Рішення № 33953708, 04.10.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2013 р.

Справа № 916/2361/13

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі Чебан К.В.

представники сторін в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі філії „Дельта - лоцман” державного підприємства „Адміністрація морських портів України”

до відповідача – публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот”

про стягнення 57 213,61 грн., -

встановив:

Державне підприємство „Адміністрація морських портів України” (ДП „АМПУ”) в особі філії „Дельта - лоцман” ДП „АМПУ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот” (ПАТ „Чорномортехфлот”) про стягнення 57 213,61 грн., з яких: 55 724,34 грн. - сума основної заборгованості, 1 489,27 грн. - пеня, поклавши витрати по сплаті судового збору на відповідача.

В обгрунтування своїх вимог, позивач посилається на порушення відповідачем досягнутих сторонами узгодженостей в рамках договору № 332/П-11 від 01.04.2011р., щодо вчасного та повного розрахунку за отримані в квітні - червні 2013р. послуги Служби регулювання руху суден.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.09.2013р. порушено провадження по справі № 916/2361/13 за даним позовом, розгляд справи призначено на 04.10.2013 р.

03.10.2013р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла телеграма, згідно якої він повідомив суд, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить розглядати справу за відсутності представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надсилання ухвали суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України, наявний в матеріалах справи.

Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення було повернуто із відміткою поштової установи “організація не зареєстрована”, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 04.10.2013р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне./P>

01.04.2011р. між Державним підприємством „Дельта-лоцман” (Підприємство) та ПАТ „Чорномортехфлот” (Судновласник) укладено договір № 332/П-11, відповідно до п. 1.1 якого Підприємство зобов’язалось за заявками Судновласника надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден (далі - ЦРРС/ПРРС) та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-Лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай-Чорне море (далі - БДЛК, ХМК та ГСХ), а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а Судновласник зобов'язався прийняти і оплатити надані послуги. При цьому, споживачем послуг Підприємства є ПАТ „Чорномортехфлот” як судновласник (в розумінні ст. 20 Кодексу торговельного мореплавства України).

Відповідно до п. 2.1.2 Договору Підприємство зобов'язалось надавати Судновласнику рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок позивача та вимог цього договору. Рахунки направляються поштою або вручаються Судновласнику під розписку. В необхідних випадках рахунки попередньо можуть направлятися факсом.

Пунктом 2.2.3 Договору передбачено, що Судновласник зобов'язаний робити своєчасну оплату, відповідно до умов цього договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну.

Відповідно до п. 2.2.4 Договору Судновласник зобов'язався сплачувати рахунки, виставлені Підприємтвом у терміни, визначені цим договором.

Відповідно до п. 4.2.2 Договору остаточний розрахунок здійснюється відповідачем на протязі десяти банківських днів з дати отримання від позивача рахунку за реквізитами, зазначеними у такому рахунку. Зобов'язання по оплаті вважаються виконаними Судновласником з моменту зарахування грошових коштів на рахунок Підприємства (п. 4.3 договору).

П. 8.1 Договору узгоджено, що він набирає сили з дати підписання і діє до 31.12.2013р.

На виконання умов укладеного з ПАТ „Чорномортехфлот” договору № 332/П-11 від 01.04.2011р., в період з квітня по травень 2013 р. ДП „Дельта-лоцман” надавало послуги СРРС суднам відповідача на загальну суму 35 305,27грн., що підтверджується квитанціями СРРС, копії яких містяться в матеріалах справи.

Так, ДП „Дельта-лоцман” для оплати наданих послуг відповідачу виставлені відповідно рахунки: № ОД-00733 від 15.04.2013р., № ОД-00863 та № ОД-00864 від 30.04.2013р., № ОД-00913, № ОД-00917 та № ОД-00918 від 08.05.2013р., № ОД-00945, № ОД-00946 та № ОД-00947 від 14.05.2013р., № ОД-01057, № ОД-01058 та № ОД-01059 від 31.05.2013р.

