Постанова № 33953669, 01.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року Справа № 5011-37/16128-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач,розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.07.2013р.та рішеннягосподарського суду міста Києва від 20.03.2013р.у справі№5011-37/16128-2012 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Класик-Ход"провідшкодування збитків у розмірі 12919500грн.,

За участю представників:

- позивача: Баланчук А.В., дов. №03/2/236 від 08.04.2013р.;

- відповідача: Ріпа С.І., дов. б/н від 13.06.2012р.;

- третьої особи: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс лайн" про відшкодування збитків у розмірі 12919500грн., понесених внаслідок знищення частини предмету іпотеки за договором іпотеки від 23.08.2007р. посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ємець К.Є. та зареєстрованого в реєстрі за №1369.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2012р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Класик-Ход".

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.03.2013 р. у справі №5011-37/16128-2012 (колегія суддів у складі головуючого судді Гавриловської І.О., суддів Картавцевої Ю.В., Нечай О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2013р. (колегія суддів у складі головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Кропивної Л.В., Коротун О.М.), в позові відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2013р. та рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2013 р. у справі №5011-37/16128-2012 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу з проханням оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на неї, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 23.05.2006р. між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Класик-Ход" (надалі - позичальник) був укладений кредитний договір №5/К- 2006. Належне виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором було забезпечено заставою нерухомого майна за укладеним між банком (іпотекодержатель) та ТОВ "Офіс Лайн" (іпотекодавець) договором іпотеки від 23.08.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ємець К.Є. та зареєстрованого в реєстрі за №1369. Предметом іпотеки за вказаним договором є нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 2192,6кв.м, що складає 82/100 частин майнового комплексу, та розташовані за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, а саме: заготівельний відділ та ковальний цех (Літер Б') площею 704,7кв.м; прибудова, механізований склад штампів (Літер В') площею 861,3кв.м.; механізований склад металів (Літер Е') площею 85,3кв.м.; механічний склад моделей 6115 (Літер II) площею 58,1кв.м; механізований склад готової продукції (Літер III) площею 177,5кв.м.; споруда для автокарів (Літер IV) площею 265,9кв.м.; градирня (Літер VI) площею 39,8кв.м.

Через невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, 12.11.2010р. Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" про звернення стягнення на майно, що належить відповідачу та знаходиться за адресою: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, шляхом набуття права власності банком на предмет іпотеки, а саме: нежитлові будівлі та споруди: заготівельний відділ та ковальний цех (літер Б') площею 704,7кв.м.; прибудова (механізований склад штампів) (літ. "В1") - 861,3кв.м., механізований склад металів (літер Е') площею 85,3кв.м.; механічний склад моделей 6115 (літер II) площею 58,1кв.м.; - механізований склад готової продукції (літер III) площею 177,5кв.м.; споруда для автокарів (літер IV) площею 265,9кв.м.; градирня (літер VI) площею 39,8кв.м.; припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" на предмет іпотеки та визнання за банком права власності на предмет іпотеки (з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог та про зменшення позовних вимог у справі №4/491-33/136-35/453).

Постановою Вищого господарського суду України від 01.08.2012р. у справі №4/491-33/136-35/453 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" задоволено частково, змінено постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2012р. у справі №4/491-33-136-35/453, викладено резолютивну частину постанови в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Класик-Ход" перед Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" за кредитним договором №5/К-2006 від 23.05.2006р. на суму 4923837,18грн., що загалом становить 17634230,85грн., з яких: 1358535,33грн. (720887,44грн. строкової заборгованості за кредитом; 544319,36грн. заборгованості за процентами; 37415,44грн. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 55913,09грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів) та 2373030,23дол. США, що у гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 10.01.2012р., становить 16524247,5грн. (394022,90 доларів США строкової заборгованості за кредитом; 1261422,10 доларів США простроченої заборгованості за кредитом; 584924 доларів США заборгованості за процентами; 91896,29 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту; 40764,94 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту), що разом становить 17634230,85грн., звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 23.08.2007р., а саме - на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" та знаходиться за адресою: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на окремі об'єкти - нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: м.Київ, вул. Дегтярівська, 21: заготівельний відділ та ковальний цех (літер Б') площею 704,7кв.м.; механізований склад металів (літер Е') площею 85,3кв.м.; механічний склад моделей 6115 (літер II) площею 58,1кв.м.; механізований склад готової продукції (літер III) площею 177,5кв.м.; споруда для автокарів літер IV) площею 265,9кв.м.; градирня (літер VI) площею 39,8кв.м. В частині звернення стягнення на прибудову, механізований склад штампів (літер В) площею 861,3кв.м. припинено провадження у справі. В іншій частині у позові відмовлено.

