Рішення № 33952533, 07.10.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 2-5661/11

Провадження № 2/520/2317/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2013 року

Київський районний суд м. Одеси в складі :

Головуючого - судді Куриленко О.М.

за участю секретаря - Баранової Ю.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Гарантія" про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

04.08.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який в подальшому було уточнено та згідно останньої редакції від 24.11.2011 року просив стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України в якості шкоди заподіяної життю та здоров'ю внаслідок ДТП 51000 гривень, а також стягнути з ОСОБА_2, в якості моральної та матеріальної шкоди 1 148 155 гривень, а також судові витрати.

Свої вимоги обгрунтовував тим, що внаслідок ДТП що сталася з вини ОСОБА_2, 30.06.2007 року він отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, внаслідок яких 31.10.2007 року, йому було встановлене другу групу інвалідності з повною втратою здібностей до трудової діяльності. За три роки (відповідно до актів МСЕК) упущена вигода, яка завдана внаслідок зниження його доходів як підприємця складає 900000 гривень, моральна шкода яка виражена у фізичному болю та стражданнях, перенесених під час ДТП, а також у душевних стражданнях у зв'язку з необхідністю постійного лікування та втрати здібностей оцінена позивачем у 300000 гривень, а матеріальна шкода пов'язана з оплатою лікування та пошкодженням одягу, складає 7155,31 гривні.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 07 вересня 2012 року, позов задоволено частково, стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану ушкодженням здоров'я, у розмірі 51 000 гривень, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану ушкодженням здоров'я, у розмірі 466 500 гривень, а також моральну шкоду - 8 000 гривень. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою колегії суддів з розгляду цивільних і кримінальних справ Вищого спеціалізованого суду України, від 19.12.2012 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2012 року та ухвала апеляційного суду Одеської області від 07 вересня 2012 року скасовані, справу направлено на новий розгляд до Київського районного суду м. Одеси.

Згідно автоматизованого розподілу справ цивільну справу № 205661/11 було розподілено судді Куриленко О.М.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 25.01.2013 року справу прийнято до провадження суду та призначено судове засідання.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2013 року до участі у справі було залучено Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Гарантія" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

В ході судового засідання 07.10.2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив суд прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі в частині стягнення з ОСОБА_2 завданої йому матеріальної шкоди у розмірі 7155,31 гривень (за ліки 3523 гривень, за харчування 1308, 23 гривень, за одяг що було пошкоджено при ДТП - 1700 гривень: кофта 1200 гривень, штани 500 гривень, вартість лікування в КМКЛ № 4 - 624 гривень); стягнення не отриманих доходів у результаті стійкої втрати працездатності у розмірі 849 000 гривень; стягнення моральної шкоди у розмірі 292 000 гривень. В іншій частині позовних вимог продовжити розгляд справи по суті.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 07.10.2013 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Гарантія" про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в частині стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 7155,31 гривень (за ліки 3523 гривень, за харчування 1308, 23 гривень, за одяг що було пошкоджено при ДТП - 1700 гривень: кофта 1200 гривень, штани 500 гривень, вартість лікування в КМКЛ № 4 - 624 гривень); стягнення не отриманих доходів у результаті стійкої втрати працездатності у розмірі 849 000 гривень; стягнення моральної шкоди у розмірі 292 000 гривень - закрито. В частині позовних вимог ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України - продовжено розгляд справи в загальному порядку.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили постановити рішення, відповідно до якого стягнути з відповідача МТСБУ матеріальну шкоду у розмірі 51000 гривень, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

Представник відповідача МТСБУ у судове засідання не з'явився, 04.10.2013 року надав до канцелярії суду заяву, в якій просить розглянути справу в його відсутність, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до МТСБУ відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи ПАТ "Страхове товариство "Гарантія" у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши сторін, дослідивши докази та матеріали справи, суд доходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 30.06.2007 року, приблизно о 21 годині 45 хвилин, ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем "ЗАЗ-1102", д/н НОМЕР_1, рухаючись по вул. Кіквідзе в м. Києві, зі сторони вул. Військовий проїзд в напрямку вул. Підвисоцького, в темний час доби, по сухій проїзній частині, зі швидкістю приблизно 40-50 км/год., порушив правила безпеки дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, не впевнившись у безпеці, змінив напрямок руху, для перестроювання з лівої у крайню праву смугу руху, не надав дорогу автомобілю "Форд Скорпіо" під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався у попутному напрямку, у крайній правій смузі руху, в результаті чого сталося зіткнення передньою лівою частиною автомобіля "Форд" з правою бокової частиною автомобіля "ЗАЗ", від чого автомобіль "Форд", ставши некерованим, виїхав на тротуар, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, який отримав тілесні ушкодження, які, згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тілесних ушкодження середньої тяжкості у вигляді: закритих багато осколкових переломів середньої третини кісток лівої гомілки.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 27 вересня 2007 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України з передачею на поруки трудового колективу Київської філії ВАТ КБ "Промекономбанку", а кримінальна справа закрита, на підставі ст. 47 КК України.

Відповідно до листа Комунальної установи "Міська лікарня №5" від 06.05.2008 року № 322, після отримання травм у результаті ДТП ОСОБА_1 з 20.07.2007 року проходив лікування у даному лікувальному закладі та 26.10.2007 року направлений на проходження МСЕК з причини травми та її наслідків.

Згідно акту огляду МСЕК №2295 від 31.10.2007 року встановлено друга група інвалідності у зв'язку з загальним захворюванням моторно-рухомого апарату у строк до листопаду 2008 року, з частковою втратою здібностей до самообслуговування та пересування та повної втрати здібностей до трудової діяльності. Строк інвалідності було продовжено МСЕК до 01.03.2010 року. Згідно вказаних доказів втрата працездатності позивача існувала на протязі 33 місяців - з моменту ДТП 30.06.2007 року до 01.03.2010 року.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.988 ЦК України та п.3 ч.1 ст.20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування-страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Однак, судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як власника автотранспортного засобу застрахована не була, а від так МТСБУ повинно нести відповідальність страховика в межах обов'язкового ліміту.

Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 1 Закону, страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;

Страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування"; потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу; особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які експлуатують забезпечений транспортний засіб на законних підставах.

Стаття 6 Закону передбачає, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

П.п. 22.1. ст. 21 Закону передбачає, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пункт 9.3. Закону регламентує обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, який становить 51000 гривень на одного потерпілого.

У п. 39.1. Закону встановлене що Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.

Згідно п. 41.1. Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Також в п. 41.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. В таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування.

Так в матеріалах справи міститься Договір № НВ 12-625 -004/07 добровільного страхування життя та здоров'я, з якого вбачається, що 01 червня 2007 року ОСОБА_1 застрахував у ВАТ Страхове товариство «Гарантія» своє життя та здоров'я на суму 1 080 591 гривень 93 копійки.

В п. 6.1 Договору, сторони дійшли згоди про те, що страховими випадками визначаються випадки, що відбулись раптово, ненавмисно та не залежно від волі Застрахованого після вступу в силу договору страхування, і документально підтверджені події: смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку, або первинна інвалідність застрахованого внаслідок нещасного випадку (1 та 2 група інвалідності).

Однак, відповідно до п. 4 вказаного Договору вигодонабувачем є Одеська обласна дирекція Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до моменту погашення заборгованості по кредитному договору № 014/0044/74/75493 від 25 травня 2007 року. Крім того в даному пункті договору встановлено, що вигодонабувач має першочергове право на отримання страхового відшкодування згідно п. 11 цього Договору на свою користь, тобто на погашення кредитної заборгованості Страхувальника.

Отже, при розгляду справи суд дає правову оцінку Договору № НВ 12-625 -004/07 добровільного страхування життя та здоров'я та вважає, що за умовами даного Договору ОСОБА_1 не міг задовольнити свої вимоги щодо ушкодження здоров'я внаслідок ДТП, що сталося 30.06.2007 року.

Крім того, суд враховує той факт, що у листопаді 2008 року ОСОБА_4 звертався до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ВАТ «Страхове товариство «Гарантія», треті особи ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_2, ТОВ «Юридичні гарантії» з вимогою про зобов'язання виконати умови договору страхування, однак рішенням суду від 05 серпня 2009 року в задоволенні позову було відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, відповідно до вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" суд вважає необхідним стягнути з Моторного ( транспортного) страхового бюро України розмір шкоди, регламентований встановленим лімітом сплат у розмірі 51000 гривень.

Разом з тим, суд роз'яснює що відповідно до п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», - МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Керуючись ст.3,10,15,88, 212,213,214,215, 223, ЦПК України , суд ,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Гарантія" про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (м. Київ, 02002, Русановський бульвар, 8, ідентифікаційний код 21647131) на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану ушкодженням здоров'я у розмірі 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через Київський районний суд м.Одеси.

Суддя Куриленко О. М.