Постанова № 33958835, 02.10.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5226/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

при секретарі - Дрижирук М.І.,

за участю:

представника позивача - Васильченка К.В.,

представника відповідача - Куришко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

29 серпня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Тепловозоремонтний завод" (далі - ПАТ "ТРЗ", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2013 №0001392308, №0001402308 та №0001412308.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що висновки ДПІ у м. Полтаві в акті перевірки №194/16-01-22-8/13962568 від 17.07.2013 щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, в результаті чого завищено суму податкового кредиту в розмірі 103,00 грн за квітень 2012 року, занижено податок на додану вартість в розмірі 314 999,34 грн, занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за ІІ-ІV квартали 2012 року на 330 858,00 грн, є безпідставними. Наполягав на тому, що здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ПАТ "НДІ "Техностандарт" у липні-серпні та листопаді-грудні 2012 року, ТОВ "Хімтрейд" у квітні 2012 року, повністю підтверджується наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. В зв'язку з цим, позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.08.2013 №0001392308, №0001402308 та №0001412308.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях №б/н від 17.09.2013 (том 3 а.с. 1-2).

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ "ТРЗ" (ідентифікаційний код 13962568) зареєстроване виконавчим комітетом міської ради народних депутатів м. Полтави (розпорядження №1 588 105 0005 000437 від 20.09.1994). Підприємство взяте на податковий облік в органах ДПС 27.09.1994 за №401, перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві.

У період з 02.07.2013 по 10.07.2013 ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "ТРЗ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Хімтрейд", ПАТ "НДІ "Техностандарт" за період з 01.04.2012 по 31.12.2012.

За результатами перевірки податковим органом 17.07.2013 складено акт №194/16-01-22-8/13962568 (том 1 а.с. 13-42), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2 198.3, 198.6 статті 198, статті 201, пунктів 138.1, 138.2, 138.4, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого:

- завищено суму податкового кредиту в розмірі 103,00 грн, що в свою чергу призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в травні 2012 року на суму 103,00 грн;

- занижено податок на додану вартість в розмірі 314 999,34 грн, в тому числі по періодах: липень 2012 року на суму 173 784,00 грн, серпень 2012 року на суму 47715,00 грн, листопад 2012 року на суму 50329,00 грн, грудень 2012 року на суму 43171,11 грн;

- занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за ІІ-ІV квартали 2012 року на 330 858,00 грн, в тому числі: ІІ квартал 2012 року - 108,00 грн, ІІІ квартал 2012 року - 232 574,00 грн, ІV квартал 2012 року - 98175,00 грн.

На підставі акта перевірки 194/16-01-22-8/13962568 від 17.07.2013, ДПІ у м. Полтаві прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.08.2013:

- №0001392308, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 496 286,00 грн, в тому числі 330 857,00 грн - за основним платежем та 165 429,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 43);

- №0001402308, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 472 499,01 грн, в тому числі 314 999,34 грн - за основним платежем та 157 499,67 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 44);

- №0001412308, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 103,00 грн (том 1 а.с. 45).

Позивач, не погоджуючись з висновками акта перевірки, правомірністю збільшення йому сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість, податку на прибуток, застосування штрафних (фінансових) санкцій, зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2013 №0001392308, №0001402308 та №0001412308.

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з наступного.

Як слідує зі змісту акта перевірки №194/16-01-22-8/13962568 від 17.07.2013, висновок про порушення ПАТ "ТРЗ" вимог податкового законодавства перевіряючі обґрунтовують висновками актів №652/22.1-07/31235974 від 09.04.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Хімтрейд" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів по яких сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.02.2012 по 30.07.2012" та №1596/22.4-07/32674865 від 07.05.2013 "Про результати позапланової виїзної перевірки ПАТ "НДІ "Техностандарт" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 01.03.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 01.03.2013", а також тим, що на перевірку, з огляду на відсутність подорожніх листів, позивачем не були надані акти виконаних робіт до ТТН, у яких передбачено такий реквізит, як фактичний пробіг за маршрутом.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати-сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 вказаного Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З аналізу вказаних норм слідує, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу витрат операційної діяльності платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ "Хімтрейд" з придбання у останнього товару в квітні 2012 року, судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Як слідує з матеріалів справи, ПАТ "ТРЗ" у квітні 2012 року віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 103,00 грн та включено суму витрат у розмірі 515,00 грн до складу витрат операційної діяльності, в результаті господарської операції з придбання в квітні 2012 року в ТОВ "Хімтрейд" шпаклівки зі сталевим наповнювачем (Devcon) вартістю 618,00 грн.

На підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції позивачем надано до матеріалів справи належним чином завірені копії рахунку-фактури №673-х від 03.04.2012, видаткової накладної №680 від 04.04.2012 та податкової накладної №30 від 03.04.2012 (том 2 а.с. 207-208, том 3 а.с. 222).

