Ухвала суду № 33961607, 08.10.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 22-ц/774/9201/13р. Головуючий в 1 інстанції Шабанов А.М.

категорія 25 Доповідач Ремез В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - Ремеза В.А.

суддів - Пономарь З.М., Прозорової М.Л.,

при секретарі - Філіпповій К.Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Універсальна» (далі по тексту (ПАТ «СК України «Універсальна»),

на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 3 липня 2013р. за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Універсальна», 3-ті особи: інспекція з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області, Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», про стягнення страхового відшкодування та страхових санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03.07.2013р. позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «СК «Універсальна» задоволено. Стягнуто з ПАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту №3114/225/000968 від 01.02.2011р. у розмірі 113 941грн., пеню за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 1 073 324,22грн. упущену вигоду у розмірі 190 246,32грн.; реальні збитки у розмірі 134 252,19грн. та судові витрати по справі у розмірі 3219грн.

В апеляційній скарзі ПАТ «СК «Універсальна» просить рішення суду скасувати, і ухвалити по справі нове рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду в оскаржуваній частині залишенню без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2011р. о 21год., в районі будинку АДРЕСА_1 загорівся автобус ХАЗ 3250-23, 2008р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1,, який належить позивачу по справі ОСОБА_1

Зазначений автобус на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту № 3114/225/000968, від 01.02.2011р. був застрахований, і згідно укладеного договору ОСОБА_1 зобов'язався своєчасно сплатити страховий платіж і виконати інші умови, передбачені Договором страхування, а відповідач зобов'язувався при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в межах страхової суми у порядку і на умовах, передбачених Договором страхування.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що об'єктом страхування, відповідно до п. 1.1. Договору страхування є транспортний засіб ХАЗ 3250-23 реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008р.в., який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить позивачу по справі.

Відповідно до умов Договору страхування ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «СК «Універсальна» із заявою про виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку - пожежі, яка сталася 23.11.2011р., і надав до заяви всі документи, необхідні для виплати відшкодування, відповідно до розділу 7 Договору страхування.

Однак у січні 2012р. ОСОБА_1 отримав лист за № 135 від 30.12.2011р. про відмову у виплаті страхового відшкодування, з посиланням на порушення ОСОБА_1 умов договору страхування, а саме не повідомлення Страховика про передачу застрахованого транспортного засобу в оренду.

Разом з тим, судом першої інстанції було встановлено, що відмова у виплаті страхового відшкодування не ґрунтується на умовах укладеного договору та вимогах чинного законодавства, оскільки застрахований транспортний засіб ХАЗ 3250-23 з 15.04.2008р. на підставі договору № 15/04 про надання послуг, перебував в користуванні TOB «АВКО», строком до 15.04.2011р., і таким чином, на момент укладання договору № 3114/225/000968 добровільного страхування наземного транспорту, транспортний засіб ХАЗ 3250-23 вже перебував у користування TOB «АВКО», і при укладенні договору страхування та при проведенні огляду транспортного засобу, ОСОБА_1 повідомив представників Страховика, що транспортний засіб ХАЗ 3250-23 знаходиться в користуванні TOB «АВКО» та використовувався для перевезення пасажирів за маршрутом № 90 в місті Дніпропетровську. Про це також свідчать таблички, розташовані на вікнах автобуса, із зазначенням номеру і назви маршруту, на якому на момент укладання договору страхування був задіяний транспортний засіб.

Таким чином суд встановив, що відповідач знав про знаходження транспортного засобу ХАЗ 3250-23 в користуванні TOB «АВКО», а тому відмовляючи у виплаті страхового відшкодування відповідач порушив свої зобов'язання за Договором страхування, що суперечить нормам ЦК України.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати, страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно ст. 20 Закону України «Про страхування» Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом;

Відповідно до 6.1.3. Договору страхування у разі несвоєчасної виплати страхового відшкодування Страховик сплачує на користь Страхувальника пеню у розмірі 0,5 % від суми страхового відшкодування за кожен день прострочення, але не більше 10% від розміру страхової виплати.

Разом з тим, суд на підставі норм Закону України «Про захист прав споживачів» встановив, що позивач у випадку укладення договору страхування є споживачем, і відповідно до положень ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», встановивши що умови укладеного договору страхування щодо завдання збитків у разі порушення зобов'язань обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законодавством, правильно прийшов до висновку про відшкодування завданих збитків винною особою у повному обсязі.

Так згідно акту про пожежу від 23.11.2011р. позивачу внаслідок пожежі транспортного засобу ХАЗ 3250-23 завдано збитків на суму 115451грн.

Відповідно до п. 1.7. Договору страхування, безумовна франшиза за страховим випадком «вибух, пожежа» становить 1510грн.

Таким чином судом встановлено, що сума страхової виплати, що підлягає сплаті відповідачем на користь ОСОБА_1 складає 113941грн.

Крім того з урахуванням положень ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми пені в розмірі 1073324,22грн., та з урахуванням вимог ст. 22 ЦК України обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача упущеної вигоди у розмірі 190 246,32грн., збитків у розмірі 134 252,19грн. та судових витрат по справі і колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

Доводи ПАТ «СК «Універсальна» в апеляційній скарзі про незаконність та необґрунтованість рішення суду з посиланням на те, що ОСОБА_1 не мав права на отримання страхового відшкодування за умовами договору страхування без згоди з вигодонабувача, яким згідно п.9.8. укладеного договору є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки в ході розгляду справи апеляційним судом було направлено запит вигодонабувачу на з'ясування зазначеного питання, і згідно відповіді Банку, останній надав письмову згоду ОСОБА_1 на отримання страхового відшкодування від страхової компанії.

Доводи ПАТ «СК «Універсальна» в апеляційній скарзі про незаконність та необґрунтованість рішення суду з посиланням на те, що суд помилково застосував до виниклих між сторонами правовідносин з приводу укладеного договору страхування положення Закону України «Про захист прав споживачів» безпідставні, оскільки відповідно до п. 2. роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №5, від 12.04.1996р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (в тому числі найму (оренди) жилого приміщення - в частині відносин, між наймачем (орендарем) і наймодавцем (орендодавцем), який одночасно є виконавцем комунальних послуг і послуг по ремонту житлового фонду та інженерного обладнання), побутового прокату, безоплатного користування майном, підряду (в тому числі побутового замовлення чи абонементного обслуговування), доручення, перевезення громадян та їх вантажу, комісії, схову, страхування, із договорів про надання фінансово кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Відносини щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

Доводи ПАТ «СК «Універсальна» в апеляційній скарзі про незаконність та необґрунтованість рішення суду з посиланням на те, що акт про пожежу не може бути належним доказом визначення розміру страхового відшкодування, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак на підтвердження іншої суми страхового відшкодування у зв'язку з пожаром транспортного засобу ХАЗ 3250-23 відповідачем не надано, і заявлену позивачем суму збитків у зв'язку з пожаром транспортного засобу позивача відповідними доказами не спростовано.

Інші доводи ПАТ «СК «Універсальна» в апеляційній скарзі про незаконність та необґрунтованість рішення суду безпідставні, та зводяться лише до переоцінки доказів по справі, та непогодженням з їх оцінкою, тоді як колегія суддів вважає, що суд розглядаючи справу оцінив докази по справі у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України, а тому переоцінці в апеляційному порядку вони не підлягають.

Таким чином рішення суду відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, а апеляційна скарга ПАТ «СК «Універсальна» підлягає відхиленню, оскільки наведені в ній мотиви не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303,304,308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ «СК «Універсальна» відхилити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 3 липня 2013р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: