УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
____________________
"fs35">10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65ONT>
УХВАЛА
ВідONT> "04" жовтня 2013 р. Справа № 906/1429/13
Cуддя господарського суду Житомирської області Омельян О.С., розглянувши заяву Повного товариства "Ломбард-ПП "Каріна - Стиль" і Компанія" (смт. Новогуйвинське, Житомирський район, Житомирська область, ідентифікаційний код 24702741) про порушення справи про банкрутство Повного товариства "Ломбард-ПП "Каріна - Стиль" і Компанія" (смт. Новогуйвинське, Житомирський район, Житомирська область, ідентифікаційний код 24702741)
встановив:
01.10.2013 р. до господарського суду Житомирської області надійшла заява Повного товариства «Ломбард-ПП «Каріна-Стиль» і Компанія» (далі – боржник) про порушення справи про банкрутство в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону господарський суд приймає заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 11 Закону до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).
Частиною третьою ст. 11 Закону визначено, що до заяви боржника також додаються: установчі документи боржника - юридичної особи; бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду; копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо); рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
Господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство відмовляє у її прийнятті, якщо: провадження у справі про банкрутство боржника не допускається згідно із законом; справа не підсудна даному господарському суду; стосовно боржника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця вже порушено справу про банкрутство; юридичну особу - боржника припинено в установленому законодавством порядку; підприємницька діяльність фізичної особи - підприємця, яка є боржником, припинена в установленому законодавством порядку; до боржника заявлено вимоги, які не є безспірними; вимоги кредитора повністю забезпечені заставою майна боржника; господарським судом затверджено план санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство згідно зі статтею 6 цього Закону; з інших підстав, передбачених статтею 62 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону (ч. 1 ст. 14 Закону).
Господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону (ч. 1 ст. 15 Закону).
Розглянувши подану заяву, а також дослідивши додані до неї документи, господарський суд прийшов до висновку про необхідність повернення заяви без розгляду з огляду на наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 95 Закону якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. Приписи цієї статті застосовуються з врахуванням вимог ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України (далі – ГК України), ст.ст. 36, 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".
Разом з тим, боржником не надано до суду доказів, що свідчать про дотримання порядку ліквідації юридичної особи відповідно до вимог цивільного та господарського законодавства України, а саме:
- всупереч вимогам ч. 2 ст. 105 ЦК України та ч. 3 ст. 60 ГК України не надано доказів опублікування у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи про припинення боржника, порядок і строки заявлення кредиторами претензій;
- всупереч вимогам ч. 6 ст. 105 ЦК України не надано інформації щодо вимог кредиторів, які надійшли до боржника протягом строку для їх заявлення, доказів розгляду кожної окремо вимоги кредитора, прийняття відповідного рішення та надіслання такого рішення кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону боржник зобов’язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); під час ліквідації боржника не у зв’язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону, боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено Законом.
Згідно з абз.абз. 3, 4 п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. №01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 р. №4212-VI» (зі змінами і доповненнями) заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат (ч. 4 ст. 11 Закону). У визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами. У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв’язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 Закону, за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов’язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 Закону арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Закону грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора.
У заяві та доданих до неї документах не міститься інформації щодо розміру середньомісячної заробітної плати керівника боржника.
Разом з тим, згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до абз. 1 ст. 2 Кодексу законів про працю України, право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня установлено в розмірі 1147 грн.
Відповідно до пп. 14 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом оплачуються судовим збором у розмірі 1 (однієї) мінімальної заробітної плати, тобто 1147,00 грн.
Таким чином, при зверненні до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржником мають бути надані докази того, що майна боржника достатньо для покриття судових витрат, а саме:
виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи. Ураховуючи те, що згідно з нормами чинного законодавства заробітна плата не може бути нижчою від визначеної законом, мінімальна сума коштів для виплати такої винагороди має становити не менше 27528,00 грн. (1147,00 грн. х 2 х 12 місяців)
+ витрати на публікацію оголошень у справі про банкрутство
+ судовий збір сплачений кредиторами (1147,00 грн. х кількість заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника).
Як вбачається з доданих до заяви документів, у боржника на рахунках у ЖФ ПАТ "Західінкомбанк" залишок коштів складає 5462,77 грн. (довідка від 29.07.2013 р. вих. №262) та у ПАТ "Фідокомбанк" - 12981,57 грн. (довідка від 23.07.2013 р. вих. №14.2.0-05/198), тобто на загальну суму 18444,34 грн.
Інших доказів, які б могли свідчити про те, що майна боржника достатньо для покриття судових витрат заявником не надано.
Отже, з поданих заявником документів вбачається, що вартості майна боржника не достатньо для покриття наведених судових витрат.
Ураховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що заява Повного товариства «Ломбард-ПП «Каріна-Стиль» і Компанія» не відповідає змісту вимог, зазначених у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції з 19.01.2013 р., у зв'язку із чим заява підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону та п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку (ч. 2 ст. 15 Закону).
Крім того, відповідно до п. 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 р. № 7, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії) тощо цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Заявником всупереч наведеним вимогам, додано до заяви про порушення справи про банкрутство копію квитанції №3110032 від 30.09.2013 р. про сплату судового збору у сумі 5735,00 грн. за подачу відповідної заяви.
При цьому суд ураховує, що заявником до заяви долучено довідку управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі від 01.10.2013 р. вих. №04-08/4233, якою підтверджується надходження коштів від Повного товариства «Ломбард-ПП «Каріна-Стиль» і Компанія» в сумі 5735,00 грн. 30.09.2013 р. до Державного бюджету України на розрахунковий рахунок №31214206783002 (Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) Господарський суд Житомирської області) за кодом бюджетної класифікації 22030001 відповідно до електронного документа №2883522К від 30.09.2013 р.
Керуючись абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції з 19.01.2013 р., п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, господарський суд Житомирської області, -
ухвалив:
1. Заяву Повного товариства «Ломбард-ПП «Каріна-Стиль» і Компанія» про порушення справи про банкрутство повернути без розгляду.
2. Копію ухвали з доданими до неї документами надіслати на адресу Повного товариства «Ломбард-ПП «Каріна-Стиль» і Компанія».
Додаток на 63 аркушах, у тому числі копія квитанції №3110032 від 30.09.2013р. на суму 5735,00 грн.
Суддя Омельян О.С.
Розрахунок розсилки:
1. - Повне товариство "Ломбард-ПП "Каріна - Стиль" і Компанія" (12441, Житомирська обл., Житомирський район, смт. Новогуйвинське, вул. 9-ої П'ятирічки, 11, кв. 24);
Судове рішення № 33948145, Господарський суд Житомирської області було прийнято 04.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 906/1429/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: