Рішення № 33966048, 04.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16852/13 04.10.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»доПриватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»простягнення 12 207,00 грн.Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача:Галюк Ю.Г.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 12 207,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.09.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.09.2013 р.

У судовому засіданні 25.09.2013 р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву, за змістом якого останній заперечував в задоволенні позовних вимог, оскільки заявлене позивачем до стягнення страхове відшкодування розраховано в супереч положенням ст. 29 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Також, до відзиву на позовну заяву, представником відповідача додано копію полісу №АА/5819372.

В судовому засіданні 25.09.2013 р. оголошено перерву до 04.10.2013 р.

04.10.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується його підписом у розписці про оголошення перерви у судовому засіданні 25.09.2013 р.

Таким чином, відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.02.2012 р. між позивачем та Чепуль С.П. (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №06/0647207/0402/7 (надалі - «Договір»).

Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, які пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням засобом наземного транспорту, а саме: автомобілем «Citroen», реєстраційний номер АЕ 1945 СР.

16.05.2012 р. о 13 год. 36 хв. Рябін М.Н. керуючи автомобілем «ВАЗ», реєстраційний номер 47300 АЕ, в м. Дніпропетровськ, в районі вул. Г.Сталінграда, при зміні напрямку руху праворуч, не переконавшись в безпеці свого маневру, скоїв наїзд на автомобіль «Citroen», реєстраційний номер АЕ 1945 СР, під керуванням Радзивило К.В., який стояв попереду; від удару автомобіль «Citroen» відкинуло вперед, де він скоїв наїзд на автомобіль «Mitsubishi», реєстраційний номер АА 6215 КЕ, під керуванням водія Сафонова О.О., внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ДАІ ГУ МВС в Дніпропетровській області №9006968 про обставини ДТП.

Постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 17.08.2012 р. у справі №402/1749/12 встановлено, що своїми діями Рябіна М.Н. скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП та у зв'язку із закінченням строку для притягнення до адміністративної відповідальності провадження у справі закрито.

З довідки ДАІ ГУ МВС в Дніпропетровській області №9006968 про обставини ДТП вбачається, що ДТП сталася в результаті порушення водієм Рябіна М.Н. вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

При цьому, суд відзначає наступне.

Статтею 247 КпАП визначено перелік обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у тому числі, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. (п. 1. ч.1 ст. 247 КпАП).

Згідно ст. 9 КпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому, постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 17.08.2012 р. у справі №402/1749/12 провадження у адміністративній справі було закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КпАП, в зв'язку із закінченням на момент розгляду адміністративної справи, строків, передбачених ст. 38 КпАП України.

Таким чином, закриття провадження у адміністративній справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КпАП, а не на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП, свідчить про наявність в діях водія складу адміністративного правопорушення, тобто його вини у вчиненні ДТП.

Відповідно до звіту №18/05/12/2 про проведення оцінки вартості збитку, завданого власнику автомобіля «Citroen», реєстраційний номер АЕ 1945 СР, складений 18.05.2012 р. ПП Данильченко В.В. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №12562/11 від 17.10.2011 р.) вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Citroen», реєстраційний номер АЕ 1945 СР, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 11 277,18 грн.

Згідно рахунку №093 та калькуляції №093 від 26.07.2012 р., складених ФОП Гриценко П.І (СТО) вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Citroen», реєстраційний номер АЕ 1945 СР, внаслідок його пошкодження у ДТП становить 12 207,00 грн.

Страховим актом №0401/06/5263/S/52808 від 21.08.2012 р. пошкодження транспортного засобу марки «Citroen», реєстраційний номер АЕ 1945 СР, внаслідок ДТП, що сталося 16.05.2012 р. о 13 год. 36 хв. в м. Дніпропетровськ, в районі вул. Г.Сталінграда, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 12 207,00 грн.

На підставі страхового акту, позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, перерахував на рахунок ФОП Гриценко П.І. (СТО) суму страхового відшкодування у розмірі 12 207,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0042880 від 29.08.2012 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 12 207,00 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як вбачається із матеріалів справи, ДТП, в результаті якого було заподіяно шкоду автомобілю «Citroen», реєстраційний номер АЕ 1945 СР, сталося з вини водія автомобіля «ВАЗ», реєстраційний номер 47300 АЕ, Рябіна М.Н.

Цивільно-правова відповідальність Рябіна М.Н. за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу автомобіля «ВАЗ», реєстраційний номер 47300 АЕ, застрахована ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» згідно із полісом №АА/5819372.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АА/5819372) віднесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії полісу 04.08.2011 р. по 03.08.2012 р.

Відповідно до полісу №АА/5819372 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Рябін Микола Іванович, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним автомобіля «ВАЗ», реєстраційний номер 47300 АЕ була застрахована відповідачем.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Заявою №03-17/6659 від 12.04.2013 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 12 207,00 грн.

В свою чергу, відповідач звернувся до позивача із листом №1653 від 23.04.2013 р., за змістом якого зазначив, що для розгляду претензії позивача, останній повинен надіслати відповідачу копію розпорядження вигодонабувача щодо виплати страхового відшкодування, копію паспорта та ідентифікаційного коду Чепуль С.П. та копію паспорту та ідентифікаційного коду Чепуль К.О.

Листом №03-17/9337 від 04.06.2013 р. позивач направив відповідачу копію заяви вигодонабувача за договором добровільного страхування, стосовно інших документів, що затребувані відповідачем у листі №1653 від 23.04.2013 р., позивач зазначив, що з огляду на норми законодавства, позивач не вбачає законних підстав для їх надання.

Проте, суд відзначає, що з переліку доданих до заяви №03-17/6659 від 12.04.2013 р. документів, вбачається додання позивачем усіх необхідних документів необхідних для прийняття відповідачем рішення щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу або відмови у її здійсненні.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Тобто, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто спеціальним законам, який застосовується до спірних правовідносин, зокрема ст. 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а саме у даному випадку, вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту експерта, а не рахунками СТО.

Матеріалами справи (звіт №18/05/12/2 про проведення оцінки вартості збитку, завданого власнику автомобіля, складений 18.05.2012 р.) підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Citroen», реєстраційний номер АЕ 1945 СР становить 11 277,18 грн.

Полісом №АА/5819372 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

Враховуючи визначені полісом №АА/5819372 розміри лімітів відповідальності та франшизи, встановлений судом розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 11 277,18 грн. до звернення останнього із позовом до суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 11 277,18 грн.

В іншій частині заявленого до стягнення страхового відшкодування необхідно відмовити з огляду приписів ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40; ідентифікаційний код 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25; ідентифікаційний код 23510137) страхове відшкодування у розмірі 11 277 (одинадцять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 18 коп. та витрати на сплату судового збору у розмірі 1 588 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 46 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текст рішення складено та підписано 04.10.2013 р.