Постанова № 33953689, 01.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року Справа № 904/1432/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.за участю представників сторін:позивачаОвчиннікова Б.С. дов. від 01.01.2013 рокувідповідачаМасюк О.В. дов. Від 02.01.2013 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"на постановувід 15.07.2013 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 904/1432/13-г господарського суду Дніпропетровської області за позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" простягнення 1571,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 1571,28 грн. плати за користування вагонами та понесені витрати по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2013 року (суддя Мілєва І.В.) залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 року (головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді Прудніков В.В., Широбокова Л.П.) позов задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" плату за користування вагонами у розмірі 1571,28 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн.

Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2013 року та постанову Дніпропетровської області апеляційного господарського суду від 15.07.2013 року та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та процесуального права.

Заявник зазначає, що судами обох інстанцій не було досліджено обставин справи та доказів, які підтверджують виконання відповідачем своїх обов'язків як вантажовідправника.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, між ДП "Придніпровська залізниця" та відкритим акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яке перейменоване у публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", укладено тимчасову угоду про експлуатацію залізничної під'їзної колії відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова Придніпровської залізниці №ПР/М-07-2/14- НЮдч від 12.04.2007 року (далі по тексту - тимчасова угода) строком дії з 12.04.2007 року по 31.12.2012 року, відповідно до якої з посиланням на Статут залізниць України та Правила перевезення вантажів сторони домовилися про експлуатацію під'їзної колії, яка належить відповідачу та примикає до станції Придніпровської залізниці:

- Терни - стрілочними переводами №№ 2,4,6 до продовження колій №№ 5, 8;

- Рядова - стрілочним переводом № 8 до колії №6.

Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Згідно п. 5 тимчасової угоди здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється за повідомленнями з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2, які передає прийомоздавальник залізниці прийомоздавальнику ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" не пізніше, ніж за дві години до здавання вагонів.

Пунктом 6 тимчасової угоди передбачено, що вагони, які прибули на станцію Терни Придніпровської залізниці для ВАТ "Північний ГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №1,2,3,4,5,6,7,8,13 станції Терни, за вказівкою чергового по станції, де здійснюються приймально-здавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова Придніпровської залізниці для ВАТ "Північний ГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по станції, де здійснюються приймально-здавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

Відповідно статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", що залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1.

Відповідно п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф. ГУ-23.

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями (п.4 Правил користування вагонами і контейнерами).

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п.8 Правил користування вагонами і контейнерами).

Згідно п. 9 Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.

Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (п.10 Правил користування вагонами і контейнерами).

По накладним №№50576206, 50576230, 50576214 порожні вагони власності ТОВ "Інтерлізінвест", ТОВ "Металургтранс" та ТОВ "Метінвест-Шиппінг" були прийняті залізницею до перевезення на адресу одержувача ПАТ "Північний ГЗК". На шляху прямування відповідно до вимог пунктів 9-10 Правил користування вагонами і контейнерами вагони були затримані за наказом № 193 від 20.08.2012 року через зайнятість колій на станціях призначення Рядова у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ПАТ "Північний ГЗК" на свою під'їзну колію.

За цим фактом, судами встановлено, що станцією затримки Савро Придніпровської залізниці складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 5 від 20.08.2012 року та акт загальної форми ГУ-23 №5 від 20.08.2012 року.

Про затримку вагонів вантажоодержувачу були вручені належні повідомлення, про що наявна відмітка в книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 із підписами представників відповідача.

На підставі вищезазначених актів позивачем нараховано плату за користування вагонами, яка включена до відомостей ф. ГУ- 46 №№26089375, 21089159, 23089164, 22089165 у загальному розмірі 1 571 грн. 28 коп. грн. 60 коп., які підписані представником відповідача із запереченням: "З нарахованими сумами не згодні; ПАТ "Північний ГЗК" могло прийняти вагони на під`їзну колію".

Відповідно п. 121 Статуту залізниць України вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Згідно п. 16 Правил вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами). Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

В силу статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно Положення зайнятості колій по станції Рядова на момент видачі наказу №193 від 20.08.2012 року (18 год. 07 хв.) на станції була вільна колія №3 для обгону локомотивів, інші колії були зайняті.

Деякі колії були зайняті власними порожніми вагонами в очікуванні ремонту та вагонами із залишками раніше перевезеного вантажу. Дані вагони надійшли від власника на адресу ПАТ "Північний ГЗК" і знаходилися під технічною та комерційною обробкою перед передачею одержувачу під навантаження згідно вимог ст. 31 Статуту залізниць України.

Відповідно до п.п. 1.1 Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії ПАТ "Північний ГЗК" і станцій приймання Терни і Рядова для забезпечення операцій з технічного огляду, поточного ремонту вагонів та випробування автогальм до станції Рядова примикає стрілкою № 22 у парній горловині пункт технічного огляду вагонів МПОВ ПТО, який складається з колій № 19 та № 20. Колії №№ 19, 20, на які посилається апелянт, є ремонтними (абз. 14 п.п. 2.1 ЄТП), вони не передбачені для здійснення передавальних операцій та не є приймально-відправними.

Зайнятість прийомовідправних колій по станції Рядова згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці", вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПАТ "Північний ГЗК", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо наявності підстав для задоволення позову, оскільки підготовка залізницею на коліях станції порожніх вагонів під навантаження - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями Тимчасової угоди та ЄТП, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п. 33 Правил видачі вантажів та статей 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).

Отже, відповідач не надав доказів відсутності своєї вини в затримці вагонів на станціях підходу, а з причини несвоєчасного забирання відповідачем вагонів, які надійшли на його адресу була знижена пропускна спроможність не тільки станції Рядова, а й на підходах до неї.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 року у справі № 904/1432/13-г господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач