Рішення № 33966040, 03.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2013 р.Справа № 922/3304/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом ТОВ "ІСК Трансекспо", м. Київ до ТОВ "Стальконструкція", м. Харків про стягнення 60053,62грн. за участю представників сторін:

позивача - Ушаков О.В., дов. № б/н від 10.07.2013р.

відповідача - Камінська А.А., дов. № б/н від 01.08.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, після уточнення позовних вимог прийнятих судом до розгляду, просить суд стягнути з відповідача 55962,12грн. основного боргу, 3396,90грн. пені та 694,60грн. 3% річних. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов*язань за договором № 59/3-11 від 03.06.2011р., внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов (вх. № 35656 від 26.09.2013р.).

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

03.06.2011р. між ТОВ "Стальконструкція" (відповідач, замовник) та ТОВ "ІСК Трансекспо" (позивач, підрядник) було укладено договір підряду № 59/3-11 (надалі - Договір).

Відповідно до умов укладеного Договору позивач зобов'язався на умовах договору та згідно вимог чинного законодавства за завданням замовника на свій ризик виконати та здати замовникові в установлений Договором строк монтажні робити по системам пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, блисковозахисту, пінного пожежогасіння та автоматики гравітаційного димовидалення по об'єкту: «Ангар для стоянки ПС, за адресою: м. Харків, вул. Ромашкіна, 1», а також закупити та поставити всі необхідні матеріали та обладнання, організувати всі необхідні будівельно-монтажні та інші роботи, отримати необхідну дозвільну документацію для виконання робіт, пройти необхідні комісії та експертизи державного пожежного нагляду, передати замовнику в обумовлений у цьому Договорі строк завершені належним чином роботи, а також усунути дефекти під час гарантійного строку експлуатації. Відповідач, в свою чергу, прийняв на себе зобов'язання надати підряднику будівельний майданчик, проектну документацію, прийняти від підрядника виконані належним чином та відповідно до умов цього Договору роботи та оплатити їх.

Відповідно до п.13.1 Договору загальна вартість робіт за даним договором складає 3016373,24грн.

Як свідчать матеріали справи, а саме: акт № 1 приймання виконаних робіт та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2011 року, акт № 2 приймання виконаних робіт за серпень 2011 року, акт № 3 вартості змонтованого устаткування та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2011 року, акт № 4 приймання виконаних робіт за вересень 2011 року, акт № 5 вартості змонтованого устаткування та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2011 року, які підписано та скріплено печатками сторін, позивачем було фактично виконано роботи на загальну суму 2765392,62грн.

Однак відповідач, в порушення умов Договору та взятих на себе зобов*язань, виконані позивачем роботи оплатив лише частково на суму 2598814,80грн., що підтверджується відповідними виписками банку, наявними в матеріалах справи.

Крім того, відповідно до п. 13.5 укладеного Договору, відповідачем було додатково утримано вартість послуг Генпідряду у розмірі 110615,70грн., внаслідок чого, сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором склала 55962,12грн.

Дана сума заборгованості є грошовими коштами, які були утримані відповідачем для формування Гарантійного фонду згідно п. 13.4 Договору.

Відповідно до п. 13.4.1 Договору Гарантійний фонд встановлюється у розмірі 4% від ціни Договору та формується шляхом щомісячного утримання замовником 4% вартості фактично виконаних робіт з урахуванням ПДВ.

Пунктом 13.4.2 Договору передбачено, що замовник перерахує підряднику 50% суми Гарантійного фонду після підписання комісією актів приймання-передачі об'єкту будівництва в експлуатацію та виконання п. 13.4.3 цього Договору та отримання замовником відповідного рахунку-фактури від підрядника.

Згідно з п. 13.4.3 Договору платіж, зазначений в п. 13.4.2 Договору, буде здійснений за умови виконання підрядником наступних умов:

- передачі підрядником і прийняття замовником виконавчої документації, планів, схем, інструкцій з експлуатації обладнання та технічних описів, паспортів, сертифікатів і відповідності до умов законодавства, місцевого ДАБІ та інших документів, передбачених цим Договором; усунення на об'єкті повного обсягу недоліків та дефектів виконаних робіт;

- підписання сторонами остаточного Акту прийому-передачі робіт за Договором;

- приймання об'єкту будівництва в експлуатацію державною приймальною комісією.

Відповідно до п. 13.4.4 Договору, замовник після здійснення оплати згідно з п.13.4.2 утримує у себе 50% Гарантійного фонду, на умовах, викладених у ст. 16 Договору.

Пунктом 13.4.5 Договору передбачено, що перерахування замовником на рахунок підрядника решти коштів Гарантійного фонду здійснюється протягом 30 календарних днів після закінчення одного календарного року з моменту приймання об'єкту будівництва в експлуатацію, та отримання замовником від підрядника відповідного рахунку-фактури.

Об'єкт будівництва було прийнято в експлуатацію 18.01.2012 року згідно акту прийняття об'єкту в експлуатацію від 18.01.2012 року, що підтверджується Сертифікатом серії ХК № 16412013918, виданим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області.

Таким чином, остаточну оплату гарантійного фонду у розмірі 55962,12грн. відповідач повинен був сплатити в строк до 17.02.2013 року.

12.06.2013 року позивач направив відповідачу претензію № 763/13 від 07 червня 2013 року, в якій просив протягом 7 календарних днів сплатити заборгованість за договором № 59/3-11 від 03.06.2011 року в розмірі 59962,12грн., а також пеню у розмірі 3049,94грн. та 3% річних у розмірі 611,80грн., яка отримана відповідачем 17.06.2013р, про що свідчить повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не погасив, що і стало причиною звернення позивача з позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови укладеного з позивачем Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 55962,12грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Оскільки згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних, тому вимога про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 694,60грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 17.5. Договору передбачено, що у випадку, якщо замовник безпідставно прострочив виконання свого грошового зобов'язання, встановленого цим Договором, затримує оплату заборгованості підряднику, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, а у випадку розірвання цього Договору - від суми заборгованості - за кожен календарний день прострочення, але в будь-якому випадку не більше 10% від суми простроченого платежу.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення 3396,90грн. пені обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, суд визнає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак доводи відповідача викладені у відзиві на позов є безпідставними, спростовуються матеріалами справи, тому не приймаються судом до уваги.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у сумі 1720,50грн. покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 599, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція» (61106, м. Харків, пр-т Московський, 283; код ЄДРПОУ 21191412; в тому числі р/р 26001701540101 у філії Харківського РУ ЗАТ КБ «Експобанк» у м. Харків, МФО 350802) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСК Трансекспо» (03150, м. Київ, вул. Ямська, 72; код ЄДРПОУ 21548802; в тому числі р/р №26007210281041 в АТ «ПроКредит Банк» в м. Києві, МФО 320984) 55962,12грн. основного боргу, 3396,90грн. пені, 694,60грн. 3% річних та 1720,50грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 07.10.2013 р.

Суддя Присяжнюк О.О.