Постанова № 33950119, 01.10.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 року № 813/5381/13-а

15 год. 05 хв. зал судових засідань № 8

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Хміль Х.З.,

за участю:

представника позивача Деми Н.І.,

представника відповідача Холявки І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Спецмонтаж» до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство «Спецмонтаж» (надалі - ВАТ «Спецмонтаж», позивач) звернулось до суду з вказаним позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі Городоцька ОДПІ, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 09.07.2013 року №0000702200 та від 09.07.2013 року №0000692200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту Городоцької ОДПІ, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що ним укладено угоди з контрагентами, на підставі яких придбавались товарно-матеріальні цінності (трубозаготовки, будівельні матеріали тощо), що підтверджується первинними документами, податковими накладними, видатковими накладними, розрахунковими, платіжними та іншими документами. З огляду на це, вважає, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства є неправомірними. Також зазначив, що на момент виникнення господарських правовідносин, контрагенти позивача ТОВ «БК АТР Груп», ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» були зареєстрованими у встановленому законом порядку платниками податку на додану вартість. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та в додаткових поясненнях (а.с.62-65), просив позов задовольнити.

Відповідач подав до суду заперечення на позов від 27.08.2013 року №2612/9/10. Заперечення обґрунтовує тим, що висновки, викладені в акті перевірки, та оспорювані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими. Зазначив, що в контрагента позивача ТОВ «БК АТР Груп», відповідно до висновків, викладених у акті перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 19.04.2012р. №943/22-3/37241554 встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), не підтверджено задекларованих обсягів податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Стосовно контрагента ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» зазначив, що відповідно до висновків, викладених в акті перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 16.05.2013р. №1689/22-8/33499358 встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р., відсутні як база так і об'єкт оподаткування. Також посилається на протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 07.05.2012р. (лист ДПС у Хмельницькій області від 08.10.2012р. №14405/7/07-30/17), яким встановлено, що гр. ОСОБА_3 був керівником ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», однак будь-якої фінансово-господарської діяльності від імені вказаного товариства не здійснював, лише інколи за грошову винагороду підписував бухгалтерські документи, які в подальшому передавав невстановленій особі.

На цих підставах, відповідач вважає, що фінансово-господарські операції між позивачем та контрагентами вчинені без мети настання реальних наслідків, а тому є нікчемними.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з вищенаведених підстав. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Городоцькою ОДПІ на підставі наказу від 12.06.2013р. №7 та направлення від 13.06.2013р. №5/22-00, відповідно до пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 78.1.1 п. 78.1, п.78.4 ст. 78, Податкового кодексу України (надалі - ПК України) проведено позапланову виїзну документальну перевірку ВАТ «Спецмонтаж» (код ЄДРПОУ - 00911888) з питань правомірності формування податкового кредиту за червень 2011 року по взаєморозрахунках з ТОВ «БК АТР Груп» (код ЄДРПОУ - 37241554) та за серпень-жовтень 2011р. з ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» (код ЄДРПОУ - 33499358) та витрат операційної діяльності за ІІ-ІV кв. 2011 року

За результатами перевірки складено акт від 26.06.2013р. №383/22-00/009911888.

Перевіркою встановлено порушення:

п.198.2, п.198.3, п.1986 ст.198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість по декларації за червень 2011р. в сумі 5184 грн., за рахунок взаємовідносин з ТОВ «БК АТР Груп» та з врахуванням акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 19.04.2012р. №943/22-3/37241554, по декларації за вересень 2011 року на 16055 грн., по декларації за жовтень 2011 року на 18753 грн. за рахунок взаємовідносин з ТОВ «БТК «Євробуд» та з врахуванням акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 16.05.2013р. №1689/22-8/33499358;

пп.138.1.1 п.138.1 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2011 р. в сумі 45991 грн. за рахунок взаємовідносин з ТОВ «БК АТР Груп» та ТОВ «БТК «Євробуд», в тому числі за ІІІ кв. 2011р. в сумі 24425 грн., за IV кв. 2011р. в сумі 21566 грн.

