Ухвала суду № 33951158, 03.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року справа №805/10629/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів: Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю.

секретар Полторацька С.С.

за участі представника позивача Шмакової Н.Б.

представника відповідача Чернишової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східної митниці Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 р. у справі № 805/10629/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніоіл" до Східної митниці Міндоходів про визнання недійсним та скасування рішення про визначення коду товару № КТ-700000002-0897-2013 від 11 липня 2013 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2013/00166, зобов'язання здійснити митне оформлення товару, отриманого за контрактом від 17.02.2011 року № АК 11-01, за кодом УКТ ЗЕД, що вказаний у митній декларації від 11 липня 2013 року № 700140000/2013/013937,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Східної митниці Міндоходів (надалі - відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення про визначення коду товару № КТ-700000002-0897-2013 від 11 липня 2013 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2013/00166 та зобов'язання здійснити митне оформлення товару, отриманого за контрактом від 17.02.2011 року № АК 11-01, за кодом УКТ ЗЕД, що вказаний у митній декларації від 11 липня 2013 року № 700140000/2013/013937.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 року позовні вимоги задоволені, а саме: визнано недійсним та скасовано рішення Східної митниці Міндоходів про визначення коду товару № КТ-700000002-0897-2013 від 11 липня 2013 року, визнано недійсною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Східної митниці Міндоходів № 700000002/2013/00166, зобов'язано Східну митницю Міндоходів здійснити митне оформлення товару, отриманого за контрактом від 17.02.2011 року № АК 11-01, за кодом УКТ ЗЕД, що вказаний у митній декларації від 11 липня 2013 року № 700140000/2013/013937, а саме 2710195100, стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІОІЛ» суму сплаченого судового збору у розмірі 34 (тридцять чотири гривні 41 копійку).

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, рішення першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин у справі, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши думку сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІОІЛ» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 36102947, що підтверджується довідкою АА № 698254 Головного управління статистики у Донецькій області про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 72).

17 лютого 2011 року між позивачем (покупець) та ТОО «Аккерт Казахстан» (Казахстан) (продавець) був укладений контракт № АК 11-01, за умовами якого продавець продає, а покупець покупає нафтопродукти, походження республіки Казахстан (а.с. 11-19). Перевезення здійснюється на умовах відвантаження DAF- Україна (ст. Красна Могила) (пункт 2.1 контракту). Загальна сума контракту складає 150 000 000 доларів США (пункт 4.1 контракту), оплата товару здійснюється покупцем шляхом прямого банківського переводу грошових коштів на рахунок продавця (пункт 4.3.1 контракту). Додатковими угодами до контракту вносилися зміни щодо кількості та ціни поставки (а.с. 20-26).

16 червня 2013 року позивач з метою здійснення митного оформлення товару, що надійшов на його адресу за умовами контракту № АК 11-01 від 17.02.2011 року, надав митному органу пакет документів для здійснення митного оформлення, у тому числі тимчасову декларацію № 700000012/2011/007217, у якій товар був класифікований за кодом УКТ ЗЕД: 2710 1951 00 і визначений як «важкий дистилят - паливо пічне побутове, що використовується для специфічних процесів переробки (перегонка при атмосферному тиску) для отримання лігроїзно-газойлевої фракції згідно постійного технологічному регламенту ТР 36102947.003:2011 у кількості 292,514 т» (а.с. 27).

Позивач разом з декларацією надав митному органу на підтвердження правильного визначення коду та фізико-хімічних властивостей товару сертифікат відповідності № UAI.029.0075683-11, виданий ДП «Донецькстандартметрологія» (а.с. 29). У вказаному сертифікаті відповідності товар визначено, як паливо пічне побутове, вид ІV, що відповідає ГСТУ 320.00149943.010-98.

За тимчасовою декларацією від 16 червня 2011 року № 700000012/2011/007217 товар був випущений у вільний обіг.

Позивачем 11 липня 2013 року була подана митна декларація, заповнена у звичайному режимі № 700140000/2013/013937, в якій товар був оформлений за кодом УКТ ЗЕД: 2710 1951 00 (а.с. 138-139).

Східною митницею Міндоходів було відмовлено позивачу в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, про що видано картку відмови № 700000002/2013/00166 (а.с. 59-61).

11 липня 2013 року митним органом було прийнято рішення № КТ-700000002-0897-2013 про визначення коду товару, в якому товар був класифікований як «важкий дистилят-паливо пічне побутове, являє собою суміш аліфатичних вуглеводнів» у кількості 292,514 т. (а.с. 57-58). При цьому, митним органом код товару, визначений позивачем у декларації, згідно УКТ ЗЕД змінено з 2710 19 51 00 на 2710 61 00.

У рішенні від 11 липня 2013 року митний орган посилався як на підставу його прийняття - висновок Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України від 19.07.2011 року № 12.1-1107 (а.с.30-34).

Суть спору полягає у визначенні коду ввезеного товару за УКТ ЗЕД.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначені Митним кодексом України від 11 липня 2002 року № 92-IV, що діяв до 1 липня 2012 року (надалі за текстом МК України або Кодекс).

Згідно статті 40 Митного кодексу України усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України підлягають митному контролю. Частиною 1 статті 45 цього Кодексу передбачений обов'язок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою покладений на митні органи, подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Відповідно до положень пункту 14 частини 1 статті 1 Митного кодексу України, виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів є митним оформленням.

