Постанова № 33951083, 02.08.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

02 серпня 2013 року Справа № 814/2812/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

адміністративним позовом: Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (вул. Торгова, 63, корпус А, м. Миколаїв, 54050)

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про: стягнення податкового боргу в сумі 750,24 грн.,

в с т а н о в и в:

Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) податкового боргу в сумі 750,24 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач має прострочену заборгованість зі сплати єдиного податку.

Позивач надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю, в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (арк. спр. 29).

Відповідач у судове засідання не з'явився. Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 20.06.2013 року та повістка-повідомлення віл 12.07.2013, направлені за адресою відповідача, без вручення адресату повернулись (арк. спр. 19-22, 26-28).

Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідач зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (арк. спр. 9).

Згідно п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 291.3. ст. 291 ПК України юридичні особи чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до заяви підприємця про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 12.12.2011 року відповідач перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку (арк. спр. 10). В заяві відповідач підтвердив граничний термін сплати єдиного податку та суму єдиного податку, належної до щомісячної сплати - 01.01.2012 року.

В порядку статті 293 Податкового кодексу України (далі ПКУ) відповідач мав обов'язок сплачувати щомісячно єдиний податок за встановленою ставкою: в 2012 році в розмірі 214,60 грн.

Згідно п. 295.1 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Станом на 14 червня 2013року відповідач має борг з несплаченої суми єдиного податку в розмірі 750,24грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою про податковий борг станом на 12.06.2013 року (арк. спр. 14) та витягомз облікової картки платника податків (арк. спр. 12-13).

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

Пунктом 20.1.18. ст. 20ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач заперечень на позов не подав, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ч.4 ст. 94, ст.ст. 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) борг зі сплати єдиного податку загальної суми 750,24 грн. (сімсот п'ятдесят гривень 24 коп.) з зарахуванням на рахунок 34214379700322 УДКСУ у Снігурівському районі, ЄДРПОУ 36895877 в банку ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих