та доповнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача відшкодування витрат по утриманню приміщень в сумі 316 268,81 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами про відшкодування витрат по утриманню об'єкта від 06.07.2007 року та від 07.07.2012 року в частині відшкодування витрат по утриманню об'єкта: приміщень на 5,6 та частини 7 поверху 7-ми поверхової будівлі загальною площею 1537,2 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Грушевського, 49.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 19.06.2013р. у справі №916/92/13-г позов задоволено. Присуджено до стягнення з Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР" на користь Служби автомобільних доріг в Одеській області витрати по утриманню приміщень в сумі 316 268,8 грн. та судовий збір в сумі 6 325,37 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 19.06.2013р., відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин господарським судом, що мають значення для справи та порушення останнім норм матеріального та процесуального права.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги (доповнення до неї) та відзиву, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 06.07.2012 року між сторонами був укладений договір про відшкодування витрат по утриманню об'єкта (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідачем відшкодовуються позивачу наступні витрати по утриманню об'єкта: споживання електроенергії, водо- та теплопостачання, каналізації, ліфта, вивіз сміття, охорона об'єкта, які визначаються пропорційно зайнятої площі.

Відповідно до п.1.1 Договору цим Договором регулюються правовідносини між сторонами, пов'язані з відшкодуванням витрат по утриманню об'єкту: приміщень на 5,6 та частини 7 поверхах 7-ми поверхової будівлі загальною площею 1537,2 кв.м (далі - Об'єкт), розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Грушевського, 49.

У відповідності до п.п.2.1 та 2.2 Договору оплата по останньому здійснюється відповідачем щомісячно на протязі десяти днів з моменту отримання рахунку від позивача та доданого до нього розрахунку. У розрахунку позивач визначає суму відшкодування витрат, визначених п. 1.2 цього Договору, яка визначається пропорційно зайнятої відповідачем площі, що становить 28 % від загальної площі об'єкту.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, позивач належним чином виконував свої зобов'язання за Договором, претензії щодо якості та обсягу надання послуг з боку відповідача відсутні.

Термін дії Договору відповідно до умов п. 4.1 останнього встановлений з моменту підписання до 06.07.2012 року.

Крім того, 07.07.2012 року між сторонами було укладено договір про відшкодування витрат по утриманню об'єкта на тих самих умовах, що і попередній Договір, із строком дії до 06.07.2017 року.

Доказів припинення Договору в установленому порядку суду не надано.

Поясненнями представника позивача, наявними у матеріалах справи розрахунком основного боргу, копіями рахунків на оплату відшкодування витрат на утримання об'єкта та актів прийму-передачі наданих послуг, підписаних сторонами (копії яких містяться в матеріалах справи), підтверджується обов'язок відповідача станом на 14.05.2013 року відшкодувати позивачеві витрати по утриманню приміщень в сумі 316 268,81 грн. за період з 16.01.2012 року по 14.05.2013 року.

З урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та, враховуючи положення пункту 2.1 Договору, відповідач повинен був сплачувати відшкодування витрат на утримання об'єкта щомісячно на протязі десяти днів з моменту отримання рахунку від позивача та доданого до нього розрахунку.

Проте, відповідачем було порушено умови договору та вимоги законодавства України в частині строків виконання зобов'язання, а саме, не перераховано своєчасно та в повному обсязі позивачеві плату за надані послуги за січень 2012 року - травень 2013 року.

Відповідно до частин 1, 2 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Дана норма кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідачем відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів на спростування наявності вказаної вище заборгованості.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 316 268,81 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, судовою колегією визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені обставини, сторонами не надано.

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі та в письмових поясненнях до неї, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміні оскаржуваного рішення.

Судові витрати покладаються на підставі ст.49 ГПК України на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» на рішення Господарського суду м. Києва від 19.06.2013р. у справі №916/92/13-г залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м.Києва від 19.06.2013 року у справі №916/92/13-г залишити без змін.

3. Матеріали справи №916/92/13-г повернути до Господарського суду м.Києва.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Дата підписання повного тексту постанови 08.10.2013р.

Головуючий суддя Авдеєв П.В.

Судді Куксов В.В.

Яковлєв М.Л.