Позивач, посилаючись на встановлення, на його думку, у справі №4/491-33/136-35/453 загальної суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 17634230,85грн. та 2373030,23дол. США, яка непогашена на суму 12710393,67грн., та неіснування на момент розгляду цієї справи частини предмету іпотеки - вказаної прибудови механізованого складу штампів через його фактичне знищення, про що також свідчить акт від 26.01.2012р. перевірки представником банку фактичного стану переданого в іпотеку майна, вважав за можливе визначити вартість загиблого майна з оцінки предмету іпотеки, визначеної в іпотечному договорі та погодженої сторонами, за даними звіту про експертну оцінку від 10.07.2007р. При цьому, вказуючи про збільшення на момент звернення з цим позовом до суду заборгованості позичальника за кредитним договором на донараховані відсотки та штрафні санкції та повідомивши про втрату ним як кредитором інтересу щодо виконання відповідачем зобов'язання в натурі в частині відновлення/заміни предмету іпотеки, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача завданих позивачу збитків на загальну суму 12919500грн., внаслідок знищення частини предмету іпотеки за іпотечним договором, за рахунок якого мали задовольнятись вимоги банку щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суди попередніх інстанцій, врахував приписи ст.216, ч.2 ст.217, ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України, ст.623 Цивільного кодексу України, вірно вказали, що обов'язковими умовами покладення відповідності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки. Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань - причиною. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про ненадання позивачем доказів понесення ним витрат з вини відповідача, а також доказів втрати або пошкодження іпотечного майна.

Наданий позивачем акт від 26.01.2012р. як належний доказ на підтвердження знищення прибудови механізованого складу штампів (літер В'), судами попередніх інстанцій обґрунтовано не прийнятий до уваги, через його складання в односторонньому порядку начальником управління по роботі з заставами Пузенко І.М., повноваження якого на складення такого акту не підтверджені, та не засвідчення його підпису печаткою банку, відсутності в ньому детального опису знищених конструктивних елементів, площі знищеного майна та його вартості. При цьому, судами попередніх інстанцій додаткового вказано, що в акті від 26.01.2012р. йдеться про відсутність прибудови, механізованого складу штампів (літ. В), тоді як позивач посилається на відсутність будівлі (літ. В').

Поряд з цим, суди попередніх інстанцій вказали, що обставини щодо відсутності прибудови механізованого складу штампів (літер В') не були досліджені господарськими судами при розгляді справи №4/491-33/136-35/453, не були покладені в основу судового рішення по суті та не встановлено припинення іпотеки в цій частині у зв'язку із знищенням майна, тоді як позивач відмовився особисто від позовних вимог про звернення стягнення на зазначене майно - прибудови механізованого складу штампів (літер В'), внаслідок чого провадження у справі в цій частині було припинено на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання позивача в обґрунтування підтвердження розміру понесених збитків, заявлених до стягнення, на звіт про експертну оцінку від 10.07.2007р., за яким вартість комплексу будівель: заготівельний відділ та ковальський цех (Літер Б'); прибудова (механізований склад штампів), (літер В'); механізований склад металів (Літер Е'); механічний склад моделей 6115 (Літер II); механізований склад готової продукції (Літер III); спорудження для автокарів (Літер IV); градирня (Літер VI), що належить ТОВ "Офіс Лайн", становить 32889000грн., у тому числі вартість знищеної частини іпотеки, а саме - прибудови, механізований склад штампів (Літер В') площею 861,3кв.м. становить 12919500грн., суди попередніх інстанцій обґрунтовано не прийняли в якості належного доказу через його невідповідність приписам ч.3 ст.623 Цивільного кодексу України, якою передбачено визначення збитків з урахуванням ринкових цін, що існували на момент добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом та можливість задоволення судом вимоги про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про недоведення позивачем розміру збитків, заявлених до стягнення.

