Постанова № 33953446, 01.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року Справа № 917/278/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Малетича М.М.,

суддів: Круглікової К.С. (доповідач),

Мамонтової О.М.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна

акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.08.2013р.

у справі №917/278/13-г Господарського суду

Полтавської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна

акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз"

про стягнення 199 658,30 грн.

за участю представників сторін

позивача: Мельник В.В.,

відповідача: Сиротенко В.В.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "НАК Нафтогаз України" звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача ПАТ "Кременчукгаз" 199658,30 грн. внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 31.01.2011 р. договору № 14/202/11 купівлі-продажу природного газу, з яких 116631,59 грн. пеня, 60182,66 грн. інфляційні нарахування та 22844,05 грн. 3 % річних та відшкодувати за рахунок відповідача понесені НАК "Нафтогаз України" судові витрати.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.04.2013 р. у справі 917/278/13-г , залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2013 року, визнано недійсним п. 7.7 Договору № 140/202/11 купівлі-продажу природного газу, укладеного 31.01.2011 р. між Публічним акціонерним товариством НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Кременчукгаз". Позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Кременчукгаз" ідентифікаційний код юридичної особи 03351734 на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" ідентифікаційний код юридичної особи 20077720 - 58315,80 грн. пені, 60182,66 грн. інфляційних нарахувань, 22844,05 грн. 3% річних та 3993,17 грн. витрат по сплаті судового збору. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 58315,80 грн. пені відмовлено. .

Не погоджуючись з рішеннями судів, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.08.2013р. та рішення господарського суду Полтавського області від 09.04.2013р. скасувати в частині відмови у задоволенні позову про стягнення на користь позивача пені у розмірі 58 315,80 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити в цій частині позовні вимоги в повному обсязі. В іншій частині рішення та постанову залишити без змін.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.01.2011 р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Кременчукгаз" (покупець) укладено Договір на купівлю-продаж природного газу № 14/202/11 (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцю у 2011 році імпортований природний газ, а покупець зобов'язувався прийняти у власність і оплатити газ на умовах цього договору (п. 1.1 Договору).

Крім того, між сторонами було укладено Додаткові угоди до Договору, а саме : № 1 від 05.04.2011 р., № 2 від 04.05.2011 р., № 3 від 27.07.2011 р., № 4 від 31.08.2011 р., № 5 від 30.09.2011 р., № 6 від 30.09.2011 р., № 7 від 11.10.2011 р., № 8 від 30.12.2011 р., № 9 від 31.01.2012 р. та № 10 від 29.02.2012 р., згідно яких сторони змінювали, зокрема, ціну газу та строк дії Договору.

Як встановлено судами попередніх судових інстанцій, факт передачі продавцем та прийняття покупцем природного газу у період січень-лютий 2012 року включно на загальну суму 47 182 604,47 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Актів приймання-передачі природного газу, які підписані сторонами та скріплені їх печатками, а саме : № б/н від 31.01.2012 р. та № б/н від 29.02.2012 р.

Як стверджував позивач, в порушення умов Договору відповідачем проведено оплату вартості отриманого ним природного газу в сумі 47 182 604,47 грн. з порушенням строків, встановлених п. 6.1 Договору.

Звертаючись з даним позовом позивач просив суд стягнути з відповідача 199 658,30 грн. внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 31.01.2011 р. Договору № 14/202/11 купівлі-продажу природного газу, з яких : 116 631,59 грн. пеня, 60 182,66 грн. інфляційні нарахування та 22 844,05 грн. 3% річних.

Відмовляючи частково у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у сумі 58315,80 грн., місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний суд, на підставі ст.83 ГПК України зменшив розмір нарахованої позивачем пені до 50% стягнувши на користь позивача суму пені, яка складає 58315,80 грн. мотивуючи тим, що застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 116 631,59 грн. може привести до погіршення фінансового стану ПАТ "Кременчукгаз", яке забезпечує життєво необхідними послугами населення та соціальну сферу в місті Кременчук та Кременчуцькому районі. Крім того, місцевий суд задовольнив в повному обсязі решту позовних вимог, а саме суму інфляційні та річні. Також, суд першої інстанції визнав недійсним п. 7.7 Договору № 140/202/11 купівлі-продажу природного газу, укладеного 31.01.2011 р. між Публічним акціонерним товариством НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Кременчукгаз", оскільки він суперечить вимогам ст.ст. 260, 261 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки природного газу, а відповідач в свою чергу в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України оплатив отриманий товар з порушенням встановлених у Договорі строків, тому колегія суддів погоджується з висновками судів щодо задоволення позовних вимог стосовно стягнення на користь позивача інфляційних в сумі 60 182,66 грн. та річних у розмірі 22 844,05 грн.

Також колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно визнав п.7.7 Договору недійсним на підставі ч.1 ст.203 ЦК України та ч.1 ст.215 ЦК України, оскільки вказаним сторони фактично змінили порядок обчислення позовної давності за вимогами про стягнення неустойки (штрафу, пені) на прострочену суму, тому, застосовуючи вказаний пункт договору у спірних правовідносинах сторони визначили, що строк позовної давності за вимогами про стягнення неустойки починає свій перебіг не з моменту прострочення платежу, а з дати, що визначається шляхом зворотного відрахунку шести місяців від дати звернення позивача з позовом, що не відповідає положенням ч. 2 ст. 260 Цивільного кодексу України .

Що стосується решти позовних вимог, а саме стягнення пені в розмірі 116631,59 грн., колегія суддів вважає вказати наступне.

Поняття неустойки визначено у статті 549 ЦК України. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, зазначена вище норма передає право суду зменшити розмір неустойки за виняткових обставин.

Статтями 233 ГК України та 551 ЦК України передбачено, що не лише майнові інтереси сторін є визначальними критеріями для зменшення розміру неустойки.

Відповідач у суді першої інстанції заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 50%.

Колегія суддів вважає, що місцевий суд обгрунтовано задовольнив вказане клопотання відповідача та прийняв до уваги ступінь виконання боржником зобов'язань за Договором, а саме той факт, що відповідач погашав заборгованість з оплати отриманого від позивача природного газу протягом незначного часу та забезпечував 100-відсоткову оплату, незважаючи на несвоєчасність розрахунків споживачів м. Кременчука та Кременчуцького району.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій та вважає, що застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 116 631,59 грн. може привести до погіршення фінансового стану ПАТ "Кременчукгаз", яке забезпечує життєво необхідними послугами населення та соціальну сферу в місті Кременчук та Кременчуцькому районі, тому місцевий суд правомірно зменшив розмір пені до 50%.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх судових інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про зменшення розміру нарахованої позивачем пені до 50%, що становить 58 315,80 грн.

Таким чином, попередні судові інстанції надали належну оцінку вказаним доказам, а відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 року, ухваленої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 року у справі № 917/278/13-г - без змін.

ГоловуючийМ. Малетич Судді:К. Круглікова О. Мамонтова