Рішення № 33958260, 04.10.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/3753/13-ц

2/248/1814/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Сидорової М.В.

при секретарі Кубарєвої М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування виконкому Харцизької міської ради, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що з 28.08.2009 року по 01.11.2011 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 Фактично шлюбні відносини припинено 03.12.2011р. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після припинення шлюбних відносин дитина залишилась проживати разом з відповідачкою, яка створює йому перешкоди в участі у вихованні сина. В зв'язку з цим він на початку лютого 2012 року звернувся до органу опіки та піклування Харцизької міської ради та комісією з питань захисту прав дитини, 16.02.2011р. було прийнято рішення та були визначені дні побачення з сином, а саме: кожну суботу, неділю з 10-00 годин до 16-00 годин в присутності матері.

Оскільки відповідачка ухилялась від виконання рішення комісії та чинила перешкоди у спілкуванні з сином, позивач 27.02.2012р. звернувся до Харцизького міського суду Донецької області із позовною заявою за захистом прав батька та сина. Ухвалою Харцизького міського суду Донецької області від 10.04.2012р. була визнана мирова угода між ним та відповідачкою, за якою він має право у свій вихідний день спілкуватися із сином не менш як 6 годин в присутності матері з правом виїзду до м. Донецька та спілкуватися у свій другий вихідний день із сином не менш 3 годин без присутності матері в м.Зугресі Донецької області.

До серпня 2012 року відповідачка надавала йому можливість спілкуватися із сином лише у м.Зугресі (за місцем мешкання дитини) без дозволу виїзду дитини до м.Донецька, а з початку серпня 2012 року зовсім припинила спілкування з ним, на телефонні дзвінки не відповідає, незважаючи на неодноразові спроби позивача відвідати сина, відповідачка для побачень сина не надає. В зв'язку з цим він був вимушений відвідати сина у дитячому садку та звернувся до керівництва садка з проханням дозволити йому спілкування із сином не порушуючи режиму дня, але відповідачка подала до керівництва дитячого садка заяву в якій забороняє працівникам садку надавати йому сина для спілкування без її погодження.

Оскільки відповідачка не виконує умов мирової угоди, затвердженої судом, умови вказаної угоди є застарілими та такими, що дозволяють відповідачці перешкоджати у спілкуванні із сином та позивач не має можливості отримати документ, який буде містити заходи примусового виконання мирової угоди, просить після письмових уточнень позовних вимог визначити інший порядок участі батька у вихованні дитини, а саме зобов'язати відповідачку надавати сина за чітким графіком без попередньої домовленості з нею 2 рази на тиждень у суботу та неділю з 9.00 годин до 18.00 годин з правом виїзду до м.Сніжне Донецької області, де він мешкає та зареєстрований, без присутності відповідачки. Також просить надати йому право відвідувати сина у дитячому закладі у будь-який день без попередньої домовленості із відповідачкою та заборонити відповідачці чинити дії та заяви про перешкоди у спілкуванні з сином.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позові, уточнив позовні вимоги та просить визначити такий порядок участі батька у вихованні дитини: надавати йому сина за чітким графіком без попередньої домовленості з відповідачкою 2 рази на тиждень у суботу або неділю з 9.00 годин до 18.00 годин, а також в другий його вихідний день - кожного четверга з 8.00 годин до 18.00 годин, коли його колишня дружина буде перебувати на роботі, з правом виїзду до м.Сніжне Донецької області, де він мешкає та зареєстрований, без присутності відповідачки; просить надати йому право відвідувати сина у дитячому закладі у будь-який день без попередньої домовленості із відповідачкою та зобов'язати відповідачку не чинити перешкоди у спілкуванні з сином та повідомляти його особисто або у телефонному режимі про неможливість з поважних причин відвідувати та спілкуватися із сином у визначені судом дні. Також пояснив, що останній раз бачив сина 03 жовтня 2013 року в дитячому садку біля півгодини, між ним та сином склалися теплі взаємовідносини, син охоче спілкується з ним, бажає проводити з ним більше часу. Він має можливість організувати дозвілля сина, відвідувати з ним планетарій, дельфінарій, цирк тощо. Він бажає приймати участь у вихованні сина за місцем свого мешкання, де створені усі належні умови для дитини. Його рідна сестра та племінник, з якими він мешкає, не заперечує, щоб його син проводив з ним час за місцем їх спільного мешкання. Він позитивно характеризується за місцем роботи та мешкання, не курить, не зловживає спиртними напоями, на обліку у лікарів з будь-якими хворобами не перебуває, сплачує на утримання сина аліменти. Вважає, що відповідачка своєю відмовою у наданні можливості спілкуватися батьку із сином порушує не лише його права як батька, а й права сина на спілкування з батьком.

Представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_4 судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю та пояснила, що при наявності мирової угоди, затвердженої ухвалою суду від 10.04.2012р., якою визначено порядок спілкування позивача із сином та яка не розірвана та не скасована, позивач не мав права звертатися до суду із вказаним позовом. Дійсно відповідачка категорично проти спілкування позивача із їх спільним сином - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки дитина не достатньо знайома із своїм батьком та його рідними через свій малолітній вік, в зв'язку з чим таке спілкування може негативно вплинути на емоційний стан дитини. Через такі обставини вона не бажає, щоб позивач спілкувався із сином, а тим паче забирав його з собою до місця свого мешкання. Також вона проти відвідування позивачем дитячого садку, оскільки це порушує режим дитини. Зазначила, що позивач має велику заборгованість по аліментам, які повинен сплачувати на утримання сина, що ставить під сумнів його позитивне ставлення до сина, турботу за його достаток та свідчить про невиконання його батьківського обов'язку щодо утримання дитини. Просить в задоволені позову відмовити повністю.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування виконкому Харцизької міської ради Котенко Г.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала письмовий висновок про визначення способу участі позивача у вихованні сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та пояснила, що органом опіки та піклування зроблено висновок про доцільність визначення позивачу днів на здійснення ним батьківських прав шляхом надання йому дозволу приймати участь у вихованні сина два рази на тиждень: в один із вихідних днів - у суботу з 09.00 годин до 18.00 годин з правом виїзду до м.Сніжне за місцем мешкання та у четвер з 09.00 годин до 18.00 годин з правом виїзду до м.Сніжне за місцем мешкання без присутності матері, а також надати позивачу право відвідувати сина у дошкільному закладі, який він відвідує. Такий висновок зроблено на підставі наданих документів, з яких вбачається, що позивач працює, позитивно характеризується за місцем роботи, надає матеріальну допомогу на утримання сина, має належні житлово-побутові умови, дитина досягла трирічного віку, має навички самообслуговування відповідно віку, не має за станом здоров'я медичних протипоказань, які б негативно вплинули на стан здоров'я малолітнього при спілкуванні з батьком. За віком дитина не потребує особливої турботи з боку матері під час його спілкування з батьком.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 4 Конвенції про контакт з дітьми, від 15 травня 2003 року, ратифікованої Україною 20 вересня 2006 року, дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Відповідно до ст. 121 СК України, права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

В силу ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Частини 1, 3 статті 151 СК України передбачають, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Відповідно до вимог ст.. 153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частини 2, 3 статті 157 СК України передбачають, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися із дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Статтею 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 28.08.2009 року, який розірвано рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 01.11.2011р.

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після припинення шлюбних відносин між сторонами, проживає разом з відповідачкою за адресою: АДРЕСА_4

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, разом з сестрою - ОСОБА_6 та її сином - племінником позивача - ОСОБА_7, 2004 року народження.

Згідно ату обстеження матеріально-побутових умов сім'ї позивача, квартира АДРЕСА_1, має 2 кімнати, благоустроєна, мається всі необхідний меблі, побутові прилади. Санітарний стан задовільний. В квартирі індивідуальне опалення. В сім'ї створені нормальні умови для розвитку, виховання та проживання малолітнього ОСОБА_3

Згідно рішення комісії з питань захисту дітей виконкому харцизької міської ради від 16.02.2012р. ОСОБА_1 було визначено право на здійснення батьківських обов'язків, передбачених законодавством України, щодо участі у вихованні малолітньої дитини, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, два рази на тиждень у свій вихідний день у присутності матері з 10.00 годин до 16.00 годин без права ночівлі за попередньою домовленістю з матір'ю для відвідування дитини.

Згідно ухвали Харцизького міського суду Донецької області від 10.04.2012 року затверджено мирову угоду за позовом у справі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною. Вказаний позов було заявлено у зв'язку з тим, що відповідачка ухилялась від виконання рішення комісії з питань захисту дитини від 1.02.2011р.

