Ухвала суду № 33958290, 19.07.2013, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1337/13-к

провадження № 1-кс/368/58/13

УХВАЛА

"19" липня 2013 р.

Слідчий суддя Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І.

За участю прокурора Калайди Ю.О.

Підозрюваного ОСОБА_1

Захисника ОСОБА_2

Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1569/10 від 25.03.1999 року.

При секретарі Губенко А.П.

та слідчого Лісового Ю.Д.

розглянувши клопотання ст. слідчого СВ Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області майора міліції Лісового Ю.Д. про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Стрілковичі Самбірського району Львівської області, українки, гр. України, освіта вища, неодруженої, працюючої головним спеціалістом відділу контролю у сфері послуг, реклами інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області, раніше не судимої, зареєстрованої: АДРЕСА_1, тимчасово проживаючої АДРЕСА_2, повідомленої про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

19 липня 2013 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшло клопотання слідчого СВ Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області майора міліції Лісового Юрія Дмитровича про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Стрілковичі Самбірського району Львівської області, українки, гр. України, освіта вища, неодруженої, працюючої головним спеціалістом відділу контролю у сфері послуг, реклами інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області, раніше не судимої, зареєстрованої: АДРЕСА_1, тимчасово проживаючої АДРЕСА_2, повідомленої про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 4 ст. 368 КК України.

У клопотанні зазначено наступне:

Відповідно до наказу № 43-к від 18.06.2012 року Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській область ОСОБА_1 з 19.06.2012 року перебуває на посаді головного спеціаліста відділу контролю у сфері послуг, реклами , та їй присвоєно черговий 11 ранг державного службовця.

Згідно з функціональними обов'язками головний спеціаліст повинен: перевіряє дотримання вимог норм чинного законодавства України про захист прав споживачів у сфері послуг, реклами.

В ході досудового розслідування встановлено, що 18.07.2013 року ОСОБА_1, будучи службовою особою державного органу, спільно з ОСОБА_4, на підставі направлення на перевірку № 1583 від 15.07.2013 року у приватного підприємця ОСОБА_5, приїхали в АДРЕСА_3, де в розмові з останнім, з метою вимагання неправомірної вигоди, всупереч інтересам державної служби та покладеним на неї посадових обов'язків, в порушенні присяги державного службовця зазначила, що для зменшення суми штрафу за результатами виявлених недоліків під час перевірки, останньому необхідно передати їм грошову суму 3000 гривень. У разі невиконання вимоги про передачу вищевказаних коштів вона буде змушена поставити максимальну суму штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів, що становило б 12000 гривень.

Після чого, близько 11 год.30 хв. використовуючи своє службове становище, спільно з ОСОБА_4 одержали від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у сумі 3000 гривень, за сприяння у зменшенні суми штрафних санкцій за виявлені порушення під час перевірки приміщення СТО.

Таким чином, своїми протиправними діями, які виразилися в вимаганні та одержанні неправомірної вигоди службовою особою, в інтересах третьої особи з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.368 КК України.

