Постанова № 33962288, 07.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2013 року Справа № 812/8041/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Островської О.П.,

при секретарі: Тельдековій Н.В.,

за участю:

представника позивача: Домніній М.В.,

відповідач: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 1 070,35 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 1 070,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 21.07.2010 року №2 391 000 000 008571.

Відповідача зареєстровано на податковому обліку в ДПІ у м. Свердловську.

Станом на 31.12.2012 року за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб за період з 20.07.2012 року по 31.12.2012 року в сумі 1070,35 грн., що підтверджується обліковою карткою платника.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (94812, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) в дохід державного бюджету: на р/р 31513970700072 УДК у м. Свердловську, код одержувача 37871265 УДКСУ у Луганській області, МФО 804013, КФК 18050400, суму податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1070,35 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований у якості фізичної особи - підприємця 21.07.2010 року Виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області №2 391 000 0000 008571 (а.с.5-6).

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 є платником податків і зборів, відповідно до чинного законодавства України, зареєстрований та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Пунктами 291.2 та 291.3 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

На підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 22.07.2010 року поданої до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області, відповідач просив перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.04.2012 року (а.с.8).

Обрана ставка єдиного податку платником при переході на спрощену систему оподаткування 20% доходу - у разу включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (друга група платників єдиного податку).

Відповідно до пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Пунктом 295.1. статті 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Згідно Рішення Свердловської міської ради Луганської області від 10.01.2012 року №372 для другої групи платників податків єдиного податку встановлені фіксовані ставки на території м. Свердловська у 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (а.с.10-12).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2012рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати, яка з 01.01.2012 року складала 1073,00 грн.

Станом на 20 липня 2012 року у відповідача згідно облікової картки платника податку рахувалась передплата у сумі 5,72 грн. (а.с.15-16).

Згідно із пунктом 295.5 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Однак з 20.07.2012 року по 31.12.2012 року відповідач єдиний податок не сплачував внаслідок чого утворився податковий борг.

Згідно заяви відповідача про відпустку, зареєстрованої у ДПІ в м. Свердловську 31.08.2012 року за вх. 8389/01 ФОП ОСОБА_2 у вересні 2012 року було надано відпустку та звільнено від сплати єдиного внеску (а.с.19).

Станом на 31.12.2012 року сума податкового боргу відповідача з єдиного податку з фізичних осіб за період з 20.07.2012 року по 31.12.2012 року складає 1067,00 грн. (1073,00 грн. х 5 місяців (липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2012 року) - 5,72 грн. (передплата) = 1067,00 грн.).

Залишок несплаченої пені станом на 06.09.2013 року складає 3,07 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку (а.с.15-16) та розрахунком пені (а.с.18).

Таким чином, станом на 31.12.2012 року загальна сума податкового боргу відповідача складає 1070,35 грн.

Згідно статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що позивачем на адресу відповідача надсилалась податкова вимога форми «Ф» від 13 вересня 2012 року №285 з повідомленням про податковий борг у сумі 423,48 грн.(а.с.13). Однак на адресу податкового органу повернувся конверт без вручення вимоги з зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (а.с.14).

Порядок формування, надсилання, вручення та відкликання податкових вимог органами державної податкової служби визначений Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, який затверджено Наказ Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1037 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1432/18727 (далі - Порядок).

Пунктом 4.7 Порядку встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу в зв'язку з: відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб, відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, вимога форми «Ф» від 13 вересня 2012 року №285 вважається врученою фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2.

Доказів оскарження відповідачем даної податкової вимоги суду не надано.

Положенням пп. 20.1.19 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючого органу застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службо відповідно до закону про виконавче провадження.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 1 070,35 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (94812, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) в дохід державного бюджету: на р/р 31513970700072 УДК у м. Свердловську, код одержувача 37871265 УДКСУ у Луганській області, МФО 804013, КФК 18050400, суму податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1070,35 грн.(одна тисяча сімдесят гривень 35 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 07 жовтня 2013 року.

Суддя О.П. Островська