Рішення № 33950971, 22.08.2013, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1543/13-ц

провадження № 368/1543/13-ц

Рішення

іменем України

"22" серпня 2013 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Шевченко І. І.

при секретарі Хміль Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, -

в с т а н о в и в :

позивач просить суд постановити рішення, згідно якого щомісячно стягувати з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з дня досягнення нею повноліття до закінчення навчання, але не пізніше досягнення 23-х років, від сплати судового збору звільнити його на підставі пункту 3 статті 5 Закону України «Про судовий збір», посилаючись на те, що від спільного шлюбу з відповідачем, ОСОБА_2, мають дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до рішення суду шлюб з відповідачем розірвано в 1997 році, та дочка залишена проживати з нею. Відповідач проживає окремо від їхньої з дочкою сім'ї, стосунків не підтримує.

До повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 року відповідач згідно рішення суду сплачував аліменти на утримання дочки.

На даний час дочка навчається в Національному університеті «Одеська юридична академія» з денною формою навчання, але стипендії не отримує і тому потребує матеріальної допомоги: на оплату проживання в гуртожитку, проїзд до місця проживання в м. Одеса та назад (2 рази на місяць), проїзд до місця навчання, користування мобільним та Інтернет - зв'язком, харчування, лікування, придбання одягу, речей повсякденного вжитку та ін. Витрати на утримання повнолітньої дитини значно зросли.

Відповідно до вимог статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідач позовні вимоги позивача визнає частково, а саме: не заперечує проти стягнення з нього аліментів тільки в меншій частині - ? частині, оскільки на даний час в нього є інша сім'я. Має неповнолітню дитину, від іншого шлюбу, яку він утримує. Окрім того, він перебуває на службі і має намір піти на пенсію, тому просить вказане врахувати при винесенні рішення.

Вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково.

В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як передбачено ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони перебували у шлюбі, який був зареєстрований у виконкомі Слобідської сільської ради Кагарлицького району Київської області, актовий запис № 05.

Шлюб між сторонами розірвано, про свідчить копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 26.12.1997 року.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, зареєстрованим у Слобідській сільській раді Кагарлицького району Київської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

На підставі ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…

ОСОБА_3 вступила до Національного Університету «Одеська юридична академія» та навчається на другому курсі денного відділення на «Факультет цивільної та господарської юстиції».

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім'ї.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до положень п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ст. 201 Сімейного кодексу України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192, 194-197 Сімейного кодексу України.

Статтею 179 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти, одержані на дитину,

є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням. Зі слів позивачки вона забезпечує доньку харчуванням та одягом, сплачує поточні витрати, пов'язані з навчанням, сплачує витрати на побутові, інтелектуальні та культурні потреби, витрати на лікування під час хвороби, тобто про нецільове використання аліментів, отриманих від батька за рішенням суду, не йдеться.

Відповідно до вимог ст. 199 СК України, ч.1 - якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; ч.2 - право на утримання припиняється у разі припинення навчання; ч.3 - право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

За вимогами статті 182 СК України, - при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей; непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.183 Сімейного Кодексу України, - частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися, як аліменти на дитину, визначається судом.

Разом з тим, суд при визначенні розміру аліментів, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення аліментів в розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку завищені. При визначенні розміру аліментів суд виходить з наявності таких обставин: 1) дочка, батьком якої є відповідач, ОСОБА_3, навчається у Національному університету «Одеська юридична академія», на 2 курсі, на денній формі навчання, не отримує стипендію, оскільки має погані оцінки. Однак, як основним заняттям ОСОБА_3 є навчання і тому вона потребує матеріальної допомоги, хоч, її батько, такої допомоги їй надає, проте не регулярно; 2) дохід сім'ї позивача не можливо встановити, оскільки таких даних у суду не має; 3) відповідач працює, однак оцінити його матеріальне становище суд не має можливостей, оскільки відповідач не надав довідки про його заробітну плату; 4) відповідач має на утриманні ще дитину, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, відносно якого не позбавлений батьківських прав та знаходиться на його утриманні.

Враховуючи встановлені обставини, з огляду на ст. 199 СК України, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та про необхідність стягнення з відповідача щомісячно аліментів на повнолітню дитину у судовому порядку в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), починаючи стягнення з 07.08.2013 року на весь час навчання дитини, але не більш, ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років, тому в решті позовних вимогах позивачу суд відмовляє.

Роз'яснити, що у відповідності до ч. 2 ст. 199 СК України право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп., від сплати якого при зверненні до суду з позовом позивач по даній категорії справ звільнена, згідно із Законом України "Про судовий збір".

На підставі вищевикладеного та керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 180, 182, 184, 199 СК України ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Слобода Кагарлицького району Київської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі ? частини всіх видів заробітку кожного місяця, починаючи з дня подачі заяви в суд, а саме: 07.08.2013 року і до закінчення навчання дитиною, але не пізніше досягнення ним двадцяти трьох річного віку.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Слобода Кагарлицького району Київської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь держави судовий збір на р\р 31219206700324, МФО 821018, код 22030001, ЄДРПОУ - 37341907, банк - ГУ ДКСУ у Київській області в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

В решті позовних вимогах ОСОБА_1 відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах одного місяця допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами , які брали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: І. І. Шевченко