За умовами зазначеної мирової угоди, ОСОБА_1 має право приймати участь у вихованні та спілкуванні з сином - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у свій вихідний день за попередньою домовленістю з матір'ю дитини - ОСОБА_2, спілкуватися із сином не менш як 6 годин в присутності матері з правом виїзду до м. Донецька один раз на тиждень та спілкуватися з сином за попередньою домовленістю з матір'ю дитини, але без її участі, у свій другий вихідний день не менш 2-3 годин в м.Зугресі Донецької області з обов'язковим поверненням дитини до постійного місця проживання.

Згідно постанови старшого державного виконавця ВДВС Харцизького міського управління юстиції від 22.10.2012р. виконавчий документ - ухвала Харцизького міського суду Донецької області №2/0550/811 від 10.04.2012р. про визнання мирової угоди між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не відповідає вимогам ст..18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у виконавчому документі відсутні заходи примусового виконання, тому у прийнятті до виконавчого провадження та у відкритті виконавчого провадження було відмовлено.

Згідно заяви ОСОБА_1 на ім'я керівництва дошкільного закладу №20 «Ромашка» від 29.04.2012р., останній вказує, що оскільки мати його сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перешкоджає йому спілкуватися із сином. Він просить надати йому можливість бачитись із сином в дитячому садку не порушуючи режиму дитини.

Згідно заяви ОСОБА_2 на ім'я керівництва дошкільного закладу №20 «Ромашка» від 29.042012р., остання просить не надавати можливість спілкуватися ОСОБА_1 з її сином - ОСОБА_3 без надання її попередньої згоди.

Таким чином враховуючи вищевикладене та категоричну відмову відповідачки у наданні можливості позивачу спілкуватися з сином, судом встановлено, що відповідачка чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з сином, ухиляється від виконання затвердженої судом мирової угоди, що представником відповідача не спростовується, чим порушує права та обов'язки позивача щодо дитини, які передбачені ст. 141 СК України, а саме, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.

Суд не приймає доводи представника відповідача про порушення порядку звернення позивачем до суду при наявності затвердженої мирової угоди та необхідності закриття провадження о справі з цих підстав, оскільки підставами даного позову є те, що відповідачка не виконує умови мирової угоди та ставиться питання про визначення іншого порядку участі батька у вихованні дитини. Перший позов було заявлено у зв'язку з ухиленням матері від виконання рішення органу опіки та піклування, даний позов - в зв'язку з ухиленням відповідачки від виконання судового рішення. Таким чином, позови мають різні правові підстави.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Згідно довідок №2154, №2759, №41 від 12.09.2013р. виданих ЦМЛ м.Сніжне, ОСОБА_1 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на диспансерному обліку не перебуває, здоров.

Відповідно до характеристики ОСББ «Райдуга» від 10.09.2013р. ОСОБА_1 за місцем мешкання характеризується позитивно.

Згідно виробничої характеристики ТОВ «Дельтателеком» від 10.09.2013р. позивач працює фінансовим директором, графік роботи вільний, позитивно характеризується.

Відповідно до довідки ВО «Зуївська теплова електрична станція» ТОВ «ДТЕК Східенерго» б/д відповідач ОСОБА_2 працює юрисконсультом юридичного департаменту, режим роботи: з 08.00 год. до 17.15 год. Вихідні дні - субота, неділя.

Судом також встановлено, що малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на диспансерному обліку за станом здоров'я не перебуває, здоров (довідка №12 від 18.09.2013р. КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Харцизьк» амбулаторія №5), з 03 травня 2012 року відвідує Комунальний дошкільний навчальний заклад №20 «Ромашка» м.Зугрес та відповідно характеристики закладу, розвиток дитини відповідає його календарному віку.

Відповідно до довідки в.о. начальника ВДВС Сніжнянського МУЮ №408/1/13 від 04.10.2013р., у відділі на виконанні перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-690/12 виданого 08.05.2012р. Харцизьким міським судом про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини заробітку. Станом на 01.10.2013р. сума заборгованості по аліментам складає 12452,64 грн., але в довідці зазначено, що вказаний розрахунок не є остаточним та може бути перерахований з урахуванням даних про місце роботи боржника, розмір його заробітної плати.

