Рішення № 33951062, 08.10.2013, Шевченківський районний суд Харківської області

08.10.2013

637/611/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2013 року Шевченківський районний суд Харківської області в складі:

судді - Стеганцова С.М.

при секретарі - Реуцькій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Шевченкове цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

13 червня 2013 року позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача пояснив наступне.

21 грудня 2010 року сторони уклали кредитний договір № HAХRR658600130, за умовами якого ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит - грошові кошти у розмірі 2 868.00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0.12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, визначених договором.

Договір складається із заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Відповідно до положень договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов надання кредиту.

Позивач договірні зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши позичальнику у кредит грошові кошти у розмірі 2 868.00 гривень.

Відповідач взятих на себе зобов'язань за договором не виконав, в зв'язку з чим на даний час утворилася заборгованість як зазначає представник банку на загальну суму 21 тисячу 803 гривні 46 копійки, яка складається:

- 1899.60 гривень - заборгованість за кредитом;

- 0.72 гривень - заборгованість по процентам;

- 211.68 гривень - заборгованість по комісії;

- 18 тисяч 177 гривень як зазначає позивач складає пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до пункту 2.4.5.5 Умов та правил надання банківських послуг;

- 500.00 гривень - штраф (фіксована частина).

- 1014,45 гривень - штраф (процентна складова).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в окремій письмовій заяві просив розглянути справу у його відсутність, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судові засідання на 30.07., 13.08., 28.08., 01.10., 04.10. 2013 року не з'являвся, хоча належним чином відповідно до п.4.ч.5 ст.74 ЦПК України, був повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується судовими повідомленнями .

Оскільки від відповідача не надійшло до суду повідомлення про причини неявки, то суд, зі згоди позивача, за його письмовою заявою, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини пов'язані з вимогами кредитного договору .

21 грудня 2010 року сторони уклали кредитний договір № HAХRR658600130, за умовами якого ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит грошові кошти у розмірі 2 тисяч 868 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0.12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, визначених заявою - договором позичальника (а.с.7), договір складається із заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам (а.с. 9-27).

Положеннями договору визначено, що погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов надання кредиту.

В разі порушення позичальником зобов'язань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню за кожен день заборгованості в розмірі який визначено в умовах про надання кредиту.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

ПАТ КБ «ПриватБанк» договірні зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит грошові кошти у розмірі 2 тисяч 868.00 гривень. Відповідач в порушення умов кредитного договору договірні зобов'язання не виконав.

Згідно статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Станом на час звернення до суду ОСОБА_1 має заборгованість перед ПАТ КБ «ПриватБанк» у загальному розмірі 21тисяча 803.46 гривень, яка складається з наступного розрахунку зазначеного позивачем на (а.с. 5):

- 1тисяча 899.60 гривень - заборгованість за кредитом;

- 0.72 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 211.68 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 18 тисяч 177.01 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до пункту 2.4.5.5 Умов та правил надання банківських послуг;

- 500.00 гривень - штраф (фіксована частина).

- 1014,45 гривень - штраф (процентна складова).

Положеннями статей 1050, 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивач договірні зобов'язання виконав належним чином та в повному обсязі, надавши відповідачу у кредит грошові кошти. Відповідач зобов'язання виконав частково, не в повному обсязі, що суперечить положенням договору та вимогам закону.

Суд позовні вимоги задоволняє частково з тих підстав, що сума тіла кредиту складає всього 1тисячу 899 гривень 60 копійок, а банк просить суд стягнути пеню в розмірі 18 тисяч 177 гривень яка у десять разів перевищує заборгованість за кредитом, хоча розмір пені мав обмежуватися подвійною обліковою ставкою Нацбанку.

Суд вважає, що розмір неустойки може бути збільшений лише за погодженням сторін, що стосується лише законної неустойки, тобто неустойки, установленої законом. Проте відповідно до договору в нашому випадку сторонами була встановлена договірна неустойка.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 року,у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", також зазначено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Нацбанку.

В цьому рішенні також зазначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків в нашому випадку неустойка, тобто пеня в 10 раз перевищує збитки.

В п.3.2 рішення КС зазначено, що положеннями частин першої, другої статті 18 Закону про захист прав споживачів встановлено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. В частинах третій, четвертій статті 18 Закону про захист прав споживачів наведено окремі несправедливі умови договору, перелік яких не є вичерпним. При цьому пунктом 4 частини першої статті 21 Закону про захист прав споживачів встановлено, що для цілей застосування цього закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Конституційний Суд України виходить з того, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 ЦК України та частинах першій, другій статті 627 ЦК України справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Цей висновок узгоджується і з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН „Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від 9 квітня 1985 року № 39/248.

Захист від цих зловживань базується на положеннях законодавства, зокрема частини третьої статті 551 Кодексу, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Істотними обставинами вважаються, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

В своєму рішенні КС дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту. Виконання державою конституційно-правового обов'язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань позичальниками - фізичними особами.

З урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності, суд вважає стягнути з відповідача пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 100 % - заборгованості за кредитом, тобто пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань в сумі заборгованості по кредиту - 1 тисячі 899 гривень 60 копійок, (адекватну сумі заборгованості, а не в 10 раз більшу як просив позивач), а також 211гривень 68 копійок заборгованість по комісії за користування кредитом.

Суд також відмовляє банку в стягненні штрафних санкціях з відповідача в розмірі 500 гривень і штрафу в розмірі 1 тисячі 14 гривень 45 копійок як зазначено в позові (фіксованої частини і процентної складової) відповідно до умов надання кредиту п 1.5.13 -1.5.32. з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.546 та ст.549 ЦК виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п.3 ч.1 ст.611 ЦК).

Договором (а.с.17-18) передбачена відповідальність за порушення зобов'язання, а саме: пеня та штраф від суми кредиту. Тобто за одне й те саме порушення зобов'язання банком передбачена подвійна відповідальність одного виду. В статі 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

В зв'язку з цим суд стягує з відповідача на користь позивача, суму заборгованості за кредитом - 1 тисячі 899 гривень 60 копійок, пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 100 % - заборгованості за кредитом - 1 тисячі 899 гривень 60 копійок, а ( не 18 тисяч 177 гривень як просив позивач), а також 211гривень 68 копійок заборгованість по комісії за користування кредитом, всього 4 тисячі 10 гривень 60 копійок.

Судовий збір сплачений позивачем при подачі позову до суду, згідно статі 88 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 46 гривень.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 509, 525 - 527, 530, ч.3 551, 610, 611, 623, 626-629, 1050, 1054 ЦК України.

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» ( м.Дніпропетровськ вулиця Набережна Перемоги будинок 50), суму заборгованості за кредитним договором № HAXRR658600130 від 21.12.1010 року в розмірі 4 тисячі 11 гривень, 60 копійок рахунок для сплати: р/р № 290928290031111, МФО-305299, код ЄДРПОУ 14360570.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» ( м.Дніпропетровськ вулиця Набережна Перемоги будинок 50), судовий збір в розмірі 46 гривень рахунок для сплати: р/р № 64993919400001, МФО-305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Стеганцов С.М.