Дослідивши податкову накладну, виписану ТОВ "Хімтрейд" на користь ПАТ "ТРЗ" в результаті здійснення вказаної господарської операції, суд не має підстав для визнання її такою, що не відповідає вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, вона містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначеного документу у податкового органу відсутні.

Розрахунки між ТОВ "Хімтрейд" та позивачем за придбаний товар проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №1413 від 03.04.2012 та банківською випискою за 03.04.2012 (том 3 а.с. 165-166). Станом на 31.04.2012 заборгованість перед ТОВ "Хімтрейд" у ПАТ "ТРЗ" відсутня.

Транспортування товару від постачальника ТОВ "Хімтрейд" до покупця ПАТ "ТРЗ" здійснювалось за рахунок власного автомобіля позивача (Тойота №333-90СН), що підтверджується подорожнім листом службового легкового автомобіля б/н від 02/06 квітня 2012 року та наказом про прийняття водія на роботу за сумісництвом (том 3 а.с. 163-164). Транспортування товару власним автотранспортом не заперечується в акті перевірки.

Як пояснено представником позивача в ході розгляду справи та зазначено перевіряючими в акті перевірки №194/16-01-22-8/13962568 від 17.07.2013, придбана позивачем у ТОВ "Хімтрейд" шпаклівка була використана для ремонту тепловозу, який знаходиться на балансі ПАТ "НДІ "Техностандарт" згідно договору №70-22/27 від 08.05.2012 на модернізацію тягового рухомого складу, про що свідчать такі документи, як: накладна-вимога №23 на відпуск ТМЦ в цех від 12.04.2012, договір №70-22/27 на модернізацію тягового рухомого складу від 08.05.2012 (том 3 а.с. 138-154, 221).

Як слідує з акта перевірки №194/16-01-22-8/13962568 від 17.07.2013, висновок про неправомірність включення позивачем у квітні 2012 року до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 103,00 грн та віднесення до складу витрат операційної діяльності суми витрат у розмірі 515,00 грн в результаті фінансово-господарських відносин по придбанню у ТОВ "Хімтрейд" товарно-матеріальних цінностей на суму 618,00 грн, ДПІ у м. Полтаві обґрунтовує висновками акту №652/22.1-07/31235974 від 09.04.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Хімтрейд" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів по яких сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.02.2012 по 30.07.2012" (том 3 а.с. 22/зі звороту/-51), згідно яких встановлено відсутність факту реального вчинення ТОВ "Хімтрейд" господарських операцій за період з 01.02.2012 по 30.07.2012.

Суд не погоджується з наведеними обґрунтуваннями податкового органу з огляду на наступне.

Згідно частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Відповідно до положень пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 (далі за текстом - Порядок №1232) та нормами Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України № 236 від 22 квітня 2011 року (далі - Наказ №236).

Виходячи з положень пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, Порядку №1232 та Наказу №236, зустрічна звірка може бути проведена податковим органом в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, позаяк за своєю правовою суттю зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, відсутність у розпорядженні податкового органу первинних документів бухгалтерського обліку однозначно унеможливлює формування будь-яких висновків у акті, крім висновку про неможливість проведення такої зустрічної звірки.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, оскільки додатком 3 до Методичних рекомендацій (затверджених Наказом №236) чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким взагалі не передбачено необхідність робити висновок щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків.

Однак, в порушення вимог податкового законодавства в акті №652/22.1-07/31235974 від 09.04.2013 міститься висновок про встановлення відсутності факту реального вчинення ТОВ "Хімтрейд" господарських операцій за період з 01.02.2012 по 30.07.2012, який зроблений без перевірки первинних документів, якими оформлялись господарські відносини ТОВ "Хімтрейд" з платниками податків, які формують податкові зобов'язання та податковий кредит за квітень 2012 року, співставлення бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання не здійснювалось.

Отже, суд доходить висновку, що позивачем, на підставі належним чином оформленої податкової накладної та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість в розмірі 103,00 грн до складу податкового кредиту за відповідний період (квітень 2012 року), а витрати по придбанню ТМЦ у розмірі 515,00 грн правомірно віднесено до складу витрат операційної діяльності.

Щодо взаємовідносин між ПАТ "ТРЗ" та ПАТ "НДІ "Техностандарт" з придбання у останнього ТМЦ у періоди липень-серпень та листопад-грудень 2012 року, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, 08.06.2012 між ПАТ "ТРЗ" (покупець) та ПАТ "НДІ "Техностандарт" (постачальник) укладено договір №70-06/33 (том 2 а.с. 202-203), згідно якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцеві матеріали відповідно до рахунків та накладних, в яких міститься повна інформація про товар (номенклатура, кількість, ціна, за одиницю, загальна вартість товару), а покупець зобов'язується здійснити оплату на умовах, передбачених цим договором.

