Рішення № 33953835, 02.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16017/13 02.10.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «ОТІС» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілік Буд» стягнення заборгованості за договором поставки та 3% річних у розмірі 202 805 гривень 00 копійок

Представники:

від Позивача: 1. Мацюк В.В. (представник за Довіреністю);

2. Самойленко М.Л. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне акціонерне товариство «ОТІС» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілік Буд» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості за договором поставки та 3% річних у розмірі 202 805 гривень 00 копійок.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що між Приватним акціонерним товариством «ОТІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вілік Буд» укладено Договір поставки № 12332, відповідно до якого Позивач прийняв на себе зобов'язання виготовити та поставити ліфтове обладнання (ліфт 1,2 в/п 1 000 кг на 7 зупинок, кількістю дві одиниці). Загальна вартість Договору, з урахуванням ПДВ, складає 777 600 гривень 00 копійок. 22 грудня 2011 року Позивач направив Відповідачу рахунок № 706 на суму 388 800 гривень 00 копійок для оплати 50% вартості Договору, який Відповідач оплатив в повному обсязі двома платежами: 30.01.2012 року сплатив 250 000 гривень 00 копійок та 02.02.2012 року перерахував 138 800 гривень 00 копійок. 06.03.2012 року Позивач направив Відповідачу рахунок № 109 для оплати 2-го етапу на суму 388 800 гривень 00 копійок. Також, після завершення виробництва обладнання, 30.03.2012 року листом № 43 Позивач повідомив Відповідача про готовність обладнання до відвантаження та просив провести кінцевий розрахунок. 06.04.2012 року Відповідач частково оплатив по рахунку 194 000 гривень 00 копійок. Таким чином, Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вілік Буд» неналежним чином виконало свої зобов'язання по оплаті за Договором, тим самим виникла заборгованість в розмірі 194 800 гривень 00 копійок. Крім того, враховуючи викладене, Позивач просить Суд стягнути з Відповідача 8 005 гривень 00 копійок 3% річних.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.08.2013 р. порушено провадження у справі № 910/16017/13, розгляд справи призначено на 18.09.2013 р.

18.09.2013 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання, в якому зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілік Буд" заперечує проти позовних вимог та просить Суд відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю представника з'явитись в призначене судове засідання.

В судове засідання 18.09.2013 року з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Представники сторін вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, керуючись статтею 38 Господарського процесуального кодексу України, прийшов до висновку щодо зобов'язання Позивача надати докази на підтвердження виготовлення ліфтового обладнання (ліфт № 1, 2, в/п 1000 кг на 7 зупинок, кількістю дві одиниці) згідно з умовами Договору поставки № 12 332 від 20.11.2011 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.09.2013 року відкладено розгляд справи на 02.10.2013 року та зобов'язано Позивача надати Суду докази на підтвердження виготовлення ліфтового обладнання (ліфт № 1, 2, в/п 1000 кг на 7 зупинок, кількістю дві одиниці) згідно з умовами Договору поставки № 12 332 від 20.11.2011 року.

01.10.2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Позивача Уточнення до позовної заяви, в яких зазначено, що в у Договорі поставки та позовній заяві допущені описки в даті укладення договору, а саме: в договорі - 20.01.2011 року та в позовній заяві - 20.11.2012 року, Позивач просить вважати дату укладення договору поставки - 20.01.2012 року.

Також, 01.10.2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Позивача документи на виконання вимог Ухвали суду про порушення провадження у справі та докази на підтвердження виготовлення ліфтового обладнання.

В судовому засіданні 02.10.2013 року представники Позивача підтримали вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини нез'явлення суд не повідомив. про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 18.09.2013 року у справі № 910/16017/13.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник Відповідача у судове засідання 02.10. 2013 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 02 жовтня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством «ОТІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вілік Буд» укладено Договір поставки № 12332 (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується виготовити та поставити Покупцю ліфтове обладнання - ліфт 1,2 в/п 1 000 кг на 7 зупинок, кількістю дві одиниці в специфікації та терміну згідно Додатку № 1, за цінами згідно статті 5 визначені договором, а Покупець зобов'язується прийняти замовлений товар та здійснити його оплату.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що загальна вартість договору з урахуванням ПДВ складає 777 600 гривень 00 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що 22 грудня 2011 року Позивач направив Відповідачу рахунок № 706 на суму 388 800 гривень 00 копійок для оплати 50% вартості Договору, який Відповідач оплатив в повному обсязі двома платежами: 30.01.2012 року сплатив 250 000 гривень 00 копійок та 02.02.2012 року перерахував 138 800 гривень 00 копійок. 06.03.2012 року Позивач направив Відповідачу рахунок № 109 для оплати 2-го етапу на суму 388 800 гривень 00 копійок. Також, після завершення виробництва обладнання, 30.03.2012 року листом № 43 Позивач повідомив Відповідача про готовність обладнання до відвантаження та просив провести кінцевий розрахунок. 06.04.2012 року Відповідач частково оплатив по рахунку 194 000 гривень 00 копійок. Таким чином, Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вілік Буд» неналежним чином виконало свої зобов'язання по оплаті за Договором, тим самим виникла заборгованість в розмірі 194 800 гривень 00 копійок. Крім того, враховуючи викладене, Позивач просить Суд стягнути з Відповідача 8 005 гривень 00 копійок 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору поставки № 12332 між сторонами згідно пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд зазначає, що факт виготовлення Позивачем ліфтового обладнання (ліфт № 1, 2, в/п 1000 кг на 7 зупинок, кількістю дві одиниці) згідно з умовами Договору поставки №12332 на суму 777 600 гривень 00 копійок підтверджується матеріалами справи, а саме: Довідкою-підтвердженням того, що на складі готової продукції Індустріального центру ПрАТ «ОТІС» з 30.03.2012 року знаходиться виголене ліфтове обладнання, а саме ліфти пасажирські №D2NA9840 та №D2NA9841, які були виготовлені для ТОВ «Вілік Буд» згідно з умовами Договору поставки №1233; Приходним документом № 2691 від 30.03.2012 року та № 2692 від 30.03.2012 року; Складською відомістю «Залишки на початок вересня 2013 року»; Витягом з Книги реєстрації ліфтів.

Однак, як вбачається з копій Виписок по рахунку Позивача, Відповідачем сплачено за виготовлені ліфти відповідно до Договору №12332 - 582 800 гривень 00 копійок.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив повної оплати вартості товару, тобто не виконав свої зобов'язання, а тому позовні вимоги щодо стягнення 194 800 гривень 00 копійок - суму основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, Суд зазначає, що позовні вимоги про стягнення 8 005 гривень 00 копійок 3% річних підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «ОТІС» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілік Буд» (03151, м. Київ, вулиця Молодогвардійська, 32, код ЄДРПОУ 33693145) на користь Приватного акціонерного товариства «ОТІС» (03062, м. Київ, вулиця Екскаваторна, 37, код ЄДРПОУ 14357579) 202 805 (двісті дві тисячі вісімсот п'ять) гривень 00 копійок, з яких: 194 800 гривень 00 копійок - сума основної заборгованості та 8 005 гривень 00 копійок 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілік Буд» (03151, м. Київ, вулиця Молодогвардійська, 32, код ЄДРПОУ 33693145) на користь Приватного акціонерного товариства «ОТІС» (03062, м. Київ, вулиця Екскаваторна, 37, код ЄДРПОУ 14357579) 4 056 (чотири тисячі п'ятдесят шість) гривень 10 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 04 жовтня 2013 року.

Суддя О.В. Чинчин