В судовому засіданні позивач із сумою заборгованості по аліментам не погодився, надавши квитанції за липень, серпень та вересень 2013 року про сплату аліментів відповідачці через поштовий зв'язок та пояснивши що в нього є інші докази з приводу відсутності у нього заборгованості по аліментам.

Суд не приймає доводи представника відповідачки, що заборгованість по аліментам є однією з підстав для відмови в позові, оскільки свідчить про неналежне виконання батьком своїх обов'язків в частині матеріального утримання дитини, тому що такі доводи є необґрунтованими, оскільки дана обставина не є предметом даної цивільної справи та така обставина не може впливати на обсяг прав позивача відносно участі у вихованні дитини, а правовідносини щодо стягнення аліментів підлягають вирішенню відповідно до норм діючого законодавства.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконкому Харцизької міської рад №1296/02 від 03.10.2013р. про визначення способів участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано доцільним визначити

ОСОБА_1 право на здійснення батьківських обов'язків щодо участі у вихованні малолітнього сина наступним способом: дозволити батькові приймати участь у вихованні малолітнього сина два рази на тиждень у вихідний день - суботу з 9.00 год. до 18.00 год. з правом виїзду до АДРЕСА_1 та у четвер суботу з 9.00 год. до 18.00 год. з правом виїзду до АДРЕСА_1 без присутності матері, а також відвідувати місце виховання сина у дошкільному закладі, не порушуючи режим дня дитини.

Судом не встановлені обставини, які б суперечили інтересам дитини та сторін у разі спілкування позивача з сином, перешкоджали можливості виїзду дитини разом з батьком за його постійним місцем мешкання або обумовлювали побачення батька з дитиною лише в присутності матері

В зв'язку з викладеним та враховуючи те, що питання виховання спільної дитини між сторонами добровільно не вирішено, відповідач чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з дитиною, обставин, які б суперечили інтересам дитини та сторін у разі спілкування позивача з сином не встановлено, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди у його спілкуванні з сином задовольнити та враховуючи вік дитини та його розвиток, стан здоров'я малолітньої дитини, стан здоров'я та особу позивача, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, здоров, позитивно характеризується за місцем мешкання та роботи, враховуючи вільний графік роботи позивача та графік роботи відповідачки, яка має п'ятиденний робочий тиждень та вихідні дні у суботу та неділю, ставлення позивача до дитини, суд вважає за необхідне визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді систематичних побачень з дитиною без присутності матері дитини ОСОБА_2 та без попередньої домовленості з нею, кожної першої та третьої суботи місяця з 10.00 години до 18.00 години цього ж дня та кожної другої та четвертої неділі місяця з 10.00 годин до 18.00 годин, а також двічі на місяць по четвергам - кожного другого та четвертого четверга місяця з 08.00 годин до 18.00 годин з правом виїзду до місця його постійного проживання: АДРЕСА_1 з обов'язковим поверненням дитини до постійного місця проживання, а також надання можливості безперешкодно відвідувати сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в дитячому садку.

Суд не погоджується з заявленою позивачем вимогою на побачення з сином за місцем свого мешкання кожного четверга місяця, оскільки це призведе до порушення режиму дитини під час перебування його в дитячому садку протягом тижня.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 19,121,141,151,153,155,157,158,159 СК України, ст.ст. ст.ст.10, 11, 60, 88, 212, 213, 214 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування виконкому Харцизької міської ради, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї - задовольнити частково.

Встановити спосіб участі батька - ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом його систематичних побачень з дитиною без присутності матері дитини ОСОБА_2 та без попередньої домовленості з нею:

- кожної першої та третьої суботи місяця з 10.00 годин до 18.00 годин цього ж дня,

- кожної другої та четвертої неділі місяця з 10.00 годин до 18.00 годин цього ж дня,

- кожного другого та четвертого четверга місяця з 08.00 годин до 18.00 годин цього ж дня,

з правом виїзду до місця його постійного проживання: АДРЕСА_1 з обов'язковим поверненням дитини до постійного місця його проживання; а також надання можливості ОСОБА_1 безперешкодно відвідувати малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в комунальному дошкільному навчальному закладі №20 «Ромашка» м.Зугрес.

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні з малолітнім сином - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, у визначені для побачень дні та зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 особисто або у телефонному режимі про неможливість з поважних причин виконувати дане рішення.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: