Рішення № 33965802, 01.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5157/13 01.10.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КММ-Будхолдинг"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Липенко М.М. (представник за довіреністю);

від позивача: не з'явились.

В судовому засіданні 01 жовтня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

19 березня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МД Груп" (позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву № 200 від 18.03.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КММ-Будхолдинг" (відповідач) заборгованості за договором поставки № 1404/12 від 18 вересня 2012 року в сумі 119 925,58 грн. з них основного боргу - 99 937,98 грн. та штрафу 20% /п. 7.2. договору/ - 19 987,60 грн.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 26.09.2013р. через канцелярію подав до суду заяву № 572 від 26.09.2013р. «Про зменшення позовних вимог» в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "МД Груп", з урахуванням обставин часткового погашення відповідачем основної заборгованості, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КММ-Будхолдинг" заборгованість за договором поставки № 1404/12 від 18 вересня 2012 року в сумі 25 083,12 грн. з них основного боргу - 5 095,52 грн. та штрафу 20% /п. 7.2. договору/ - 19 987,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 1404/12 від 18 вересня 2012 року, зокрема, у визначені відповідним правочином строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем, як Постачальником, товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 23.04.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 16.05.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2013 року по справі № 910/5157/13 позов № 200 від 18.03.2013р. Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КММ-Будхолдинг" про стягнення грошових коштів, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, судом залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2013р. у справі № 910/5157/13 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Груп" - задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2013 року по справі № 910/5157/13 - скасовано, справу № 910/5157/13 направлено до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Згідно резолюції від 26.07.2013 року справу № 910/5157/13 передано судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року справу № 910/5157/13 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 27.08.2013 року о 15:20.

23 серпня 2013 через канцелярію до суду від позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, які долучено судом до матеріалів справи № 910/5157/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 17.09.2013р.

13.09.2013 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про залучення додаткових доказів до матеріалів справи, яке долучено судом до матеріалів справи № 910/5157/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року судом, за клопотанням представника позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи, у зв'язку з повторною неявкою представників відповідача відкладено до 01.10.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2012 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір поставки № 1404/12 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується продати та передати у власність Покупця металопрокат, а Покупець зобов'язується прийняти товар від Постачальника та оплатити його згідно умов договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 440 941,88 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець за товар розрахувався лише частково, зокрема на суму 435 846,36 грн., а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі - 5 095,52 грн., що становить 440 941,88 грн. - 435 846,36 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції за невиконання умов Договору щодо оплати товару.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень, підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 18 вересня 2012 року між сторонами укладено договір поставки № 1404/12 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується продати та передати у власність Покупця металопрокат, а Покупець зобов'язується прийняти товар від Постачальника та оплатити його згідно умов договору.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору позивач передав товар на суму 440 941,88 грн., що підтверджується видатковими накладними (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом Отримувача на накладних.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 4.4. Договору встановлено, що умови оплати товару: 100% оплата вартості кожної партії товару на умовах відстрочення платежу. Покупець здійснює оплату протягом п'яти банківських днів з дати відвантаження товару, про що свідчить підписана представниками обох сторін видаткова накладна.

З матеріалів справи слідує, що на виконання умов Договору Покупець перерахував на користь Продавця 435 846,36 грн. за товар по Договору, що підтверджується банківськими виписками (копії виписок містяться в справі).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи свідчать, що між сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків, який свідчить про існування заборгованості відповідача перед позивачем за Договором в розмірі 5 095,52 грн. станом на 10.09.2013р. (копія акту в справі). У своєму гарантійному листі № 11/09/01 від 11.09.2013р. Покупець вказав, що зобов'язується погасити заборгованість в розмірі 5 095,52 грн. перед Продавцем (копія листа в справі).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 30.07.2013р. та 17.09.2013р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів оплати товару по Договору у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві з урахуванням поданих уточнень, станом на жовтень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 5 095,52 грн. з розрахунку 440 941,88 грн. (вартість поставленого товару) - 435 846,36 грн. (часткова оплата товару).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З пункту 7.2. Договору випливає, що у випадку невиконання зобов'язань з оплати товару, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від несвоєчасно сплаченої суми.

З урахуванням викладеного, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 19 987,60 грн. штрафу за невиконання зобов'язань з оплати товару по Договору, що становить 99 937,98 грн. /заявлена позивачем заборгованість за позовом № 200 від 18.03.2013р. до моменту часткової оплати товару відповідачем на суму 94 842,46 грн./ Х 20%.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням поданої позивачем заяви № 572 від 26.09.2013р. «Про зменшення позовних вимог», є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо господарських витрат у справі № 910/5157/13.

В інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року» Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?» довів до відома Господарським судам України наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, становить - 25 083,12 грн.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КММ-Будхолдинг" (ідентифікаційний код 36691879, адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, р/р 26001799980380 в ПАТКБ «Правекс-Банк», МФО 380838), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Груп" (ідентифікаційний код 31991010, адреса: 01013, м. Київ, вул. Промислова, буд. 4/7, р/р 26008010002883 в ВАТ «УніКредит Банк», МФО 300744), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 5 095,52 грн. (п'ять тисяч дев'яносто п'ять гривень 52 копійки), штрафу 20% - 19 987,60 грн. (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім гривень 60 копійок) та судові витрати - 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/5157/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.10.2013р.

Суддя О.В. Котков