Однак, відповідачем не було здійснено оплату рахунків за послуги, надані ДП ”Дельта-лоцман” в квітні-травні 2013р., у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 35 305,27грн.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, на підставі наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013р. №163 „Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення ДП „АМПУ”, згідно якого реорганізовано підприємства морського транспорту, у т.ч. ДП "ДЕЛЬТА-ЛОЦМАН", та визначено, що ДП „АМПУ” є правонаступником державних підприємств морського транспорту у частині майна, прав та обов’язків відповідно до розподільчих балансів.

Згідно п. 1 наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013р. № 163 „Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення ДП „АМПУ” вирішено реорганізувати державні підприємства морського транспорту за переліком згідно з додатком 1 (у додатку 1 значиться ДП "ДЕЛЬТА-ЛОЦМАН") відповідно до розподільчих балансів та утворити внаслідок виділу ДП „АМПУ”.

Як вбачається з п. 3.2 статуту ДП „АМПУ”, підприємство створене шляхом виділу з реорганізованих державних підприємств, стратегічних об’єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов’язків стосовно них відповідно до розподільчих балансів (роздільних актів (балансів)) та є правонаступником вищенаведених реорганізованих державних підприємств у частині майна, прав та обов’язків відповідно до розподільчих балансів (розподільчих актів (балансів)).

На підставі акту приймання-передачі майна, майнових прав та зобов’язань від 13.06.2013р. - на виконання наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013р. № 163 - дебіторська заборгованість ПАТ „Чорномортехфлот” за рахунками № ОД-00733 від 15.04.2013р., № ОД-00863 та № ОД-00864 від 30.04.2013р., № ОД-00913, № ОД-00917 та № ОД-00918 від 08.05.2013р., № ОД-00945, № ОД-00946 та № ОД-00947 від 14.05.2013р., № ОД-01057, № ОД-01058 та № ОД-01059 від 31.05.2013р. на загальну суму 35 305,27грн. була передана від ДП „Дельта-лоцман” до ДП „АМПУ”.

При цьому, актом приймання-передачі майна, майнових прав та зобов’язань від 13.06.2013р. дебіторська заборгованість ПАТ „Чорномортехфлот” за рахунками № ОД-00733 від 15.04.2013р., № ОД-00863 та № ОД-00864 від 30.04.2013р., № ОД-00913, № ОД-00917 та № ОД-00918 від 08.05.2013р., № ОД-00945, № ОД-00946 та № ОД-00947 від 14.05.2013р., № ОД-01057, № ОД-01058 та № ОД-01059 від 31.05.2013р. на загальну суму 35 305,27грн. була передана від ДП „АМПУ” до філії „Дельта-лоцман” ДП „АМПУ”.

Додатковою угодою № 1 від 18.06.2013р. до договору № 332/П-11 від 01.04.2011р. про заміну сторони в зобов`язанні, укладеною між ДП „Дельта-лоцман” (Стороною 1), ПАТ „Чорномортехфлот” (Стороною 2) та ДП „АМПУ” в особі філії „Дельта Лоцман” (Стороною 3), сторони домовились про заміну Сторони 1 на Сторону 3, як зобов`язану та управлену сторону в Договорі.

П.2 додаткової угоди Сторона 2 підтвердила згоду на заміну Сторони 1 на Сторону 3 в Договорі № 332/П-11 від 01.04.2011р. в порядку та на умовах, визначених цією додатковою угодою.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди, права та обов`язки за Договором Сторони 1 перейшли до Сторони 3 з 13.06.2013р.

В п. 4 додаткової угоди № 1 від 18.06.2013р. до договору № 332/П-11 від 01.04.2011р. сторони погодили, що заміна сторони за цією додатковою угодою не тягне за собою жодних інших змін умов Договору, окрім тих, що пов`язані зі зміною Сторони 1 на Сторону 3.

На виконання умов укладеного з ПАТ „Чорномортехфлот” договору № 332/П-11 від 01.04.2011р. та додаткової угоди № 1 від 18.06.2013р. до нього, в червні 2013 р. позивач надавав послуги СРРС суднам відповідача на загальну суму 20 419,07грн., що підтверджується квитанціями СРРС, копії яких містяться в матеріалах справи.

Так, позивачем для оплати наданих послуг відповідачу виставлені відповідно рахунки: № ОР-0000044, № ОР-0000045 та № ОР-0000046 від 21.06.2013р., № ОР-0000088, № ОР-0000091 та № ОР-0000092 від 30.06.2013р.

Однак, відповідачем не було здійснено оплату рахунків за послуги, надані позивачем в червні 2013р., у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 20 419,07грн.

Все вищеперелічене і стало підставою для звернення ДП „АМПУ” в особі філії „Дельта - лоцман” ДП „АМПУ” до господарського суду з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача суми основної заборгованості за надані в квітні-червні 2013р. послуги за договором № 332/П-11 від 01.04.2011р. – 55 724,34грн. (35 305,27грн. + 20 419,07грн.), позивач також просить суд стягнути з відповідача 1 489,27грн. пені.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Ч. 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вказує позивач та не спростовано відповідачем, відповідно до умов договору № 332/П-11 від 01.04.2011р. ПАТ „Чорномортехфлот” отримало в період з квітня 2013р. по червень 2013р. послуг СРРС суднам відповідача на загальну суму 55 724,34грн., що підтверджується квитанціями СРРС, копії яких містяться в матеріалах справи.

В силу статті 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем наданих позивачем послуг Служби регулювання руху суден є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Відповідно до п. 4.1 Договору № 332/П-П від 01.04.2011 р., укладеного між сторонами, по зборам та платам, що не підлягають державному регулюванню, розмір зборів та плат визначаються згідно розцінок позивача.

Так, для оплати наданих послуг відповідачу було виставлено відповідні рахунки, отримання яких підтверджується реєстрами одержаних рахунків з підписом працівників відповідача про отримання, копії яких наявні в матеріалах справи.

Однак, як з’ясовано судом, відповідачем не було здійснено оплату вказаних рахунків, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 55724,34грн., яка також підтверджується складеним між філією „Дельта-лоцман" ДП „АМПУ” та ПАТ „Чорномортехфлот" 31.07.2013 р. актом звірки взаєморозрахунків, наявним в матеріалах справи.

Між тим, відповідачем не спростовано наявність спірної заборгованості перед позивачем, докази її погашення в матеріалах справи відсутні.

З огляду на зазначене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за послуги служби регулювання руху суден в розмірі 55 724,34грн.

Разом з тим, як вже зазначалось, відповідачем виставлені позивачем рахунки не були оплачені, тоді як за умовами договору, вони мали бути оплачені повністю на протязі 10 банківських днів з дати отримання.

Таким чином, суд констатує, що має місце прострочення виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати наданих послуг.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Умовами ч. 1 ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, як передбачає ч.1 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Матеріали справи підтверджують, що сторони п. 5.4 Договору узгодили, що в разі порушення строків здійснення остаточного розрахунку, передбачених п. 4.2.2. і 4.3. цього договору, відповідач за вимогою позивача несе перед останнім відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,1 відсотка несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 5.5 Договору відповідач несе повну матеріальну відповідальність перед позивачем за повноту та своєчасність оплати наданих послуг по розрахунках, як у національній валюті, так і у ВКВ.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, суд зазначає, що яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України, а також за період у шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем не були своєчасно виконані зобов’язання за договором щодо повної оплати наданих за договором № 332/П-11 від 11.04.2011р. послуг та з огляду на те, що умовами договору визначено більший розмір пені, на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, що складає за розрахунком позивача суму в розмірі 1 489,27грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Ст. 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ДП „АМПУ” в особі філії „Дельта - лоцман” ДП „АМПУ” та стягнення з відповідача 55 724,34 грн. – суми основної заборгованості та 1 489,27 грн. – пені.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот” (65026, м. Одеса, вул. Польська, 18, код ЄДРПОУ 01385479) на користь державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі філії „Дельта-лоцман” державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (54017, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, код ЄДРПОУ 38728507) 55 724 (п`ятдесят п`ять тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 34 коп. - основної заборгованості, 1 489 (одну тисячу чотириста вісімдесят дев`ять)грн. 27 коп. – пені та та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. – витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2013 року.

Суддя Мостепаненко Ю.І.