Рішення № 33954610, 26.09.2013, Рахівський районний суд Закарпатської області

305/1279/13-ц

2/305/712/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2013 Рахівський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Тулик І.І.

при секретарі - Шемота М.І.,

з участю представника позивача - Ухаль Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом Великобичківської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Рахівської районної ради до ОСОБА_2 про примусове укладення договору та відшкодування витрат на опалення квартири ,-

ВСТАНОВИВ:

Великобичківська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів Рахівської районної ради Закарпатської області звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 із позовом про примусове укладення договору та відшкодування витрат на опалення квартири.

Із позовної заяви вбачається, що позивач є власником дванадцятиквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який знаходиться на його балансі та надається у користування працівникам установи, як службове житло. Згідно із даними будинкової книги про реєстрацію, відповідач проживає у квартирі № 6 в даному будинку з 01.06.1976 року по теперішній час.

Позивач, як власник та балансоутримувач, здійснює централізоване опалення відповідного житлового будинку та квартири відповідача через власну мережу теплопостачання за рахунок бюджетних коштів. У зв'язку із цим, при проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності позивача з питань законності використання коштів на оплату комунальних послуг, енергоносіїв, КРВ у Рахівському районі виявлено порушення вимог п.30 Постанови Ради Міністрів УРСР № 37 «Про службові жилі приміщення» від 04.0201988 р., ст.123 ЖК УРСР від 30.06.1083 р. та ст.20 ч.3 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004 р.

Правовою базою, на яку посилається позивач при зверненні до суду, являються положення ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.19,24 ЗУ «Про теплопостачання», згідно яких позивач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а основним обов'язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Зазначають, що споживач несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів.

Крім того, одним із вагомих правових посилань, як доказ по справі, зазначають положення п.30 розділу III. «Користування службовими жилими приміщеннями» Постанови Ради Міністрів УРСР № 37 «Про службові жилі приміщення»від 04.0201988 р.

З метою забезпечення законності використання та відшкодування бюджетних коштів на оплату комунальних послуг, енергоносіїв, позивачем здійснено розрахунок фактичних витрат на теплопостачання квартири, яку займає відповідач, за період з 01.04.2008 року по 01.06.2010 року, який проведено на підставі первинних підтверджуючих документів (актів на списання вугілля, рахунків за електроенергію, довідкою нарахувань заробітної плати), згідно якого витрати (збитки) позивача на опалення квартири відповідача станом на 01.05.2011 року склали 6810,39 грн. Оскільки претензії, які для забезпечення досудового врегулювання спору, позивачем 04.03.2011 року та 10.05.2012 року було надіслано відповідачу із пропозицією відшкодувати витрати, на опалення займаної ним службової квартири, останнім не виконано, позивач звернувся до суду для вирішення даного питання.

Тому, позивач в своєму позові просив визнати укладеним типовий договір на надання послуг з централізованого опалення між ОСОБА_2 та Великобичківською загальноосвітньою школою-інтернат І-ІІІ ступенів Рахівської районної ради Закарпатської області від 15.05.12 р. (момент отримання відповідачем претензії з типовим договором) з моменту набуття рішенням суду законної сили. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 6810,39 грн. витрат на опалення займаного ним службового житлового приміщення та судові витрати по справі.

В ході судового розгляду справи представник позивача, Ухаль Д.С., позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач - ОСОБА_2, повторно в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся через розміщення оголошення в газеті, причини його неявки суду не відомі, заяви про розгляд справи у його відсутності суду не подавав.

Зі згоди представника позивача, суд, відповідно до ст. 224 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказах. .

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У ході судового дослідження матеріалів справи судом достовірно встановлено, що Великобичківська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів Рахівської районної ради Закарпатської області у відповідності до свідоцтва на право власності № 20704077, виданого 27.06.2008 року, є власником дванадцятиквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який знаходиться на його балансі та надається у користування працівникам установи, як службове житло.

Згідно із даними будинкової книги про реєстрацію, відповідач проживає у квартирі № 6 з 01.06.1976 року по теперішній час.

Судом встановлено, що позивач, як власник та балансоутримувач, здійснював та здійснює централізоване опалення відповідного житлового будинку та квартири відповідача через власну мережу теплопостачання за рахунок бюджетних коштів, що не оспорювалося відповідачем в частині здійснення такого теплопостачання, відповідач оспорював якість таких послуг.

При розгляді справи судом встановлено, що при проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності позивача з питань законності використання коштів на оплату комунальних послуг, енергоносіїв, КРВ у Рахівському районі було складено відповідний акт від 14.09.2010 року (далі-Акт).

Згідно п.14 Акту проведено ревізію законності використання коштів на оплату комунальних послуг, електроносіїв та встановлено, що в розрахунки витрат на опалення включено площі приміщень будівлі, а саме, 12-квартирного житлового будинку в розмірі 529,68 м3.

При цьому, ревізією дотримання встановленого порядку надання послуг з теплопостачання споживачам вказаного житлового будинку встановлено, що Великобичківською загальноосвітньою школою-інтернат в порушення вимог п. 30 постанови Ради Міністрів УРСР № 37 «Про службові жилі приміщення»від 04.02.1988 року, ст.123 ЖК УРСР та ст.20 ч.3 п.1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004 року договори не укладалися, розрахунки із споживачами не здійснювалися та рахунки до оплати не виставлялися, що є порушенням п.п.3,5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року.

Ревізією достовірності відображення операцій по розрахунках з отримувачами комунальних послуг житлового будинку Великобичківської школи-інтернат в період з 01.04.2008 року по 31.05.2010 року встановлено, що в порушення п.п. 3,5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року, п.п.2.2.,5.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року, Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядку їх складання, затвердженої наказом Державного казначейства України 27.07.2000 р., Порядку застосування Плану розрахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом ДКУ від 10.12.1999 р., п.1 Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій в бюджетних установах, затвердженої наказом Держказначейства України від 10.07.2000 року, бухгалтерією Великобичківської школи-інтернат не відображено дебіторську заборгованість з громадянами, які проживають у даному житловому будинку Великобичківської шкоди-інтернат.

Внаслідок не забезпечення оплати за надані комунальні послуги по теплопостачанню, проживаючими у житловому будинку, який значиться на балансі установи, Великобичківській школі-інтернат (районному бюджету) завдано збитків у сумі 43434,71 грн.

Згідно Акту відповідальними за вказане порушення є директор Великобичківської школи-інтернат ОСОБА_6 та головний бухгалтер -ОСОБА_7

У відповідності до положень частини 1 статті 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» останні являються результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.7 цього ж Закону у повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг входить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону. Статтею 14 законодавець залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги поділив їх на три групи:

1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади;

2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;

3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства (ч.1 ст.17 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).

Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником (ч.1, ч.4 ст.19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно із положеннями статті 20 «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості, на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.

При цьому, споживач має право на укладення договору з виконавцем відповідних послуг на профілактику, повірку, а також заміну або ремонт санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та засобів обліку, що вийшли з ладу, зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;

Згідно із положеннями статті 21, 22 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»визначені права та обов'язки Виконавця, за якими останній має право розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги першої і другої групи (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) в порядку, встановленому законодавством, пропонувати при укладенні договору ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги третьої групи (пункт 3 частини першої статті 14 цього Закону).

Разом з тим, суд, вирішуючи спір в частині відшкодування матеріальних збитків, посилається на положення статті 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», якими визначаються істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем, та які, повинні були бути використаними сторонами справи при врегулюванні спірних правовідносин, а саме: визначити предмет договору, встановити вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг, порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, визначити порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості, визначити права та обов'язки сторін та домовитися про інші істотні умови договору, в тому числі, відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору.

Положеннями пункту 30 розділу III «Користування службовими жилими приміщеннями» Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР 4 лютого 1988 р. за N 37, законодавець встановлює, що наймач службового жилого приміщення зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) за затвердженими у встановленому порядку ставками і тарифами. Зазначені платежі вносяться щомісяця в строки, встановлені постановою Ради Міністрів УРСР від 6 березня 1954 р. N 265 "Про строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги".

При розгляді справи суд посилається на положення статей 58-59 ЦПК України, згідно яких належними є ті докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування, докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись положеннями статті 212 ЦПК України суд оцінює всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оскільки, у відповідності до положень пункту 1 частини 3 статті 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

У відповідності до положень статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В силу вимог статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд повинен сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Враховуючи наведене та зважаючи на обставини справи, докази, які були здобуті судом в ході розгляду справи, та зважаючи на те, що відповідач в судове засідання не з`явився, жодних доказів на спростування доводів позивача, суду не надав, суд приходить до висновку, що позов Великобичківської загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів Рахівської районної ради, Закарпатської області до гр-на ОСОБА_2 про примусове укладення договору та відшкодування витрат на опалення квартири підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з 229 гривень 40 копійок судового збору оплаченого при подачі даного позову до суду.

При цьому, через ТУ ДСА в Закарпатській області опубліковано виклик до суду в газеті "Новини Закарпаття", такі кошти у відповідності до п.6 ч.3 ст. 79 ЦПК України відносяться до судових витрат, тому підлягають до стягнення з відповідача.

Керуючись положеннями ст.ст. 10, 58, 59, 60, 83, 88, 209, 212, 213, 223, 224-227 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Визнати укладеним типовий договір про надання послуг з централізованого опалення між ОСОБА_2 та Великобичківською школою-інтернатом І-ІІІ ступенів Рахівської районної ради Закарпатської області від 15.05.2012 року.

Стягнути з ОСОБА_2, мешканця АДРЕСА_1 на користь Великобичківської загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів Рахівської районної ради 6 810 (шість тисяч вісімсот десять) гривень 39 копійок витрат за опалення займаного ним житлового приміщення, а саме кваритри АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, мешканця АДРЕСА_1 в користь Територіального управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області, юридична адреса: 88017, м. Ужгород, вул. Загорська, 30, р/р 35222015000422, МФО 812016, Код 26213408 - 50 (п'ятдесят) гривень за подання оголошення в газеті "Новини Закарпаття".

На заочне рішення може бути подана заява про перегляд протягом десяти днів з дня отримання відповідачем копії цього рішення.

На рішення суду може бути подана апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення а відповідачем, у відсутність якого проводився судовий розгляд, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення до суду може бути подана заява про його перегляд.

Суддя: Тулик І.І.