В межах виконання вказаного договору ПАТ "ТРЗ" в липні, серпні, листопаді та грудні 2012 року придбано у ПАТ "НДІ "Техностандарт" товарно-матеріальні цінності (плунжерну пару 40Д 101 4.СПЧ-2, палець причепного шатуна Д45.17.04-1А, стержень головного шатуна Д45.17.04-1 з кришкою, вкладиш шатунний Д45.17.8 СБ, ресору ТЭ30-35-30-012, втулку 6Д49.36.01.1, стакан-повзун 1-5Д49.22.07, бандаж ТЭМ.1.35.15.103, трубу 76х4х300СТ10-20, підшипники 30-32532ЛІМ, кільце 2ТЭ10В.85.15.325, болт М22*90, насос ТЕП70.85.10.014, діод ДЛ 161-200, насос масляний ТЕП 70.85.30.012сб та інші) на загальну суму 1 889 996,02 грн, в тому числі ПДВ - 314 999,34 грн.

На підтвердження реальності господарських операцій з придбання у ПАТ "НДІ "Техностандарт" вказаного товару позивачем надано до матеріалів справи належним чином завірені копії податкових та видаткових накладних (том 1 а.с. 50, 52, 91, 93-107, 122-123, 162, 166-167, 170, 172, 174, 189, 192, 199, 205, 207, 223, 226, том 2 а.с. 22-38, 54-55, 102, 109, 113, 115, 131, 140, 147, 150, том 3 а.с. 223-226, том 4 а.с. 155).

З метою підтвердження транспортування придбаних ТМЦ силами та за рахунок ПАТ "ТРЗ", представником останнього до справи надані: товарно-транспортні накладні, розпорядження та накази про прийом на роботу на посаду водіїв, подорожні листи, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (том 2 а.с. 210, 226, 229-239, том 3 а.с. 167, 169, 181-186, 188-190, 228, 232-235, том 4 а.с. 1-4).

Судом критично оцінюються посилання податкового органу в акті перевірки №194/16-01-22-8/13962568 від 17.07.2013 на ненадання до перевірки актів виконаних робіт до ТТН, які містять такий реквізит, як фактичний пробіг за маршрутом, оскільки до матеріалів справи на підтвердження реальності транспортування придбаних ТМЦ позивачем надані як товарно-транспортні накладні, так і подорожні листи.

На підставі наданого позивачем витягу з книги обліку довіреностей, що ведеться підприємством згідно Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 №99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, судом встановлено, що придбані позивачем ТМЦ отримувались уповноваженими особами ПАТ "ТРЗ" (том 3 а.с. 113-118).

Розрахунки між позивачем та ПАТ "НДІ "Техностандарт" за придбані товари здійснювалися згідно угоди від 25.12.2012 №1 про зарахування зустрічних вимог (том 2 а.с. 186). Усього станом на 31.12.2012 борг ПАТ "НДІ "Техностандарт" перед ПАТ "ТРЗ" становить 19 052 349,96 грн.

Оприбуткування придбаних у ПАТ "НДІ "Техностандарт" товарів на підприємстві позивача підтверджується прибутковими ордерами (том 4 а.с. 137-154, 156-158, 160-162, 164, 166-167, 169-170, 172-173, 175, 177, 179, 181, 183, 185, 187, 189, 191, 193, 195-200, 202, 204, 206, 208, 210, 212, 214).

В ході розгляду справи судом з'ясовувалося питання щодо використання придбаних у спірних періодах у ПАТ "НДІ "Техностандарт" ТМЦ у господарській діяльності позивача.

Представник ПАТ "ТРЗ" пояснив, що предметом діяльності підприємства є виконання робіт по ремонту рухомого складу залізниць, зокрема, тепловозів серій: М62, 2М62, 2М62У, ТЕП70, ЧМЕ3 та інших. Така діяльність невідривно пов'язана з виробничим процесом. Однією з умов забезпечення безперервного виробничого процесу є технологічний запас, у зв'язку із чим фінансовою службою ПАТ "ТРЗ" здійснюється планування отримання, розподіл та відповідне використання коштів. З метою здійснення позитивної економічної діяльності підприємством укладаються договори із іншими суб'єктами господарювання щодо закупівлі вузлів та деталей для тягового рухомого складу на більш вигідних для підприємства умовах. В даному випадку між ПАТ "ТРЗ" та ПАТ "НДІ "Техностандарт" виникли взаємовідносини щодо закупівлі ТМЦ. Надання ПАТ "НДІ "Техностандарт" позивачу товарного кредиту, з огляду на угоду №1 від 25.12.2012 про зарахування однорідних вимог, являється вигідним для підприємства. При цьому, ремонтними договорами, що надані до матеріалів справи з метою підтвердження використання придбаного товару у господарській діяльності ПАТ "ТРЗ", не передбачено жодних застережень щодо виконання останнім робіт виключно з давальницької сировини і позивач не обмежений в праві використання придбаних у ПАТ "НДІ "Техностандарт" ТМЦ виключно для виконання ремонтних робіт згідно договорів, укладених з останнім.

