Рішення № 33953970, 02.10.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.10.2013 Справа № 920/1601/13

За позовом: Прокурора м. Суми в інтересах держави в особі Сумської виправної

колонії Управління Державної Пенітенціарної Служби України

в Сумській області (№ 116)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілікатобетон",

м. Суми

про стягнення 18 389 грн. 02 коп.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

Прокурор: Кулинич Л.С.

від позивача: Стрільник О.С.

від відповідача: не з`явився

За участю секретаря судового засідання Логоші О.М.

Суть спору: прокурор у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором надання робочої сили в сумі 18 389 грн. 02 коп., що складає: 17957 грн. 36 коп. боргу, 353 грн. 32 коп. пені, 78 грн. 34 коп. - 3 % річних, а також судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце проведення судового засідання.

Вирішення спору при неподанні відповідачем відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів, згідно ст. 75 ГПК України, здійснюється за наявними в даній справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази, що мають значення для вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.118 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені до позбавлення волі повинні працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Засуджені залучаються до суспільної корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров'я і спеціальність. Засуджені залучаються до праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції.

Прокурор в обґрунтування свого звернення з позовом до господарського суду посилається на ст. 121 Конституції України, де визначено, що на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», згідно якої підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 та інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.09.2012р. № 01-06/1259/2012 прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

17 квітня 2013 року між відповідачем -ТОВ «Сілікатобетон» (замовником) і позивачем - Сумською виправною колонією УДПтС України в Сумській області №116 (виконавцем) укладено договір №4 про надання послуг робочої сили, відповідно до якого виконавець зобов'язується протягом дії договору надати послуги по представленню робочої сили для виконання певних доручень замовника.

24.05.2013р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору від 17.04.2013р. про надання робочої сили, яким внесено зміни у пункт 6.1 та продовжено дію договору на один місяць - до 31 липня 2013р.

30.06.2013 року представником замовника і представником виконавця складено акт прийому-надання послуг, в якому зазначено, що надані послуги по підсобних роботах замовника по пакуванню цегли у період з 03 червня по 27 червня 2013 року відповідно табелів робочого часу надані виконавцем якісно, у встановлений договором термін та оформлені належним чином, що є підтвердженням факту виконання виконавцем (позивачем) зобов'язань за договором.

Згідно п. 2.1. договору вартість послуг виконавця відповідно до договору складається з заробітної плати спецконтингенту та доходів від використання праці.

Відповідно до вказаного акту вартість наданих послуг складає 14317 грн. 46 коп., з них 9544 грн. 97 коп. - заробітна плата засуджених за червень 2013 року, 4772 грн. 49 коп. -50% нарахувань на заробітну плату засуджених за червень 2013 року.

Відповідно до п. 3.5. договору про надання послуг робочої сили відповідач (замовник) має своєчасно оплачувати послуги виконавця у повному обсязі після підписання акту прийому-надання послуг.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Договір є підставою виникнення господарського зобов'язання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

26 червня 2013 року відповідачем було здійснена оплата частково в сумі 5000 грн. 00 коп. Не сплаченою залишилась заборгованість в сумі 9317 грн. 46 коп.

На виконання п. 3.1. договору 12.08.2013 р. на адресу боржника надіслано акт прийому-надання послуг за період з 01 липня 2013 по 31 липня 2013 року, складений на основі табеля робочого часу, де визначена вартість послуг, наданих виконавцем, яка складає 8639,90 грн. Даний акт з підписом замовника на адресу виконавця не надходив.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача (замовника) за договором про надання робочої сили складає 17957 грн. 36 коп.

22 серпня 2013 року на адресу боржника направлена претензія № 34 від 21.08.2013 року №14/5559 з вимогою сплатити заборгованість, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що відповідачем не подано суду ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому суд позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 17957 грн. 36 коп. основного боргу визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5.2 договору у випадку порушення сторонами строків виконання грошових зобов'язань за договором, винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості наданих послуг, що діяла на день прострочення за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Згідно розрахунку позивача розмір пені складає 353 грн.32 коп.

Згідно до п. 2 ст. 193 ГК України - порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, що передбачені законодавством або договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день прострочення.

Оскільки штрафні санкції нараховані позивачем відповідачу в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», вимоги позивача про стягнення з відповідача 353 грн. 32 коп. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5.5 договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання зобов'язання, передбаченого договором, винна сторона сплачує іншій стороні 3 % річних, обраховані у розмірі 3% від вартості наданих послуг, що згідно розрахунку позивача складає 78 грн. 34 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Позовні вимоги по стягненню з відповідача на користь позивача 78 грн. 34 коп. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі статті 625 наведеного вище Кодексу.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України з відповідача підлягає стягненню в доход державного бюджету України 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33-34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілікатобетон» (40004, м. Суми, вул. Прикордонна, 14, код ЄДРПОУ 31065953) на користь Сумської виправної колонії Управління Державної Пенітенціарної Служби України в Сумській області № 116 (40002, м. Суми, вул. Роменська, 110, код ЄДРПОУ 08565115) 17957 грн. 36 коп. боргу, 353 грн. 32 коп. пені, 78 грн. 34 коп. - 3% річних .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілікатобетон» (40004, м. Суми, вул. Прикордонна, 14, код ЄДРПОУ 31065953) до державного бюджету України (р/р 31218206783002, код бюджетної класифікації доходів 22030001, одержувач - УДКС у м. Суми (м. Суми), код ЄДРПОУ 37970593, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО 837013) 1720 грн. 50 коп. судового збору.

Повне рішення складене 07.10.2013р.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