Рішення № 33953323, 05.06.2013, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2027/20477/12

2/643/1237/13

05.06.2013 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Сиротникова Р.Є.,

при секретарі Золотоверхій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третьої особи - КП «Жилкомсервіс», про стягнення шкоди, завданої залиттям квартири,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, за участю третьої особи - КП «Жилкомсервіс» у якому просила стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування матеріальних збитків суму в розмірі 3500 грн., заподіяних залиттям квартири, а також, в рахунок відшкодування моральної шкоди по 3000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 з 22.06.2007 року.

З вини відповідача, який проживає поверхом вище, 10.09.2012 року було залито в квартирі позивача кухню та ванну кімнату.

В результаті залиття позивачу завдана матеріальна шкода. Вина відповідача в залитті квартири (кухні та ванної кімнати) встановлена актами обслідування санітарно-технічного стану від 18.09.2012 року.

Також, позивач зверталась з письмовою заявою до КП «Харківські теплові мережі» Московської філії з проханням описати причину залиття її квартири та перекрити гарячу воду у АДРЕСА_1.

08.10.2012 року на адресу позивача надійшла відповідь від КП «Харківські теплові мережі» Московської філії, в якій було вказано, що при виїзді на місці аварії бригадою гаряча вода відключена у квартирі №59 шляхом перекриття відсікаючого вентиля, так як була необхідна заміна згону на внутриквартирної розводки систем гарячого водопостачання.

Відповідач не бажає відшкодовувати позивачу матеріальну шкоду на загальну суму 2500 грн. 00 коп.

Вказана ситуація продовжується тривалий час і поглиблюється, так як відповідач вже неодноразово залив квартиру. Позивач змушена звертатись до своїх друзів та знайомих для отримання коштів у позику, що не відповідає її моральним принципам, але вона перебуває у безвихідній ситуації, так як зобов'язана самостійно відремонтувати кухню та ванну кімнату.

На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з відповідача 3500 грн. матеріальної шкоди та 3000 грн. моральної шкоди.

Позивач в судове засідання не з'явилась, звернулась до суду із заявою, в якій просила проводити судове засідання без її участі, заявлені позовні вимоги повністю підтримала, просила суд їх задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Представник третьої особи Терьохіної В.М., яка діє на підставі довіреності в засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, про причини неявки не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності не надала.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, про причини неявки не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності не надала. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 224-226 ЦПК України.

Суд, ознайомившись з заявою позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 22 червня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №3182, зареєстрованого у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 19.04.2007 р. за реєстраційним № П-5-58732.

Відповідно до п.1. технічного паспорту на квартиру № П-5-58732, виданого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», вона розташована на 4 поверсі 5-ти поверхового жилого будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до актів обстеження від 18.09.2012 року та 25.09.2012 року, санітарно-технічного стану квартири АДРЕСА_1, квартира знаходиться у господарському веденні Дільниці №33 КП «Жилкомсервіс». У ході обстеження встановлено факт залиття квартири та матеріальна шкода, яка була зазначена в позовній заяві.

Відповідно до договору №21/03-Н про проведення оцінки майна, 22.03.2013р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був укладений договір на проведення незалежної оцінки матеріальних збитків у результаті залиття квартири.

Згідно з висновками звіту сума матеріальних збитків, заподіяних залиттям квартири, складає 4505 грн., вартість оцінки у розмірі 700 грн. сплачена ОСОБА_1 згідно квитанції №2/8 від 28.03.2013 р.

Згідно з поясненням КП «Жилкомсервіс від 15.03.2013р. тягар утримання внутрішньоквартирних систем та сантехнічного обладнання та проведення їх своєчасного ремонту та обслуговування в квартирі відповідача покладений діючим законодавством на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, ремонт покрівлі над квартирою АДРЕСА_1 був виконаний в квітні 2013 р., відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт № 21/03-Н.

Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник має право на відшкодування завданої йому майнової шкоди.

Згідно з п.1 ч.2 ст.22, ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкода завдана не з її вини.

Відповідно до ч.2 ст. 23 ЦК України підлягає відшкодуванню моральна шкода при фізичному болі й стражданнях, які заподіяні фізичній особі. До наступного часу заподіяні позивачу збитки не компенсовані.

Відповідно до п.3 Постанови №4 від 31 березня 1995 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справах про відшкодування морального (немайнового) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд вважає, що заявлені позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди не є співрозмірними із заподіяними позивачу матеріальними збитками, часом за який вони не були компенсовані, та стражданнями особи у зв'язку з порушеннями її права на відшкодування збитків, та задовольняє позов в цій частині частково.

При розгляді справи позивач понесла витрати по сплаті судового збору у сумі 215 грн.00 коп.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Суд вважає за необхідним стягнути з відповідача, на користь позивача понесені їм судові витрати.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 79, 88, 209, 212, 213-215, 224-226, ЦПК, ч.3 ст.386, п.1 ч.2 ст.22, ч.1 ст.1166, ч.2 ст. 23 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт у розмірі 3500 грн. (три тисячі п'ятсот гривень, 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральний збиток у розмірі 1000 грн. (одна тисяча гривень).

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, понесені позивачем при подачі позову до суду у розмірі 215 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, яки брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Суддя Сиротников Р.Є.