Ухвала суду № 33948517, 18.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/41799/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого -судді Кобилянського М.Г.,

суддів: Амєліна С.Є., Юрченка В.В.,

розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 2840, військової частини А 1494 про визнання наказів незаконними, поновлення на службі та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 березня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом. Зазначав, що з 10 лютого 2006 року проходив військову службу у військовій частині на посаді начальника апаратної телеграфного взводу, телеграфно-телефонної роти і 27 листопада 2006 року був звільнений в запас наказом командира армійського корпусу № 28-ПМ за п.п. «є» п.63 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками Збройних Сил України, у звязку з систематичним невиконанням умов контракту. Вважаючи звільнення безпідставним, просив суд поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом та поновити на військовій службі.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 лютого 2008 року позов задоволено. Зобов'язано командира 8 військового корпусу військової частини А 1494 поновити ОСОБА_1 на службі на посаду начальника апаратної П-238 ТМ телеграфного взводу телеграфно-телефонної роти військової частини А 2840 з 18 грудня 2006 року з виплатою грошового забезпечення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2009 року апеляційна скарга представника військової частини А 1494 - Рожкова Г.В. задоволена частково, апеляційна скарга командира військової частини А 2840 - задоволена повністю. Постанова Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 лютого 2008 року скасована і ухвалена нова - про відмову у позові.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 червня 2011 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2009 року та постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 лютого 2008 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 березня 2012 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення з позовом до суду і задоволено позов частково. Наказ командира військової частини А1494 від 27 листопада 2006 року №28-ПМ і наказ командира військової частини А 2840 від 18 грудня 2006 року №298 визнано незаконними і скасовано. Постановлено вважати ОСОБА_1 звільненим із військової служби в запас після закінчення строку контракту з 10 лютого 2009 року. Зобов'язано командування військової частини А 2840 нарахувати і виплатити позивачеві грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 19 грудня 2006 року по 10 лютого 2009 року включно. У решті позову відмовлено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року це судове рішення залишено без змін.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2013 року, задоволено заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 29 березня 2012 року. Роз'яснено, що грошове забезпечення ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу повинно обчислюватися з розрахунку фактично отриманого ним грошового забезпечення за два місяці, що передували місяцю, в якому він був незаконно звільнений.

Позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року повністю, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 березня 2012 року в частині відмови у позові і прийняти в цій частині нове рішення - про задоволення позову.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення без задоволення касаційної скарги, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Судами встановлено, що наказом командира 8 армійського корпусу від 10 лютого 2006 року ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника апаратної П-238-ТМ телеграфного взводу телеграфно-телефонної роти. Позивач прибув з Бердичівського ОМВК Житомирської області та уклав контракт про проходження військової служби на посадах прапорщиків, терміном на 3 роки з 10 лютого 2006 року по 10 лютого 2009 року. Наказом командира військової частини А 2840 від 14 лютого 2006 року ОСОБА_1 з 14 лютого 2006 року зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення. Наказом командира військової частини А 2840 від 3 листопада 2006 року №251 позивачу надано чергову відпустку з 1 листопада 2006 року по 12 грудня 2006 року. Наказом командира 8 армійського корпусу військової частини А 1494 від 27 листопада 2006 року №28-ПМ прапорщика ОСОБА_1 начальника апаратної (П-238ТМ) телеграфного взводу телеграфно-телефонної роти, звільнено з військової служби в запас за п.п.«є» п.63 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, а з 18 грудня 2006 року виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Бердичівського ОМВК Житомирської області.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з рішення якого погодився апеляційний адміністративний суд, дійшов висновку про те, що відповідачем не був доведений факт вчинення позивачем порушень військової дисципліни, які могли б бути кваліфіковані як систематичне невиконання умов контракту, і були підставою для звільнення останнього з військової служби за п.п.«є» п.63 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України.

Висновок суду є правильним з таких підстав.

Відповідно до п.п.«є» п.63 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 7 листопада 2001 року №1053/2001 ( далі - Положення), контракт припиняється (розривається), а особи офіцерського складу, прапорщики (мічмани), які проходять службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Судами встановлено, що подання про звільнення ОСОБА_1 за невиконання умов контракту було внесене за результатами його атестації, яка проводилась 1 листопада 2006 року. У висновку атестаційної комісії, поданні та характеристиці не наведено конкретних фактів порушення позивачем умов контракту, з якими пов'язувалось звільнення. Представники відповідачів, заперечуючи проти позову, посилались на окремі накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, що передували звільненню, на записи про дисциплінарні стягнення в службовій картці, проте оригінали цих документів для огляду судом не надали.

Судами також встановлено, що прокурор відділу військової прокуратури Центрального регіону України, який перевіряв звернення ОСОБА_1 з приводу підробки командуванням військової частини ряду документів, що слугували підставою для звільнення, у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи встановив, що деякі копії документів, надані відповідачами суду на спростування доводів позивача, відрізняються від оригіналів. Зокрема, встановлено, що у копії наказу за №201 від 4 серпня 2006 року була зроблена дописка про оголошення позивачеві догани, а у наказі за №256 від 30 вересня 2006 року - дописка про оголошення суворої догани. Крім того, у ході перевірки не було виявлено оригіналу службової картки позивача, оригіналів атестації, оцінної картки та аркушів бесід, які, начебто, проводились з ним перед звільненням. З урахуванням встановлених обставин за результатами перевірки, прокурор прийшов до висновку про наявність ознак службового підроблення офіційних документів з боку службових осіб військової частини А 2840, у тому числі шляхом виготовлення їх завідомо неправдивих копій. Прокурором також був встановлений факт вимагання заступником командира частини від безпосереднього начальника позивача Галенка В.В. і прямого начальника Айдіна А.А. негативної характеристики на ОСОБА_1, що свідчить про упередженість командування по відношенню до останнього. Встановлено, що техніка, у тому числі апаратна П-238 ТМ, позивачеві належним чином не передавалась, за її збереження і використання він відповідати не міг, а тому підстав для оголошення догани наказом №217 від 15 серпня 2006 року не було. При накладенні стягнень відповідно до наказів №275 від 20 жовтня 2006 року та №279 від 25 жовтня 2006 року були допущені порушення порядку службового розслідування, а саме: з ОСОБА_1 бесіда не проводилась, накладено два стягнення за одне порушення військової дисципліни, порушено його право на оскарження зазначених наказів.

За встановлених обставин, суд дійшов правильного висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для звільнення позивача у зв'язку із систематичним невиконанням ним умов контракту і скасував наказ командира військової частини А1494 від 27 листопада 2006 року №28-ПМ і наказ командира військової частини А 2840 від 18 грудня 2006 року №298 як незаконні.

Правильним є і висновок судів про те, що позивач не може бути поновлений на військовій службі, оскільки строк дїї його контракту закінчився 10 лютого 2009 року і жодна з сторін за два місяці до його закінчення не заявила про намір укладення нового контракту. У зв'язку з цим, суд обґрунтовано постановив вважати ОСОБА_1 звільненим із військової служби в запас після закінчення строку контракту, тобто, з 10 лютого 2009 року.

Пунктом 65 Положення передбачено, що у разі визнання рішення про дострокове розірвання контракту і звільнення незаконними військовослужбовець поновлюється на посаді, яку займав раніше, або на рівній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Отже, суд правильно зобовґязав відповідача військову частину А 2840 нарахувати і виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230 КАС України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 березня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ : Кобилянський М.Г.

СУДДІ : Амєлін С.Є.

Юрченко В.В.