Постанова № 33958131, 07.10.2013, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/9129/13-а

Провадження № 2-а/750/1043/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2013 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Лямзіної Н.Ю., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

23.09.2013 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій відповідача та стягнути з відповідача щорічну грошову допомогу на оздоровлення, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат з відрахуванням вже виплачених сум.

Відповідач через канцелярію суду подав заяву про залишення позовної заяви без розгляду, посилаючись на те, що 23.01.2013 року рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова було відмовлено у задоволенні позовних вимог, щодо здійснення перерахунку та виплати позивачеві грошової допомоги на оздоровлення за 2013 рік, таким чином наявне повторне відкриття провадження з даного спору.

Представник відповідача в листі від 18.09.2013 року № 01-18/12376, посилався на те, що допомогу на оздоровлення за 2013 рік позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС 1 категорії 2 групи інвалідності призначено 29.01.2013 року у встановленому згідно постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року розмірі в сумі 120 грн. та виплачено 27.05.2013 року. Вважає дії по виплаті позивачу щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах встановлених Постановою правомірними і такими, що відповідають приписам законів України про Державний бюджет України на 2013 рік.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії.

Відповідно ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Згідно ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, суд приходить до висновку, що при розрахунку допомоги на оздоровлення мають враховуватися вимоги Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню, оскільки позов пред'явлено з інших підстав, станом на 23.01.2013 року на день винесення постанови суду по справі № 750/115/13-а Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради призначення та виплата щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік позивачу не проводилась.

Посилання відповідача на те, що при призначенні позивачу допомоги на оздоровлення відповідач керувався саме нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», а не підзаконним нормативним актом спростовується запереченнями позивача, з яких вбачається, що допомога на оздоровлення призначена позивачу у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки іншого розміру допомоги на оздоровлення у 2013 році Кабінет Міністрів України не встановлював.

Отже, відповідач, здійснивши призначення позивачу допомоги на оздоровлення за 2013 рік у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", порушив права позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", положення якого мають пріоритет над підзаконним нормативним правовим актом та були чинними на момент призначення позивачу допомоги на оздоровлення за вказаний у позові період, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статей 21, 105, 162 КАС України, адміністративний позов може містить вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Установивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 11, 94, 99, 100, 158 - 163, 183-2, 186 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради по виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік в розмірі меншому ніж встановлено ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат та здійснити відповідні виплати, за відрахуванням вже сплаченої суми.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів, які обчислюються з моменту отримання копії постанови.

Суддя Н.Ю. Лямзіна