Факт придбання ТМЦ з метою їх подальшого використання ПАТ "ТРЗ" у своїй господарській діяльності для ремонту тепловозів власності ПАТ "НДІ "Техностандарт" підтверджується наявними у справі документами, а саме: договорами від 08.05.2012 №70-22/28, №70-22/27 та №70-22/26 на модернізацію тягового рухомого складу, бухгалтерською довідкою про використання матеріалів у виробництві №70-15 від 17.09.2013, переліком залишків ТМЦ, що знаходяться на складі, фактичною калькуляцією, відомостями витрат матеріалів, податковими накладними щодо реалізації модернізації та відновлення тепловоза, накладними на відпуск продукції, актами приймання-передачі робіт капітального ремонту рухомого складу, договором поставки №286/11-91 від 01.03.2011, договором №405/100/00 від 11.06.2012 (том 2 а.с. 164-166, 174-176, 178-185, 190-196, 204-206, том 3 а.с. 119-154, 162, 196, том 4 а.с. 5-59).

Перевіряючими в акті перевірки не заперечувалось використання отриманих запасних частин для ремонту тепловозу, який є власністю ПАТ "НДІ "Техностандарт".

Таким чином, дослідивши надані позивачем первинні документи бухгалтерського обліку щодо документального оформлення виконання умов договору позивача з його контрагентом ПАТ "НДІ "Техностандарт", суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Так, зокрема, податкові накладні містять адресу місцезнаходження продавця, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару (робіт, послуг). Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

Стосовно посилань відповідача на висновки акту №1596/22.4-07/32674865 від 07.05.2013 "Про результати позапланової виїзної перевірки ПАТ "НДІ "Техностандарт" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 01.03.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 01.03.2013" про порушення ПАТ "НДІ "Техностандарт" вимог податкового законодавства, то суд зазначає, що акт перевірки №1596/22.4-07/32674865 від 07.05.2013, в тому числі його висновки, є суб'єктивним судженням перевіряючих. В ході розгляду справи не встановлено факту прийняття за висновками вказаного акту податкових повідомлень-рішень, а відтак суми зменшених податкових зобов'язань є неузгодженими.

При цьому, слід зауважити, що ПАТ "НДІ "Техностандарт" вживалися заходи щодо оскарження в судовому порядку висновків акту перевірки №1596/22.4-07/32674865 від 07.05.2013 шляхом визнання протиправними дій ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС по внесенню в електронну базу даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" відомостей про результати перевірки ПАТ "НДІ "Техностандарт", внесених на підставі акту перевірки №1596/22.4-07/32674865 від 07.05.2013, та зобов'язання вилучити з електронної бази даних такі відомості. Так, 02.09.2013 Харківським окружним адміністративним судом у справі №820/5340/13-а винесено постанову, якою позовні вимоги ПАТ "НДІ "Техностандарт" задоволені повністю (http://reyestr.court.gov.ua/Review/33354348). Станом на час розгляду даної справи постанова Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2013 не набрала законної сили.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, складених за наслідками господарських операцій з придбання ПАТ "ТРЗ" у липні-серпні та листопаді-грудні 2012 року товарів у ПАТ "НДІ "Техностандарт", правомірно включено суму податку на додану вартість в загальному розмірі 314 999,34 грн до складу податкового кредиту за відповідні періоди, а витрати по їх придбанню в сумі 1 574 996,68 грн правомірно віднесено до складу витрат операційної діяльності.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, незважаючи на вимогу частини 2 статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обов'язку відповідача, суду не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ПАТ "ТРЗ" чи його контрагентів ПАТ "НДІ "Техностандарт", ТОВ "Хімтрейд", судом при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

Таким чином, дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності дає суду підстави для висновку про відсутність в діях ПАТ "ТРЗ" порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки №194/16-01-22-8/13962568 від 17.07.2013, на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 09.08.2013 №0001392308, №0001402308 та №0001412308.

Оскільки відповідач в ході судового розгляду справи правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 09.08.2013 №0001392308, №0001402308 та №0001412308 не довів, позовні вимоги ПАТ "ТРЗ" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 09.08.2013 №0001392308, №0001402308, №0001412308.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38719450) на користь Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" (ідентифікаційний код 13962568) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2294,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 07 жовтня 2013 року.

Суддя О.В. Гіглава