Рішення № 33966007, 04.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11296/13 04.10.13

За позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" ДоКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло" Простягнення 487 355,66 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача: Мірошник М.М.від відповідача: Не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло» про стягнення 487 355,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №03854/2-06 від 03.03.2004 надав послуг з водопостачання та водовідведення, а відповідач належним чином надані послуги не оплатив, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 450 226,38 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 11 714,15 грн., інфляційні втрати у розмірі 560,98 грн., 3% річних у розмірі 2 342,83 грн. та штрафу у розмірі 22 511,32 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.06.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.07.2013.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.07.2013 розгляд справи відкладено на 22.07.2013.

У судовому засіданні від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки заявлена до стягнення сума основного боргу у розмірі 450 226,38 грн. включає в себе нарахування за постачання холодної води для виготовлення гарячої води та її стоки, сплата вартості якої, не покладена на відповідача умовами договору №03854/2-06 від 03.03.2004. Крім того, за змістом відзиву на позовну заяву, відповідач зазначив, що на балансі підприємства відповідача котельні не перебувають, а перебувають на балансі ПАТ «Київенерго», що підтверджується листом останнього від 28.02.2013 №043/03/422.

За розпорядження заступника Голови Господарського суду м. Києва від 22.07.2013 р. у зв'язку з тим, що суддя Куркотова Є.Б. знаходиться у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків справу № 910/11296/13 для розгляду було передано судді Прокопенко Л.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.07.2013 р. суддею Прокопенко Л.В. справу №910/11296/13 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 21.08.2013 р.

За розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 15.08.2013 р., у зв'язку із поверненням судді Куркотової Є.Б. з відпустки, справу 910/11296/13 було передано для розгляду судді Куркотовій Є.Б.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.08.2013 р. суддею Куркотовою Є.Б. справу №910/11296/13 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 21.08.2013 р.

21.08.2013 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 13.09.2013.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.09.2013 розгляд справи було відкладено за клопотанням представника відповідача на 04.10.2013.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному.

Проте суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду справи з урахуванням того, що попереднє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом було задоволено, а матеріали справи містять достатньо доказів для розгляду справи по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2004 між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Водоканал», правонаступником якого є Публічне акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (надалі - постачальник) та Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло» (надалі - абонент) було укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №03854/2-06 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору цей договір укладається у відповідності із Законом України «Про питну воду та питне водопостачання». За цим договором постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва (надалі - Дозвіл) приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва (в подальшому - місцеві правила приймання), а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994 р. зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за №165/374 (в подальшому Правила користування), які втратили чинність 18.10.2008 р. у зв'язку з набуттям чинності Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27.06.2008 № 190 (надалі Правила № 190).

Пунктами 3.1, 3.7 Правил №190 передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється на основі показів засобів обліку. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Згідно із п. 2.1.1 Договору облік поставленої води та кількість поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у Постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.4 Договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата за надані послуги, може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України...; в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Перелік лічильників води по яким було здійснено фіксацію спожитих послуг з водопостачання та водовідведення в періоді з 01.10.2012 по 31.03.2013, а також акти про зняття показників з приладів обліку, платіжні вимоги-доручення на оплату послу з водопостачання, залучені до матеріалів справи і ними підтверджується факт виконання договору у вказаному періоді.

Спір переданий на розгляд суду у даній справі виник внаслідок наявної заборгованості відповідача за договором №03854/2-06 від 03.03.2004, яка за даними позивача, становить суму в розмірі 450 226,38 грн., що несплачена за спожиті з 01.10.2012 по 31.03.2013 послуги з постачання води та приймання стічних вод.

З доданого до позовної заяви розгорнутого розрахунку позовних вимог вбачається, що спірна заборгованість за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.10.2012 по 31.03.2013 у розмірі 450 226,35 грн. обліковується позивачем за кодами 6-282, 6-1578, 6-1579 (холодна питна вода) та 6-50282 (питна вода на підігрів).

При цьому, позивач зазначає про те, що на виконання умов договору він надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення у спірний період на загальну суму 3 446 767,97 грн., а саме:

за кодом 6-282, 6-1578, 6-1579 на суму 2 517 718,25 грн., з яких сплачено 2 426 407,61 грн., а розмір заборгованості (з урахуванням перерахунків на суму 58 441,00 грн.) становить 149 751,64 грн.;

за кодом 6-50282 на суму 929 049,72 грн., з яких сплачено 596 011,19 грн., а розмір заборгованості (з урахуванням перерахунків на суму -32 563,79 грн.) становить 300 474,74 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, заявлені позовні вимоги про стягнення боргу та нарахованих сум штрафних санкцій суд задовольняє частково при врахуванні наступного.

Відповідно до п.2.1.4. договору кількість стічних вод визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю стічних вод, що надходять з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно показань лічильників води, або іншим способом визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.