Відповідно до статті 72 Кодексу митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

За змістом ст.. 81 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 88 цього Кодексу на декларанта покладені наступні обов'язки: здійснювати декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'являти товари і транспорті засоби для митного контролю і митного оформлення; надавати митому органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

За змістом ст. 86 Митного кодексу України митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додані всі необхідні документи, з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31.10.2012 року у справі № 2а/0570/9766/2012 було задоволено позов ТОВ «ЮНІОІЛ», визнано незаконним та скасовано рішення Східної митниці про визначення коду товару від 22.07.2011 року № КТ- 700-1737-11, прийняте на підставі висновку ЦМУЛДЕР від 19 липня 2011 року № 12.1-1107 та зазначено відповідачем, як підставу прийняття спірного рішення від 11.07.2013. Як вірно зазначив суд першої інстанції даний висновок був предметом розгляду адміністративними судами трьох інстанцій та на підставі якого скасоване попереднє рішення відповідача щодо зміни коду товару.

Посилання апелянта на те, що обставини прийняття рішення Східної митниці Міндходів від 11.07.2013 № КТ-700000002-0897-2013 не встановлювались під час розгляду адміністративної справи № 2/0570/9766/2012 та рішення про визначення коду товару від 22.07.2011 № КТ-700-1737-2011 та від 11.07.2013 № КТ-700000002-0897-2013 приймалось різними суб'єктами владних повноважень є безпідставними, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №229 від 20.03.2013 року, утворено як юридичну особу публічного права територіальний орган Міністерства доходів і зборів Східну митницю Міндоходів. Східну митницю реорганізовано шляхом приєднання до Східної митниці Міндоходів, яку визначено правонаступником Східної митниці. Що стосується обставин прийняття Рішення від 11.07.2013 № КТ-700000002-0897-2013, то предметом розгляду адміністративної справи булу подальша класифікація товару, яка визначається цілями його безпосереднього використання.

Позивачем у ВМД зазначено, що вказаний товар призначено для здійснення специфічних процесів переробки, а саме перегонка при атмосферному тиску.

Висновки ЦМУЛДЕР від 19.07.11 № 12.1-1107 не спростовують тверджень позивача про можливість використання товару в цілях, зазначених у ВМД.

За змістом висновку ЦМУЛДЕР зазначені питання не вирішувалися в ході проведеного дослідження. Наведені в цьому висновку фізико-хімічні показники пред'явленого позивачем до митного оформлення продукту не виключають можливості його використання у специфічному процесі переробки шляхом перегонки за атмосферним тиском. Стосовно питань про можливість використання зазначеного товару у специфічних процесах переробки та визначення певного специфічного процесу (питання 7,8) у висновку ЦМУЛДЕР зазначено, що їх вирішення не входить до меж компетенції експерта, оскільки сфера застосування та призначення товару визначаються його власником.

Відповідно до статті 67 Митного кодексу України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків). Стаття 69 цього Кодексу визначає, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Згідно даних висновку ЦМУЛДЕР № 12.1-1107 від 19 липня 2011 року при температурі 350° с переганяється 83,5% продукту (включаючи втрати), показники відсоткового вмісту кількості відігнаного продукту, кінематичної в'язкості та колориметричної характеристик також встановлені цим висновком, згідно даних паспорту якості № 109 від 09 червня 2011 року при температурі 359° с переганяється 90% продукту (включаючи втрати), що свідчить про можливість класифікації ввезеного позивачем товару у межах товарних категорій 2710 19 51 - 2710 19 69 товарної підгрупи «рідке паливо (мазут)» товарної групи «важкі дистиляти».

Колегія суддів зазначає, що класифікація ввезеного та пред'явленого до митного оформлення за митною декларацією від 11 липня 2013 року № 700140000/2013/013937 у межах товарної позиції «рідке паливо (мазут)» товарної підгрупи «важкі дистиляти» не є спірною обставиною між сторонами, підтверджується як паспортом якості № 109 від 09 червня 2011 року, так і висновком ЦМУЛДЕР № 12.1-1107 від 19 липня 2011 року.

Згідно з пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних під позиціях, товарних категоріях і товарних під категоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищенаведених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Відповідно до підпункту а» пункту 3 цих правил, у разі, коли згідно з правилом 2 «б» або будь-яких інших причин товари на перший погляд можна віднести до двох і більше товарних позицій, перевага надається тій товарній позиції, яка більш конкретно описує товар у порівнянні з найменуванням товарних позицій, що дають більш загальний опис. Тобто, відповідачем призначенні коду товару помилково враховувалась лише його назва без урахування призначення його для досягнення певних цілей.

За таких обставин, відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті митної декларації від 11 липня 2013 року, прийнято рішення про визначення коду товарів за УКТЗЕД як 270196100.

Доводи відповідача, що судом не мотивоване задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання здійснити митне оформлення колегія суддів не приймає до уваги, оскільки за змістом частини 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про, зокрема: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій.

Суд може зробити й інші висновки по суті позовних вимог, що гарантуватимуть дотримання і захист прав, свобод, інтересів суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, навіть якщо такі висновки прямо не передбачені законом.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Повний текст ухвали складено 07 жовтня 2013 року.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Східної митниці Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 р. у справі № 805/10629/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 р. у справі № 805/10629/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В. Ястребова

Д.В.Ляшенко

С.Ю.Чумак