На підставі акта перевірки від 26.06.2013р. №383/22-00/009911888, Городоцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення:

від 09.07.2013р. №0000702200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 68986,50 грн., в тому числі 45991 грн. основний платіж, 22995,50 штрафних (фінансових) санкцій;

від 09.07.2013р. №0000692200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 59988,00 грн., в тому числі основний платіж - 39992 грн., 19996 - штрафних фінансових санкцій.

Вирішуючи спір по суті, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Між позивачем та контрагентом ТОВ «БК АТР Груп» в червні 2011р. було укладено угоду в усній формі щодо придбання товарно-матеріальних цінностей, на підтвердження яких позивачем надано наступні докази: накладну №30/06-41 від 30.06.2011р. на загальну суму 31105,14 грн., в т.ч. ПДВ - 5184,19 грн. (купівля трубозаготовок в загальній кількості 144 м), податкову накладну №836 від 30.06.2011р. на загальну суму 31105,14 грн., в т.ч. ПДВ - 5184,19 грн.

Оплата за вказаний товар проведена у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №109 від 15.07.2011р.

У ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» ВАТ «Спецмонтаж» придбало:

- 30 серпня 2011 року будівельні матеріали згідно переліку, наведеного у видатковій накладній № 30/08-25 від 30 серпня 2011 року на загальну суму 89045,92грн з ПДВ, оплата проведена у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №140 від 08.09.2011 року, за наслідками даної операції було виписано податкову накладну №636 від 30.08.2011 року;

- 31 серпня 2011 року будівельні матеріали згідно переліку, наведені у видатковій накладній № 31/08-36 від 31 серпня 2011 року на загальну суму 7281,64грн з ПДВ, що підтверджується податковою накладною №637 від 31.08.2011 року, оплата була проведена у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №140 від 08.09.2011 року;

- 21 жовтня 2011 року позивач придбав стабілізатор напруги АСН - 300 (2шт), водонагрівачі (2шт), генератор (1шт), на загальну суму 108923,98 грн. з ПДВ, що підтверджується накладною №21/10-03 від 21.10.2011 року, податковою накладною №544 від 21.10.2011 року, оплата була проведена у безготівковій формі 21.10.2011 року що підтверджується платіжним дорученням №176;

- 27 жовтня 2011 року будівельні матеріали згідно переліку наведеного у видатковій накладній №27/10-05 від 27.10.2011 року на загальну суму 3593,75 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується податковою накладною № 636 від 25.10.2011 року, оплата за вказаний товар проведена у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №177 від 25.10.2011р.

Будівельні матеріали, придбані у ТОВ «БК АТР Груп» та ТОВ «БТК «Євробуд» були використанні позивачем у подальшій господарській діяльності, що підтверджується наступним.

Так, згідно договору підряду №10 від 27.08.2010 року, укладеного між ВАТ «Спецмонтаж» (Підрядник) та Державною інспекцією з карантину рослин по Львівській області, позивач у серпні 2011 року виконав ряд будівельних робіт з ремонту котельні Замовника по вул. Вітовського, 18 у м. Львові, що підтверджується актами форми КБ-2 за серпень 2011 року;

Згідно Договору субпідряду №7 від 24.05.2011 року, укладеного між підприємством «Гарант-УТОГ» (Генпідрядник) та ВАТ «Спецмонтаж» (Субпідрядник), позивач виконав ряд будівельних робіт з реконструкції казарми №9 під 52 квартирний житловий будинок за адресою: м.Львів, вул. Мечнікова, 16, що підтверджується актами форми №КБ-2 за липень 2011 року, грудень 2011 року ;

Згідно Договору №1/03-11 від 01.03.2011 року, укладеного між Філією ДП МОУ «Західвійськбуд» (Генпідрядник) та ВАТ «Спецмонтаж» (Субпідрядник), позивач виконав ряд будівельних робіт з реконструкції казарми №9 під 52 квартирний житловий будинок за адресою: м. Львів, вул. Мечнікова, 16, що підтверджується актом форми №КБ-2 за грудень 2011 року.

Городоцька ОДПІ в акті перевірки посилається на:

- акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 19.04.2012р. №943/22-3/37241554, з якого вбачається, що у контрагента ТОВ «БК АТР Груп» відсутні об'єкти оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), не підтверджено задекларованих обсягів податкових зобов'язань та податкового кредиту, відсутній факт реального вчинення господарських операцій за період з серпня 2010 року по лютий 2012 року.

- акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 16.05.2013р. №1689/22-8/33499358 встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р., відсутні як база так і об'єкт оподаткування. Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 07.05.2012р. (лист ДПС у Хмельницькій області від 08.10.2012р. №14405/7/07-30/17) встановлено, що гр. ОСОБА_3 був керівником ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», однак будь-якої фінансово-господарської діяльності від імені вказаного товариства не здійснював, за грошову винагороду, підписував бухгалтерські документи, які в подальшому передавав невстановленій особі.

Вказані обставини, на думку відповідача, свідчать про нереальність та нікчемність господарських операцій, між позивачем та його контрагентами.

В свою чергу, позивачем надано первинні бухгалтерські документи в підтвердження обставин реальності господарських операцій (податкові та видаткові накладні, платіжні доручення) а також інші докази, що містяться в матеріалах справи, підтверджують використання придбаних у контрагентів товарно-матеріальних цінностей у подальшої господарській діяльності позивача.

Судом не беруться до уваги твердження Городоцької ОДПІ, що позивачем не представлено угод, на підставі яких придбавались товарно-матеріальні цінності у контрагентів ТОВ «БК АТР Груп» та ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 65 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 206 Цивільного кодексу України юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Таким чином, позивач на підтвердження вчиненого правочину та свого права власності на товарно-матеріальні цінності (будівельні матеріали в асортименті) надав суду докази укладання усного договору купівлі-продажу, а саме: накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем як умову для формування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи із наведених законодавчих норм суд вважає, що лише первинні документи можна вважати допустимим засобом доказування правомірності віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Первинні документи, представлені позивачем оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», доказів протилежного відповідачем не представлено.

Отже суд встановив, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат, витрат за придбані товари, роботи і послуги, та правомірно сформовано податковий кредит в період що перевірявся, тому у податкового органу відсутні правові підстави щодо висновку про порушенням позивачем вимог Податкового кодексу України щодо формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ.

Суд враховує також і те, що відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Оскільки визнання фіктивного правочину недійсним відбувається за рішенням суду, єдиним допустимим засобом доказування факту фіктивності правочину є рішення суду. Інші докази, зокрема й акти перевірок податкового органу, цю обставину підтвердити не можуть в силу прямого припису Закону, а отже й не можуть братися до уваги судом під час вирішення справи.

Як вже встановлено судом, позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період були надані податкові накладні, що знаходяться в матеріалах справи, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідав встановленому чинним законодавством.

На викладені обставини також звертає увагу Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03).

У згаданому рішенні Європейського суду з прав людини зазначено, що враховуючи своєчасне і повне виконання покупцем своїх зобов'язань щодо подання звітності з податку на додану вартість, неможливість ним забезпечити дотримання постачальником обов'язку подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що жодних протиправних дій з боку контрагента про які знав чи міг знати покупець вчинено не було, суд вважає, що покупець не повинен відповідати за наслідки невиконання продавцем свої зобов'язань своєчасно подавати звітність з податку на додану вартість і в результаті чого вдруге сплачувати податок на додану вартість, а також пеню.

Крім того, суд враховує, що на момент виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ «БК АТР Груп», ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» зазначені підприємства були зареєстровані та перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, перебували на податковому обліку, а також були у встановленому порядку зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Враховуючи те, що судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах цього спору, то застосування до нього штрафних санкцій є протиправним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене вище, податкові повідомлення-рішення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 09.07.2013р. №0000702200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 68986,50 грн., в тому числі 45991 грн. основний платіж, 22995,50 штрафних (фінансових) санкцій та від 09.07.2013р. №0000692200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 59988,00 грн., в тому числі основний платіж - 39992 грн., 19996 - штрафних фінансових санкцій є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 1289 грн. 75 коп.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 09.07.2013 року №0000702200, від 09.07.2013 року №0000692200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Спецмонтаж» судовий збір у розмірі 1289 грн. 75 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 07.10.2013 року.

Суддя Братичак У.В.