Згідно з п.3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопо стачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мініс терства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008р., суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів, фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Тобто, змістом наведеного пункту Правил №190, визначено, що розрахунок за спожиту гарячу воду повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру.

Зі змісту листа №043/03/422 від 28.02.2013, направленого ПАТ «Київенерго» на запит відповідача №18-214/11 від 13.02.2013 вбачається, що на балансі філіалу ТРМ ПАТ «Київенерго» перебувають ЦТП та теплові мережі від них до зовнішньої стіни житлових будинків, джерело живлення яких перебуває на балансі КИЇВЕНЕРГО. Розмежування відповідальності в теплових пунктах будинків є вихідні фланці засувок на виході гарячої води з водопідігрівача балансової належності ТРМ.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відсутність теплових пунктів (бойлерів) на балансі відповідача, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та розташовані в будинках, які передані в оперативно-господарське відання КП УЖГ «Печерськжитло», у зв'язку з їх передачею у володіння та користування ПАТ «Київенерго» встановлено також постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 у справі №5011-65/18027-2012, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2013 у справі №5011-65/18027-2012.

У вказаній справі №5011-65/18027-2012 приймали участь ті ж самі сторони, а предметом розгляду було стягнення заборгованості за попередній період з 01.05.2012 по 30.09.2012 за тим самим договором №03854/2-06 від 03.03.2004, що і у даній справі №914/11296.

З урахуванням наведеного суд не приймає до уваги надані позивачем листи КП УЖГ «Печерськжитло» від 15.12.2008 та від 25.02.2009 про перебуванні у останнього на балансі бойлерів, оскільки вказані листи датовані 2008 роком та 2009 роком, тобто до передачі відповідачем вказаних у листах теплових пунктів (бойлерів) на баланс Київенерго.

Таким чином, судом встановлено, що теплові пункти, з яких відповідачу здійснюється постачання гарячої води, на балансі відповідача не перебувають, власником водопровідних мереж, якими здійснюється постачання гарячої води та індивідуальних теплових пунктів (бойлерів) є ПАТ «Київенерго».

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача вартості холодної води, яка була поставлена позивачем на теплові пункти для підігріву, задоволенню не підлягають, оскільки умови договору укладеного між сторонами передбачають постачання позивачем відповідачу питної води, і не містять зобов'язань відповідача оплачувати вартість води, яка буде постачатись йому з теплових пунктів, які не знаходяться на його обліку, у вигляді гарячої води, а матеріали справи не містять належних доказів наявності на балансі відповідача теплових пунктів або котелень, з яких здійснюється постачання гарячої води.

Відповідно до ст.ст.1, 14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Отже, наведене свідчить, що не існує такого виду комунальних послуг, як „питна вода, що використовується для виготовлення гарячої води".

Відповідно до ст.16 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Суд також враховує, що договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 05719/2-01 від 02.06.2006 не регулює відносини сторін з приводу постачання відповідачеві холодної води для виготовлення гарячої води та сплати її вартості, відповідно договори, які б регулювали відносини між сторонами щодо поставки холодної питної води, яка використовується для приготування гарячої, суду надані не були.

Таким чином, позивачем не доведено, що ним були встановлені з відповідачем відповідні відносини щодо постачання води, яка використовується для виготовлення гарячої води.

Згідно зі статтею 1 закону України "Про теплопостачання", теплова енергія -це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Згідно з ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відповідно до п. 2, 6 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, централізоване постачання гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання. Послуги повинні відповідати з централізованого постачання гарячої води - вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору.

З наведених норм вбачається, що чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду (яку законодавець також називає енергією). Постачання холодної води для приготування гарячої є окремою послугою, що повинна, в якості сировини, надаватись підприємству, яке має можливість та безпосередньо виробляє гарячу воду.

Тобто, саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач, при цьому саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води.

Отже, приймаючи до уваги, що сторонами спору договірні відносини щодо постачання води, яка використовується для виготовлення гарячої води, відсутні, а укладений сторонами договір на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі не регулює відносин сторін з приводу постачання холодної води, яка іде на підігрів та на балансі відповідача теплові пункти (котельні), з яких йому здійснюється постачання гарячої води, не перебувають, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача вартості холодної води, яка іде на підігрів.

При цьому, суд враховує, що код 6-50282 включає в себе як послугу з постачання питної води, що йде на підігрів, так і послугу з приймання стічних вод (вода + стоки).

При цьому, умовами укладеного сторонами договору передбачено не лише надання послуг з постачання питної води, але і приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу.

Пунктом 1.4 Правил користування №190, приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за N 403/6691 (далі -Правила приймання №37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно п. 1.2 Правил приймання №37, останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).

