Ухвала суду № 33962612, 02.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/7039/13-а

02.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Єланської О.Е. ,

Кукти М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Монтажне управління №14" на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 29.07.2013 у справі № 801/7039/13-а

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Монтажне управління №14" (вул.Монтажна, 23, смт.ГРЕС, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95493)

до Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Головного управління МЮ України в АР Крим в особі заступника начальника Затрубченко А.А. АДРЕСА_1

про спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.07.2013 у справі № 801/7039/13-а закрито провадження у справі в порядку пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, роз'яснено позивачу право на звернення до Господарського суду АР Крим з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України (арк.с.62-63).

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Відкрите акціонерне товариство "Монтажне управління №14", звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з посиланням на пункт 3 частини першої статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, з посиланням на статтю 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судове засідання, призначене на 02.10.2013, позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

Відкрите акціонерне товариство "Монтажне управління № 14" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Залізничного Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Головного управління МЮ України в АР Крим про зобов'язання відповідача призначити рецензування висновку експерта про вартість майна від 12.06.2013; призупинення реалізації арештованого майна боржника до розгляду вказаної позовної заяви.

На адресу Окружного адміністративного суду АР Крим 18.07.2013 від позивача надійшла уточнена позовна заява в якій він просить:

- визнати протиправною бездіяльність Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Головного управління МЮ України в АР Крим щодо не призначення рецензування звіту про вартість майна від 12.06.2013, складеного у рамках зведеного виконавчого провадження №31128068 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Монтажне управління № 14" заборгованості у розмірі 1506282,29 грн.;

- визнати протиправними дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Головного управління МЮ України в АР Крим щодо передачі арештованого майна, а саме: бетонозмішувач DAF CF 85.430, 2007 року випуску, білого кольору, державний номер НОМЕР_1, на реалізацію у рамках зведеного виконавчого провадження №31128068 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Монтажне управління № 14" заборгованості у розмірі 1506282,29 грн.;

- зобов'язати Залізничний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Головного управління МЮ України в АР Крим призначити рецензування звіту про вартість майна від 12.06.2013, який складений у рамках зведеного виконавчого провадження №31128068 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Монтажне управління № 14" заборгованості у розмірі 1506282,29 грн.;

- призупинити реалізацію арештованого майна позивача, а саме: бетонозмішувач DAF CF 85.430, 2007 року випуску, білого кольору, державний номер НОМЕР_1, у рамках зведеного виконавчого провадження №31128068 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Монтажне управління № 14" заборгованості у розмірі 1506282,29 грн.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Суди повинні дотримуватися встановлених процесуальними законами правил підсудності та підвідомчості спорів, враховувати, що тільки права, свободи та законні інтереси учасників правовідносин, які виникають із визначених законом підстав та інших юридичних фактів, підлягають судовому захисту в передбачений законом та/або договором спосіб.

Відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників (пункт 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 №3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби").

Згідно пункту 5 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті.

Так, пунктами 1-4 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Справи, у яких видані виконавчі документи, не відноситься до зазначених вище категорій справ.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій та скасування постанови державного виконавця Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим, які вчинені під час примусового виконання наказів Господарського суду АР Крим від 29.08.2012 №5002-27/2285-2012 та наказу від 27.02.2012 №5002-21/4162-2011 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Монтажне управління № 14" на користь ТОВ "Віллір" відповідно 423734,75грн. та 994649,10грн.

Тобто спір між сторонами виник з приводу виконання у примусовому порядку виконавчого документа, винесеного за результатом розгляду господарської справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2012 постановою відповідача виконавче провадження зі стягнення заборгованості на користь ТОВ "Віллір" було приєднане до зведеного виконавчого провадження про стягнення боргів з позивача.

У зведеному виконавчому провадженні знаходяться виключно накази Господарського суду про стягнення боргів з позивача.

Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.10.2010 №3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" зазначено, що судам необхідно враховувати, що всі справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) з метою виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження щодо виконання рішень судів різних юрисдикцій та/чи рішень інших органів (посадових осіб), належать до юрисдикції адміністративних судів, навіть у разі, коли у зведеному виконавчому провадженні відсутнє виконавче провадження з примусового виконання рішення адміністративного суду.

Юрисдикцію судів щодо вирішення справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення в межах конкретного виконавчого провадження, яке об'єднано (приєднано) у зведене виконавче провадження, або зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження по виконанню рішень судів однієї юрисдикції, необхідно визначати з урахуванням положень частини четвертої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Оскаржувані позивачем дії державного виконавця прийняті за наслідками виконання виконавчих документів, виданих судом в порядку господарського судочинства, а відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії виконавчої служби в зазначеному виконавчому провадженні підлягають оскарженню в порядку господарського судочинства відповідно до вимог статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

При викладених обставинах, враховуючи, що дії державної виконавчої служби підлягають оскарженню в порядку господарського судочинства України, суд першої інстанції вірно застосував положення пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Судова колегія роз'яснює позивачу про його право та можливість звернутись до Господарського суду Автономної Республіки Крим в порядку Господарського процесуального кодексу України з аналогічними вимогами.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 157, 160, 167, 181, частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 1 частини першої статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Монтажне управління №14" на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.07.2013 у справі № 801/7039/13-а залишити без задоволення.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.07.2013 у справі № 801/7039/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна