Рішення № 33953875, 07.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17541/13 07.10.13

За позовом Приватного Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово"

про стягнення 37 781,00 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Юхименко С.Ю. по довіреності № 2809 від 27.08.2013р.

Від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Приватне Акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" в сумі 37 781,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 р. порушено провадження у справі №910/17541/13, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 07.10.2013 р. за участю представників сторін.

07.10.2013р. через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що відповідач не отримав від позивача копії позовної заяви з доданими до неї документами, у зв'язку з чим відповідач не може підготувати обґрунтований відзив на позов.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні 07.10.2013р. підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Суд розглянувши заявлене клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, заслухавши думку представника позивача, відмовив в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:

1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;

1.1) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

2) неподання витребуваних доказів;

3) необхідність витребування нових доказів;

4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;

5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвалу суду про порушення провадження по справі від 11.09.2013р. представник відповідача отримав 26.09.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 0103026327044. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідач не був позбавлений права відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги та знімати копії та надати письмовий відзив на позов.

Проте, відповідач не скористався своїми процесуальними правами. Посилання відповідача в клопотанні про відкладення розгляду справи на те, що він не отримував позовної заяви та доданих до неї документів від позивача, судом до уваги не беруться, оскільки до позовної заяви позивачем додано докази направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача: 03150, м. Київ, вул. Горького, 172, офіс 620, що підтверджується описом вкладення в цінний лист від 06.09.2013р. та фіскальним чеком № 7360 від 06.09.2013р.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.09.2012р. між Приватним Акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» (надалі - Позивач) та Фізичною особою Трусов Сергієм Анатолійовичем (надалі - Страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу (Автокаско) № АЗ-123/000/12 0000113. Відповідно до даного договору було застраховано автомобіль «Mazda», реєстраційний номерний знак АІ 4037 ВЕ.

17.12.2013 року по вул. Жукова,39 в м. Києві сталася дорожньо - транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення автомобілів «Toyota» під керуванням Лантратова Павла Миколайовича, реєстраційний номерний знак АЕ 7910 АО, «Mazda», реєстраційний номерний знак АІ 4037 ВЕ, під керуванням Трусова С.А. та автомобіля «ГАЗ», реєстраційний номерний знак АА 3574 під керуванням Кулижа С.М.

Відповідно до Постанови Деснянського районного суду міста Києва № 754/1070/13-п від 13.02.2013р. встановлено вину Лантратова П.М. у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України.

В результаті Дорожньо-транспортної пригоди автомобілю Страхувальника заподіяно матеріальну шкоду. У відповідності до Звіту № 2066 від 29.12.2012р. про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, що виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю «Бережнюк та Компанія», проведення оцінки доручено спеціалісту Якимчуку Анатолію Олександровичу, який має вищу освіту та стаж роботи з 2008р., кваліфікаційне свідоцтво оцінювача Фонду державного майна України МФ № 6351 від 04.10.2008р. та Посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 74444-ПК, виданого Фондом державного майна України 30.08.2012р. Свідоцтво Фонду державного майна України про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів № 6957 від 24.10.2008р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mazda», реєстраційний номерний знак АІ 4037 ВЕ, в результаті ДТП, становить 38 341,08 грн.

16.01.2013р. позивачем складено страховий акт № КАСКО/123/000/12/0529 та Доповнення № 1 до страхового акту № КАСКО/123/00/12/0529 від 01.02.2013р. відповідно до яких сума страхового відшкодування становить 37 781,00 грн.

Позивачем сума страхового відшкодування в розмірі 37 781,00 грн., за заявою страхувальника, була виплачена страхувальнику на його розрахунковий рахунок, що підтверджується платіжним дорученням № 1000580215 від 23.01.2013р. на суму 31 708,90 грн. та платіжним дорученням № 1000580215 від 04.02.2013р. на суму 6 072,10 грн.

Відповідно до п.7.1.4 Правил страхування страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування. Пункт 2.2.1 Правил страхування передбачає, що страховим випадком визнається пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т.ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п.п.9.1, 9.26 Правил страхування до складу страхового відшкодування (збитків, що компенсуються страхувальнику) входять витрати на приведення транспортного засобу у порядок та витрати на проведення експертної оцінки пошкоджень застрахованого транспортного засобу.

Відповідно до п. 9.17 Правил страхування страхове відшкодування може здійснюватись шляхом оплати страховиком вартості замінюваних частин, деталей і приладдя на аналогічні пошкодженим (за якістю і вартістю) та відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування в розмірі 37 781,00 грн., до нього перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2013р., позивач направив до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» регресну вимогу № 1264Р про відшкодування шкоди оскільки цивільна відповідальність транспортного засобу «Toyota», реєстраційний номерний знак АЕ 7910 АО застрахована в останнього за полісом № АВ/5162028.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 37 781,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Аб.1 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Аб.16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст.27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до Правил добровільного страхування транспортних засобів №19-1 (далі правила), які зареєстровані Міністерством фінансів України за №0602903, а саме п. 7.1.4 Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування Страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування.

Відповідно до п. 2.2.1 Правил, страховим випадком визнається пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т. ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п.п.9.1, 9.26 Правил страхування до складу страхового відшкодування (збитків, що компенсуються страхувальнику) входять витрати на приведення транспортного засобу у порядок та витрати на проведення експертної оцінки пошкоджень застрахованого транспортного засобу.

Відповідно до п. 9.17 Правил страхування страхове відшкодування може здійснюватись шляхом оплати страховиком вартості замінюваних частин, деталей і приладдя на аналогічні пошкодженим (за якістю і вартістю) та відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу.

Договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5162028 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 50 000,00 грн., франшиза - 0 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 37 781,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, зокрема судовий збір, то зазначені витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 172, код ЄДРПОУ 33637321) на користь Приватного Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 40, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 206026881) страхове відшкодування у розмірі 37 781 (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят одну) грн. 00 коп., 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.10.2013р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Трофименко Т.Ю.