Як унормовано п. 1.4 Правил приймання №37, абонент Водоканалу - це юридична особа, яка уклала договір з Водоканалом на надання послуг водопостачання та (або) каналізації.

Стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів);

Відповідно до п. 2.4 означених Правил приймання, підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги.

Отже, надання послуг із приймання стічних вод (у тому числі, гарячого водопостачання) регулюється умовами укладеного сторонами договору, а вартість таких послуг підлягає оплаті абонентом (яким є відповідач) на користь Водоканалу (позивача).

З наданого позивачем розгорнутого розрахунку по коду 6-50282 вбачається, що сума заборгованості відповідача за послуги з приймання стоків питної води, що використовується для приготування гарячої води, становить 136 169,67 грн.

За таких обставин суд визнає доведеним факт наявності у відповідача боргу у розмірі 136 169,67 грн., що обліковується за кодом 6-50282 (послуги із приймання стічних вод гарячого водопостачання), у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується заборгованості відповідача, яка обліковується за кодами 6-282, 6-1578, 6-1579 на суму 149 751,64 грн., щодо надання послуг з холодного водопостачання, то суд вважає позовні вимоги в цій частині доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 2.2.2 Договору оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п.п. 12.3, 12.7, 12.9 Правил, враховуючи приписи п. 2.2.2 Договору, дати звернень позивача з платіжними документами до банківської установи та те, що останнім місяцем надання спірних послуг є березень 2013 р., строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих позивачем у спірний період за Договором послуг на момент звернення з позовом до суду настав.

Матеріалами справи належним чином підтверджується надання позивачем у спірний період послуг з водопостачання та водовідведення за обліковими кодами 6-282, 6-1578, 6-1579 на загальну суму 2 517 718,25 грн., часткову сплату відповідачем заборгованості у розмірі 2 426 407,61 грн., що з урахуванням сум перерахунків (58 441,00 грн.) складає заборгованість відповідача за надані позивачем у період з 01.10.2012 по 31.03.2013 згідно Договору послуги у розмірі 149 751,64 грн. та з урахуванням наявної у відповідача заборгованості за надані позивачем за вказаний період послуги з приймання стічних вод гарячого водопостачання у сумі 136 169,67 грн., суд приходить до висновку про існування у відповідача загальної суми заборгованості за договором у розмірі 285 921,31 грн. (149 751,64 грн. + 136 169,67 грн.).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Отже, заборгованість відповідача по оплаті спожитої питної води та наданих послуг з приймання стічних вод за заявлений у позові період складає 285 921,31 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 11 714,15 грн., інфляційні втрати у розмірі 560,98 грн., 3% річних у розмірі 2 342,83 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до п.5 ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.

Проте в розгорнутому розрахунку позовних вимог позивача, наданому через канцелярію суду 19.08.2013 (а.с.169-171 том 3), розрахунок заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних відсутній.

При цьому суд відзначає, що з представленого первісного розрахунку позивача, який доданий до позовної заяви, вбачається, що нарахування вказаних санкцій проведено як за послуги із постачання холодної питної води так і за послуги з постачання питної води, що іде на підігрів, отже неможливо встановити період прострочення зобов'язання та суми боргу при розрахунках вартості послуг окремо з постачання холодної питної води та питної води, що іде на підігрів.

Надані позивачем розрахунки не містять необхідних елементів для обчислення пені, інфляційних втрат та річних, відповідно зазначені позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій є необґрунтованими, що не позбавляє позивача звернутись до суду із самостійним позовом про стягнення санкцій, розрахованих відповідно до вимог ст. 232 ГК України.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафу у розмірі 22 511,32 грн. нарахованого за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті наданих послуг з постачання питної води.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Із змісту п. 4.5 Договору вбачається, що за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити.

За перерахунком суду, з урахуванням встановленої судом суми заборгованості, розмір штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті послуг з постачання питної води та водовідведення становить 14 296,07 грн. (285 921,31 грн. * 5%).

В іншій частині заявленого до стягнення штрафу необхідно відмовити, оскільки він обрахований не вірно, а саме від більшої суми боргу.

Враховуючи наведене, суд визнає обґрунтованими заявлені позовні вимоги у частині стягнення з відповідача боргу у розмірі 285 921,31 грн. та штрафу у розмірі 14 296,07 грн., в іншій частині заявлених позовних вимог - суд відмовляє у задоволенні позову, у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло» (01103, м. Київ, булв. Дружби народів, 30/1, код ЄДРПОУ 03366569) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) заборгованість у розмірі 285 921 (двісті вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот двадцять одна) грн. 31 коп., штраф у розмірі 14 296 (чотирнадцять тисяч двісті дев'яносто шість) грн. 07 коп. та судовий збір у розмірі 6 004 (шість тисяч чотири) грн. 35 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Куркотова Є.Б.

Повний текст рішення складено та підписано 04.10.2013 р.