Допитана як підозрювана ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, винною себе визнала, щиро покаялася та пояснила, що починаючи з 18.06.2012 року вона перебуває на посаді головного спеціаліста відділу контролю у сфері послуг, реклами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області, та 18.07.2013 року близько 11 години на підставі направлення спільно з ОСОБА_4 приїхали на перевірку діяльності приватного підприємця ОСОБА_5, що в АДРЕСА_3. Під час перевірки нею було складено акт перевірки приміщення СТО ПП ОСОБА_5 та протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.155 КУпАП України. Також вона йому пояснила, що у відповідності до п. 7 ч.1 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів», передбачена відповідальність в розмірі 30% від вартості наданої послуги за попередній період та запитала, чи веде той книгу доходів і витрат, на що ОСОБА_5 сказав, що веде чорновий блокнот, а потім вибирає скільки йому подавати в податкову. ОСОБА_1 сказала, щоб той підрахував та надав довідку про вартість наданих послуг за попередній період, за червень і другий квартал 2013 року. ОСОБА_5 попросив вираховуватися із вартості отриманого доходу за 1 місяць, тобто 2000 гривень за червень, і цю довідку вона прийняла до уваги, оскільки ОСОБА_5 просив сильно його не наказувати, бо грошей багато не має, оскільки тільки повернувся з відпочинку. Після цього вона вийшла на вулицю палити цигарку, де до неї підійшов ОСОБА_4 і сказав, що підприємець дуже проситься, і тоді до них підійшов ОСОБА_5 та також почав проситися, пояснюючи, що їм віддячить та готовий заплатити неофіційно. Коли вона зайшла до приміщення, ОСОБА_5 знову почав проситися не штрафувати його сильно, і він їм за це віддячить. ОСОБА_1 взяла маленький аркуш паперу та на ньому ручкою написала власноручно суму в розмірі 3000 гривень, які під ультрафіолетовим світлом люмінесціювали жовтого кольору. ОСОБА_5 погодився надати вказану суму та пішов в будинок, після цього повернувся приніс з собою грошові кошти номіналом купюр по 200 гривень с папером зігнутим від А-4 та поклав в її блокнот, який вона поклала в свою сумку. Далі вийшла з приміщення спільно з ОСОБА_4 та коли сідали в автомобіль до них під'їхали працівники міліції та вилучили три тисячі гривень в блокноті наданих їй ОСОБА_5, які під ультрафіолетовим світлом люмінесціювали жовтого кольору.

Вина ОСОБА_1 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:

1. Протоколом заяви від 12.07.2013 року заявника ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення.

2. Протоколом огляду місця події від 18.07.2013 року, в ході якого оглянуто місце вчиненого кримінального правопорушення в АДРЕСА_3, біля приміщення та в приміщенні СТО ПП ОСОБА_5, де у блокноті ОСОБА_1 вилучено грошові кошти в сумі 3000 гривень, які під ультрафіолетовим світлом люмінесціювали жовтим кольором.

3. Показаннями свідка ОСОБА_5, який показав, що в АДРЕСА_3, на території приватного господарства, розташоване приміщення СТО (станція технічного обслуговування) по ремонту легкових автомобілів. 26.07.2013 року на його домашню адресу поштою надійшов лист від інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області, м. Київ вул.. Хрещатик, 6, за підписом в. о. начальника ОСОБА_6, про проведення перевірки дотримання ним, як суб'єктом господарювання, законодавства про захист прав споживачів в період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року. 27.06.2013 року дізнався від свого знайомого, який також тримає СТО в м. Кагарлик, що 26 червня 2013 року до нього приїжджали представники вказаної інспекції в складі двох чоловік та склали на нього акт на суму 12 тисяч гривень за порушення виявлені під час огляду, але під час усної домовленості, інспектори погодилися зменшити суму штрафу до 170 гривень за грошову винагороду в сумі 3 тисячі гривень. Після того, отримавши від нього три тисячі гривень поїхали. Також від вказаного громадянина дізнався, що під час перевірки була дівчина та чоловік. Прізвище дівчини ОСОБА_1. 3.07.2013 року поїхав в м. Київ на вказану адресу розташування інспекції, щоб попросити їх відстрочити перевірку, оскільки в період з 5 по 15 липня 2013 року планував поїхати на відпочинок. Під час перебування в приміщенні інспекції, розташованої в м. Київ по вул.. Хрещатик, 6, знайшов кабінет, розташований нібито на 6-му поверсі, де познайомився з ОСОБА_1, яка сказала, що після 16.07.2013 року вона приїде з перевіркою про що повідомить додатково. Також доповнила, що вказані перевірки вони проводять по всій області згідно плану та перелік документів знаходяться по інтернету. При спілкуванні ОСОБА_1 дала йому свою візитку з зазначенням на зворотній стороні мобільного телефону записаного кульковою ручкою НОМЕР_1. На лицевій стороні телефон факс НОМЕР_2, моб.НОМЕР_3. 12.07.2013 року о 10 год.20 хв. на його мобільний номер телефону з номеру НОМЕР_4 зателефонувала ОСОБА_1 та запитала, коли він буде вдома, на що він відповів, що приблизно 16.07.2013 року цього місяця. В свою чергу ОСОБА_7 сказала, що зателефонує наступного тижня, з метою уточнення дати проведення перевірки.

