Ухвала суду № 33962824, 26.09.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/1234/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Бойко О.Я.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Гонтарука В. М.

суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_2

представників відповідача: Веселої М.Д., Сірман Н.В., Дрищенюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області про скасування наказів, поновлення на роботі , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області про скасування наказів та поновлення його на роботі.

Відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року відмовлено в задоволенні даного позову.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач в судовому засіданні 26 вересня 2013 року апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представники відповідача з вимогами апеляційної скарги не погодились, оскільки вважають, що постанова суду, прийнята за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції, є законною та обгрунтованою, а тому просили Вінницький апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року - без змін.

26 вересня 2013 року під час розгляду апеляційної скарги позивачем було заявлено клопотання про забезпечення доказів, шляхом витребування інформації та подання прокуратури Чернівецької області від 05.03.2013 року №07/1-267 вих.13 про усунення порушень вимог Законів України "Про регулювання містобудівної діяльності" та "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". Оскільки дане клопопння є необгрунтованим та безпідставним, суд на місці ухвалив відмовити в задоволенні даного клопотання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи, позивач 19 липня 2012 року був призначений на посаду завідувача сектору правового забезпечення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області (надалі Інспекція).

07 березня 2013 року наказом № 5-ОC Інспекції було застосовано дисциплінарне стягнення до позивача за неналежне виконання службових обов'язків, недостатній контроль за відповідність документів, виданих Інспекцією чинному законодавству, що призвело до необгрунтованих рішень про накладення штрафних санкцій на ТОВ "Техно-ЗНГ", а саме оголошено догану.

25 березня 2013 року наказом №6-ОС було застосовано до позивача дисциплінарний вплив за неналежне виконання службових обов'язків у вигляді затримки присвоєння чергового рангу терміном на 3 місяці.

16 квітня 2013 року відповідно до наказу №9-ОС до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, а саме - неналежне виконання без поважних причин доручень протоколу виробничої наради з територіальними органами Держархбудінспекції України від 13.03.2013 року, що призвело до зриву терміну надання інформації.

13 травня 2013 року згідно з наказом Інспекції №10-ОС у зв'язку з систематичним невиконанням та порушенням позивачем без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку розірвано трудовий договір з ініціативи власника.

Непогоджуючись з вказаними наказами позивач звернувся до суду щодо їх скасування та поновлення його на роботі.

Суд першої інстанції, при ухваленні постанови та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з наступного.

Службові обов'язки позивача, основні завдання, функції та обов'язки сектору, який він очолює, встановлені в Положенні про сектор правового забезпечення, затвердженого наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області від 04 липня 2011р. №3-р. (надалі - Положення). Відповідно до підпису позивача на останній сторінці Положення, він був ознайомлений з його текстом 19.07.2012р.

Так, згідно з п.3.13 Положення Сектор здійснює контроль за дотриманням законодавства при здійсненні державного контролю у сфері містобудівної діяльності та житлово-комунального господарства.

Відповідно до п.5.8 Положення завідувач Сектору несе персональну відповідальність за відповідність чинному законодавству підписаних, завізованих ним документів.

Крім того, відповідно до п. 1.6 Положення «Про організацію та ведення правової роботи в інспекціях державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 23.03.2012р. №45: «Видання розпорядчого акта інспекції без попереднього розгляду та погодження з юридичною службою не допускається».

Працівники юридичної служби несуть відповідальність за відповідність чинному законодавству завізованих ним проектів документів правового характеру, порушення порядку пред'явлення і розгляду претензій та позовів».

Таким чином, із сукупного аналізу даних правових норм випливає, що в обов'язки позивача входить надання належної правововї оцінки розпорядчих актів Інспекції (тобто здійснення юридичного супровіду). При цьому, передбачено, що неналежне виконання даного обов'язку тягне за собою відповідальність.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено при дослідженні матеріалів справи судом апеляційної інстанції позивач систематично не виконував свої службові обов'язки без поважних причин, які покладені на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку, Положенням про сектор правового забезпечення та Положенням про організацію та ведення правової роботи в інспекції.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, про те, що звільнення позивача за систематичне невиконання своїх обов'язків є законним. Адже відповідно до п.3 статті 40 Кодексу законів про працю: «Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем під час розгляду справи в суді надано достатньо доказів на підтвердження правомірності прийнятих наказів відносно ОСОБА_2 та прийняття рішення про його звільнення.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 01 жовтня 2013 року .

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Боровицький О. А.

Сапальова Т.В.