Головуючий в 1 інстанції - Садчиков Д.В.

                                                                                             Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

                                 Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                               ПОСТАНОВА

                                                          Іменем України

«19» лютого 2009 року                                                                    справа № 2-а-125/08/0514

приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Добропільського міського суду Донецької області з вищезазначеним позовом.

Постановою Добропільського міського суду Донецької області від 24 грудня 2008 року  у справі № 2-а-125/08 позовна заява задоволена частково, в наслідок чого, стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради, розрахунковий рахунок 35212014001528 банк ГУДКУ в Донецькій області МФО 834016 ЄДРПОУ 25954002, за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007, 2008 роки в розмірі 5559 грн. 00 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

 Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом норм матеріального права.

Вважає правомірним та обґрунтованим застосування у спірних правовідносинах положень ст. 29, ст. 33 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” та п.20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.

Позивач має статус інваліда війни ІІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 25.03.1999 року, у зв'язку з чим та відповідно до вимог Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання щорічної грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.

Фактично позивач отримав від відповідача у 2007 році - 300 грн., у 2008 році - 350 грн., при цьому відповідач керувався положеннями Законів України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Відповідно до ст.13 цього Закону щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.

Абзацом 1 ст. 17 цього Закону встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Згідно абз. 1 ст. 17-1  щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач є органом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок по здійсненню виплат, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, в тому числі разової грошової допомоги.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині перерахунку та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік, оскільки згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволені позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, а відповідач в даному випадку на цьому наполягав в суді першої інстанції та вказує на порушення зазначеної норми в апеляційній скарзі.

Відповідно до абз. 4 ст.17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” , особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

03.12.2008 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 - 2008 роки, а тому позовні вимоги за 2007 рік не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають вимогам ч. 2 ст. 99 КАС України.

 Колегія суддів вважає неправомірним довід заявника скарги щодо правомірності застосування у 2008 році розміру таких виплат, встановлених п.20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідно до якого у 2008 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” здійснюється у таких розмірах зокрема, інвалідам війни ІІІ групи - 350 гривень, оскільки положення зазначеної норми Закону - визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України  у справі  № 10-рп від 22.05.2008 року.

Розмір щорічної разової грошової допомоги за 2008 рік для позивача - інваліда війни ІІІ групи повинен бути розрахований виходячи з наступного:

-                    відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 9 липня 2003 року, що набрав чинності з 1 січня 2004 року (в редакції яка була дійсна на час здійснення виплати), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом,

-                    розмір мінімальної пенсії за віком в період з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року складав 481 грн.,

-           розмір щорічної разової допомоги за 2008 рік складає 3367 грн. (481 грн. х 7),

-           сума недоплаченої позивачу разової грошової допомоги за 2008 рік відповідно до вищенаведеного складає 3017 грн. 00 коп. (3367 грн.- 350 грн.).

            Позивач у позові заявив дві позовні вимоги, а саме: 1) визнання дій відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті недоотриманих у 2007-2008 роках сум разової допомоги до 5 травня протиправними; 2) зобов'язати відповідача відповідно до статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” здійснити виплату одноразової допомоги до 5 травня за 2007, 2008 роки.

Проте, суд першої інстанції залишив без уваги першу позовну вимогу. Тому колегія суддів вважає за необхідне визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті недоотриманої суми щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ”.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив постанову з порушенням норм процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню.

            Керуючись ст. 195-196, п.3 ч.1 ст. 199, ст. 202, ст. 206, ст. 207  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

            Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради на постанову Добропільського міського суду Донецької області від 24 грудня 2008 року  у справі № 2-а-125/08 - задовольнити частково.

Постанову Добропільського міського суду Донецької області від 24 грудня 2008 року  у справі № 2-а-125/08 - скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості з виплати одноразової допомоги до 5 травня за 2007, 2008 роки - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоотриманої суми щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ”.

Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2008 рік у розмірі 3017 грн. (три тисячі сімнадцять грн.).

В задоволені іншої частини позовної заяви - відмовити.

            Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

             Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий                                                                       

Судді