4. Показаннями свідка ОСОБА_8, який показав, що 18.07.2013 року він в якості водія, привіз в м. Кагарлик ОСОБА_1 та ОСОБА_4, на автомобілі останнього, для перевірки. До приміщення СТО не заходив, і перебував у будинку неподалік. Близько 12 години із приміщення СТО вийшов ОСОБА_4 та покликав його. Коли він під'їхав до приміщення СТО, то до них під'їхали працівники міліції та в його присутності у ОСОБА_1 в блокноті було вилучено грошові кошти в сумі 3000 гривень, які під ультрафіолетовим світлом люмінесціювали жовтого кольору.

5. Показаннями свідка ОСОБА_9, який пояснив, що 18.07.2013 року він був запрошений працівниками міліції в якості понятого, де в приміщенні Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області було помічено грошові кошти купюрами по 200 гривень в сумі 3000 гривень та по 50 гривень в сумі 1000 гривень, про що складено відповідний протокол. Після цього він був запрошений 18.07.2013 року близько 12 год.40 хв. до огляду приміщення СТО, що в АДРЕСА_3, де в блокноті ОСОБА_1 було вилучено грошові кошти в сумі 3000 гривень, які під ультрафіолетовим світлом люмінесціювали жовтим кольором.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 177 КПК України, а саме: мету і підстави застосування запобіжного заходу, а також вимоги ст. 178 КПК України щодо обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, та ст. 183 КПК України щодо обрання запобіжного заходу, орган досудового слідства з урахуванням вимог, зазначених у вказаних статтях КПК, вбачає за необхідне наступну мету, підстави та обставини, за яких підозрюваній ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на нею процесуальних обов'язків, а саме:

· Згідно ст. 177 КПК України, ризиками при обранні щодо обвинуваченої запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, що обґрунтовує неможливість їх запобігання, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів є:

1. Переховуватися від органів досудового слідства та суду;

2. Незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні;

3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (затягуванням строку виконання законних вимог органу досудового слідства);

4. Вчинити інше кримінальне правопорушення.

· Згідно ст. 178 КПК України, обставинами, що враховуються при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є:

1. Вагомість наявних доказів про вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення;

2. Тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, згідно санкції ч. 4 ст. 368 КК України передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років;

· Згідно ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований:

1. До раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

В судовому засіданні, яке відбулося 19.07.2013 року:

· Старший прокурор Кагарлицької міжрайонної прокурори Калайда Ю.О. подання підтримала з урахування викладеного у клопотання та просила також врахувати, що ОСОБА_1 не проживає за місцем своєї реєстрації, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення.

· Захисник ОСОБА_2 заперечував в повному обсязі проти вказаного клопотання, оскільки вважає, що до ОСОБА_1 можливо застосувати запобіжний захід, який не пов'язаний з позбавленням волі.

· Підозрювана ОСОБА_1 просила не позбавляти її волі, вона щиро кається та не має наміру ухилятися від суду та слідства.

Повне фіксування судового розгляду клопотання щодо застосування запобіжного заходу (за допомогою звукозаписувального технічного засобу) здійснюється у разі наявності клопотання про таке фіксування. За відсутності відповідного клопотання фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів не здійснюється, оскільки клопотань від учасників процесу щодо фіксування технічними засобами розгляду вказаного клопотання не надходило, тому фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.

У відповідності до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, крім інших, і запобіжні заходи.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є одним з видів запобіжних заходів.

Відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Згідно пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України допускається застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК України. Тому в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1- 5 ч. 1 ст. 177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню. Запобіжний захід застосовується з метою запобігання спробам підозрюваного, обвинуваченого (ризикам):

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Урахування такої обставини для прийняття рішення передбачає встановлення правдоподібності та достовірності заявлених органом досудового розслідування фактичних обставин;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому ця особа підозрюється, обвинувачується.

2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

16.07.2013 року до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 ст. 368 КК України щодо підозрюваної ОСОБА_1

18.07.2013 року ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 ст. 368 КК України.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України допускається застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 є раніше не судимою особою, а санкція частини 4 статті 368 КК України передбачає покарання від п'яти до десяти років позбавлення волі.

Ризик можливості переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду зумовлений суворістю покарання, яке передбачене за скоєння злочину, в якому вона підозрюється.

Відповідно, що стосується п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України суд вважає, що перебуваючи на волі, підозрювана ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та\або суду, так як вона не проживає за місцем своєї реєстрації, а саме: місце реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_1, про що свідчить запис у паспорті, копія якої знаходиться в матеріалах справи, тому суд вважає, що перебуваючи на волі унеможливить подальшого проведення досудового слідства, а, відповідно, і судового слідства.

Що стосується п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України суд вважає, що перебуваючи на волі, підозрювана ОСОБА_1 буде незаконно впливати на іншого підозрюваного та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Що стосується п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, то суд вважає, що, перебуваючи на волі, підозрювана ОСОБА_1 зможе вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вищевикладені обставини переконують слідчого суддю, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить можливість запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Підозра ОСОБА_1, у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджена вагомими доказами.

Відповідно, слідчий суддя вважає, що є законна підстава застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношення підозрюваної ОСОБА_1, так як у відношенні неї є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 4 ст. 368 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрювана ОСОБА_1 може здійснити дії, які передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, обґрунтування чого судом приведено вище.

У кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим. Слід звернути увагу слідчого судді, суду на те, що відповідно до положень ст. 198 КПК України, висловлених в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров'я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини й утриманців. Необхідно з'ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров'я членів його сім'ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов'язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об'єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту);

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 178 КПК України судом встановлено, що за станом та віком здоров'я до підозрюваної ОСОБА_1 може бути застосована міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України судом встановлено, що підозрювана ОСОБА_1 неодружена, має постійного місця проживання на території держави Україна, однак там не проживає.

З матеріалів кримінального провадження вбачається достатньо підстав про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризик переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, на які вказує слідчий та прокурор.

Оцінивши в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, наявність достатніх підстав про існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що будь-який інший запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому дане клопотання підлягає задоволенню, і щодо підозрюваної ОСОБА_1, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або про довження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинувачено го, - з моменту затримання.

В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених цим кодексом, крім випадків, які передбачені ч. 4 ст. 183 КПК України. Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у

вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу підозрюваної, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість

вчиненого, наявність майнової шкоди, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченій заставу у розмірі 21

розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будьякий момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрювану такі обов'язки:

· прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

· повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

· здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

·

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрювана звільняється з під варти після внесення застави,

визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому

перебуває ОСОБА_1, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає

тримання останніх під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 183, 193, 194, 196, 197 КПК України (в редакції 2012 року), слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області майора міліції Лісового Ю.Д. про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Стрілковичі Самбірського району Львівської області, українки, гр. України, освіта вища, неодруженої, працюючої головним спеціалістом відділу контролю у сфері послуг, реклами інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області, раніше не судимої, зареєстрованої: АДРЕСА_1, тимчасово проживаючої АДРЕСА_2, повідомленої про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 4 ст. 368 КК України в Київському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби Департаменту виконання покарань в м. Києві та Київській області строком на 2 місяці, строк вираховувати з моменту затримання - з 16 год. 30 хв. 18 липня 2013 року.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію о 16 годині 30 хвилин 18.09.2013 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у розмірі 24087 (двадцять чотири тисячі вісімдесят сім) гривень, яка може

бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на

відповідний депозитний рахунок суду р/р 37311001003515, МФО 821018, код платежу 23569487.

Підозрювана або заставодавець мають право у будьякий момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:

· прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

· повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

· здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 17.09.2013 року.

Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал

документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Кагарлицького районного

суду Київської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Київському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби Департаменту виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави,

уповноважена службова особа Київського слідчого ізолятору Державної пенітенціарної служби Департаменту виконання покарань в м. Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення

ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Кагарлицький районний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави,

визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із

застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_1

вважаються такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її оголошення та подана безпосередньо до Апеляційного суду Київської області.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий Судя І. І. Шевченко