Постанова № 33950113, 30.09.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2013 року Справа № 812/7759/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді: Тихонова І.В.,

при секретарі судового засідання: Ліпко Т.М.;

за участю:

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №3» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску,-

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №3№ про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що КП «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 3» зареєстрована в УПФУ в м.Лисичанську як платник страхових внесків. Відповідач не в повному обсязі сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим за період з 01.04.2013 року по 31.07.2013 року утворилася заборгованість в сумі 337 141,70 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до наступного.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 3» зареєстрована як юридична особа, ідентифікаційний код 21764204.

Відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 (далі Закон №1058) (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), відповідач є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області.

Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) відповідач повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями зі сплати страхових внесків зобовязань із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць.

Відповідно до статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин):

- суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;

- територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій;

- страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку;

- у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки;

- строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

За відповідачем рахується заборгованість в сумі 337141,70 за період з 01.04.2013 року по 31.07.2013 року, що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника.

Відповідно до вимог частини 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачем відповідачу була надіслана вимога про сплату боргу від 02.08.2013 року № Ю 41.7, яка була отримана відповідачем 20.08.2013 року (а.с.10-11).

Доказів оскарження вимоги про сплату боргу суду не надано.

До цього часу в добровільному порядку заборгованість в сумі 840286,20 грн. відповідачем не погашено.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 87, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №3» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску, задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №3» (93120, Луганська область, м. Лисичанськ, вул.. Круглова, 1а, код 21764204, р/р №2600841150404) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул.. Свердлова,347, код 21792407, р/р 37192101001211) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2013 року по 31.07.2013 року в сумі 337 141, 70 грн. (триста тридцять сім тисяч сто сорок одна гривня 70 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 04 жовтня 2013 року.

Суддя І.В.Тихонов