Суди попередніх інстанцій, врахував договірні умови, приписи ст.ст.5, 10 Закону України "Про іпотеку", ч.2 ст.587 Цивільного кодексу України, здійснив аналіз наявних матеріалів справи, вірно вказали про ненадання позивачем доказів знищення відповідачем частини предмету іпотеки внаслідок його дій, прямих чи опосередкованих, та з його волі, невжиття ним заходів для належного збереження предмету іпотеки, та доказів звернення до відповідача з вимогами замінити або відновити це майно, за актом перевірки від 26.01.2012р.

Врахував наведені позивачем у позові приписи ст.ст.611, 612 Цивільного кодексу України, посилання позивача на втрату для нього як іпотекодержателя інтересу внаслідок прострочення іпотекодавцем виконання свого зобов'язання за договором щодо відновлення або заміни предмета іпотеки та заявлення ним вимоги про відшкодування збитків, суди попередніх інстанцій застосували положення ст.580 Цивільного кодексу України, за приписами якої відновлення або заміна предмета іпотеки стає обов'язком іпотекодавця лише у разі пред'явлення йому відповідної вимоги іпотекодержателя, що не заперечувалося сторонами в договорі. Тоді як з урахуванням приписів ст.12 Закону України "Про іпотеку", ст.13 Цивільного кодексу України, умов п.5.1.7, 5.1.9, 5.1.10 іпотечного договору, якими обумовлено сторонами права іпотекодержателя у випадку порушення іпотекодавцем зобов'язань за іпотечним договором, здійсненого аналізу наявних матеріалів справи, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач не вимагав від відповідача замінити або відновити знищену частину предмета іпотеки, а скористався, як своїм правом щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, так і правом вимоги виконання основним боржником свого обов'язку за основним зобов'язанням. На підставі викладених обставин, з'ясованих з аналізу матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недоведення позивачем протиправності дій відповідача, які, на його думку, спричинили заподіяння збитків.

Судами попередніх інстанцій також з'ясовано, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2011р. у справі №4/495 було стягнуто з ТОВ "Класик-Ход" на користь ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" заборгованість за кредитним договором №5/К-2006 в розмірі 17621713,59грн., що виникла станом на 08.11.2010р. З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач скористався своїм правом вимоги виконання основним боржником свого обов'язку за кредитним договором (основним зобов'язанням), додатково вказав, що іпотечний договір укладений з метою забезпечення виконання основного зобов'язання ТОВ "Класик-Ход" за кредитним договором.

На підставі вищевикладеного, здійсненого аналізу матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, ненадання позивачем доказів безспірності його вимог до позичальника в частині додатково нарахованих Товариству з обмеженою відповідальністю "Класик-Ход" процентів та штрафних санкцій після прийняття судового рішення у справі №4/495, доказів непогашення позичальником заборгованості повністю чи частково станом на день вирішення даного спору по суті, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про недоведення позивачем наявності у позичальника станом на 31.10.2012р. заборгованості за кредитним договором на суму 1617345,67грн. та 2543541,10 дол. США. Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено про ненадання суду постанови органу державної виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з неможливістю виконання рішення суду про стягнення з ТОВ "Класик-Ход" заборгованості за основним зобов'язанням.

Врахував вищевикладені обставини, з'ясовані на підставі аналізу матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, відсутність належних доказів знищення частини предмету іпотеки через неналежне виконання відповідачем його обов'язків, як іпотекодавця або з його вини, ненаведення обставин, причини та особу, якою знищено прибудову механізованого складу штампів (літер В'), відсутність вини відповідача у знищенні прибудови механізованого складу штампів (літер В') та недоведення неможливості отримати у позичальника та іпотекодавця грошових коштів у задоволення вимог за кредитним договором, наявності понесених збитків в заявленому розмірі, реальної неможливості стягнення з позичальника або з відповідача за рахунок майна, на яке звернено стягнення, та неможливості на час вирішення даного спору фактично їх отримати, наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та понесеними збитками, суд першої інстанції, з яким підставно погодився суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Посилання позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин положення ст.1166 Цивільного кодексу України суди попередніх інстанцій визнали неправильним, оскільки підставою позовних вимог у даній справі є невиконання відповідачем своїх обов'язків по збереженню майна, визначених іпотечним договором, тоді як ст.1166 Цивільного кодексу України стосується зобов'язань, що виникають внаслідок завдання позадоговірної шкоди.

Згідно зі ст.1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2013р. у справі №5011-37/16128-2012 - без змін.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко