Ухвала суду № 33962358, 19.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2240/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань господарських взаєморозрахунків з ПП «Кайрос-2005» за лютий 2012 року та ФОП ОСОБА_2 за травень-червень 2012 року. Під час перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 138.2 ст.138, п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 1 півріччя 2012 року на загальну суму 44070,00 грн.; пунктів 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.7 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 41371,00 грн, а також завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість за травень 2012 року на суму 8141,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 01.03.2013 №100/22-11/30956059, на підставі якого відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.03.2013 року: №0001782301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8141 грн.; №0001772301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 66105 грн.; №0001762301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 62957 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив їх визнати не чинним та скасувати.

В основу обґрунтування свого рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, Черкаський окружний адміністративний суд погодився з позицією відповідача щодо фіктивності господарських операцій позивача з зазначеними в акті перевірки контрагентами, так як ці операції не підтверджені первинними документами, іншими належними доказами.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Облагрохім-Черкаси» зареєстроване як юридична особа з 12.05.2000 року, є платником ПДВ з 17.05.2000 року відповідно до свідоцтва №32125615.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ПП «Кайрос-2005» за договором купівлі-продажу від 22.02.2012 року, та з ФОП ОСОБА_2 за договором поставки від 07.02.2012 №0702.

Згідно з договором купівлі-продажу від 22.02.2012 року, укладеним між ТОВ «Облагрохім-Черкаси» (покупець) та ПП «Кайрос-2005» (продавець), останній зобов'язується передати товар у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти товар відповідно до умов, визначених у договорі. Конкретна кількість, якість, ціна згідно з пунктом 1.3 договору вказується в рахунках-фактурах.

Згідно з договором поставки від 07.02.2012 №0702, укладеним між позивачем (покупець) та ФОП ОСОБА_2 (постачальник), останній зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, зазначених в договорі. Найменування товару, його кількість, ціна, термін оплати відповідно до п.1.2 договору визначаються в рахунках-фактурах.

На підтвердження виконання умов, зазначених у вказаних договорах, позивачем надано суду видаткові накладні.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що надані видаткові накладні оформлені з порушення чинного законодавства, оскільки останні не скріплені печаткою позивача, в них не зазначено прізвище, ім'я та по-батькові особи, яка отримувала товар, а підпис візуально відрізняється від підпису керівника позивача у договорі. Крім того, надані видаткові накладні не містять ідентифікуючих ознак позивача, що в свою чергу не доводить участь цього підприємства в прийнятті товару і не може вважатися такою, що містить повну інформацію про господарську операцію.

Так, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування згідно з п.138.2. ст.138 ПК України, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже, з сукупного аналізу наведених правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що надані позивачем на обґрунтування формування витрат видаткові накладні, не відповідають вимогам первинного бухгалтерського документа, а тому не можуть бути доказами підтвердження вчинення господарських операцій.

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що позивач придбавав у ПП «Кайрос-2005» підшипники, а у ФОП ОСОБА_2 мінеральне добриво рідкої форми, яке останній зобов'язувався поставити.

Однак, у позивача відсутні будь-які докази переміщення товару від продавців.

Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Законодавством передбачено обов'язкову наявність документів про транспортування товару, страхування відповідальності, підтвердження сертифікатами відповідності тощо, які одночасно з іншими є доказами отримання такого товару.

Таким чином, у зв'язку з вищевикладеними обставинами справи, колегія суддів дійшла до висновку, що реально господарські відносини за вказаними документами у вказаний період між позивачем та його контрагентами з урахуванням часу, місця та необхідності затрати зазначених ресурсів не відбувалися, а їх складення було направлено на отримання податкової вигоди.

Отже, у зв'язку з тим, що у позивача відсутні товарно-транспортні накладні на переміщення товару, що свідчить про відсутність факту переміщення товару від постачальників до покупця, відсутні доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей від вказаних контрагентів, у видаткових накладних відсутні відомості, які надають можливість ідентифікувати осіб, що брали участь у здійсненні господарської операції, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, діяв у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством України.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 24.09.2013 року.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.