Ухвала суду № 33947962, 07.10.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"07" жовтня 2013 р. № 927/1259/13

Суддя Селівон А.М., розглянувши матеріали позовної заяви № 753 від 02.10.13

Позивач: Державне підприємство "Чернігівський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України", вул. Красносільського, 89, м. Чернігів, 14026

Відповідач: Військова частина А-4558, вул. Шевченко 97, м.Ніжин, Чернігівська область,16600

Предмет спору: про стягнення 1791,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Підстави повернення позовної заяви можна додавати натисканням Ctrl+Alt+[1...0], де [1...0] - відповідні п.п.1...10 статті 63 ГПК України.

Державним підприємством «Чернігівський експертно - технічний центр Держгірпромнагляду України» подано позов до Військової частини А 4558 про стягнення 1791,77 грн., а саме 1641,22 грн. основного боргу, 119,17 грн. пені та 31,38 грн. відсотків річних.

Згідно ч.1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, якою визначені передумови об'єднання позовних вимог, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об'єднанням позовів забезпечується правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Підставами позову в господарському судочинстві є обставини, тобто юридичні факти на яких ґрунтується вимога позивача. Підстава позову складається з таких юридичних фактів, які підтверджують наявність спірних правовідносин, належність сторін до цієї справи та привід до позову. Дані матеріально - правові вимоги (предмет позову) виникають при порушенні прав та невиконанні обов'язків, які випливають з домовленості між сторонами, тобто з договору. Таким чином, договір є опосередкованою підставою виникнення юридичного факту - дії (бездіяльності), що порушує умови даного правочину, та вимоги, яка виникає після порушення прав та невиконання обов'язків стороною по договору.

Як вбачається із змісту поданої позовної заяви № 753 від 02.10.13 р., всупереч ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги про стягнення коштів ґрунтуються на двох різних договорах, укладених між сторонами, а саме: Договорі № 6386 від 12.12.12 р. про надання послуг з навчання керівників, фахівців, посадових осіб з питань охорони праці - 3 чол. (Тарасенко Ю.І., Кіріс П.О., Остапець В.М.) та Договорі № 6387 від 19.12.12 р. про надання послуг з навчання і перевірки знань з правил технічної експлуатації та ПБЕ електроустановок споживачів (ІІ-V кваліфікаційні групи з електробезпеки) - 1 чол. (Шабатура С.В.), тобто розмір заявленої до стягнення основної заборгованості фактично є сумою визначеного позивачем боргу по кожному окремому з двох вказаних у позовній заяві договорів, невиконання зобов'язань відповідачем по яких стало підставою звернення позивача до суду.

При цьому, кожен із вищевказаних договорів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є самостійним та не пов'язаним з іншим, на підтвердження позовних вимог до позовної заяви позивачем додано різні докази виконання зобов"язань. Як вбачається з тексту вказаних договорів, вони різняться, зокрема, предметом, строком дії, умовами тощо. Тобто кожен з договорів підлягає окремому дослідженню для з'ясування прав, обов'язків і взаємовідносин сторін та для встановлення обставин щодо виконання кожного договору у відповідності до визначених у ньому умов; по кожному з договорів до стягнення заявлено як основну заборгованість за надані послуги, так і пеню та відсотки річних, що потребує встановлення фактичного стану розрахунків між сторонами та з'ясування обґрунтованості заявлених до стягнення сум, в тому числі шляхом перевірки наданих позивачем розрахунків по кожному з договорів.

Таким чином, предметом позову даної позовної заяви є об'єднані вимоги, що виникають з різних підстав, а докази несплати виникли на підставі різних договорів.

Схожість вимог, договорів, відносин (їх однорідність), предмету договорів і їхніх умов, так само як і подібність документів, які є доказами невиконання умов договорів і т.п., не дає підстав суду вважати за можливе об'єднати в одній позовній заяві вимоги із виконання двох договорів.

Вказані договори регулюють правовідносини, які не зв'язані між собою ні підставами виникнення, ні поданими доказами, а тому суд приходить до висновку, що об'єднання таких вимог у позовній заяві та сумісний їх розгляд перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, належній, ретельній оцінці доказів, що має ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що призведе до суттєвого утруднення правильного і своєчасного вирішення господарського спору.

Нормативно-правового обґрунтування підстав об'єднання позовних вимог по вищезазначених угодах позивачем у позовній заяві не наведено.

Суд зазначає, що позивач вправі звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів з позовними заявами окремо по кожній вимозі.

Вищевикладена правова позиція наведена в п.3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18), де зазначено, що якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Зокрема, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів.

У відповідності до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України на позивача, прокурора покладено обов'язок при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до спеціальної норми господарського процесу та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.09 р., факт надсилання відповідачу копій позовної заяви та доданих до неї документів має бути підтверджено одночасним наданням як розрахункового документа, виданого відправнику оператором поштового зв'язку (фіскальний чек, квитанція), так і опису вкладення до цього листа з відбитком поштового штемпеля та підписом оператора поштового зв'язку.

Судом встановлено, що позивачем в порушення зазначених норм в якості доказів на підтвердження відправлення відповідачу копії позовної заяви № 753 від 02.10.13 р. і доданих до неї документів надана засвідчена ксерокопія фіскального чеку № 3887 від 02.10.13 р. про направлення цінного листа. Опису вкладення до вказаного цінного листа до позовної заяви не додано.

Враховуючи вищевикладене, суд не може прийняти зазначену ксерокопію фіскального чеку № 3887 від 02.10.13 р. про направлення цінного листа як належний доказ на підтвердження надсилання відповідачеві копії позовної заяви № 753 від 02.10.13 р. і доданих до неї документів.

У відповідності до п.3.5 Постанови № 18 недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Згідно п.п.5, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо в позовній заяві порушено правила об'єднання вимог, сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п.п. 5, 6 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви.

З огляду на повернення позовної заяви без розгляду, судовий збір у сумі 1720,50 грн., перерахований позивачем платіжним дорученням № 4016 від 01.10.13 р., підлягає поверненню.

Позивачу роз'яснюється, що відповідно до ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись Законом України "Про судовий збір", п. 5, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Повернути Державному підприємству «Чернігівський експертно - технічний центр Держгірпромнагляду України» (вул. Красносільського, 89 м. Чернігів, 14026, код 22825669) судовий збір в сумі 1720,50 грн., перерахований платіжним дорученням № 4016 від 01.10.13 р., відповідно до п.2. ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р.

Додаток: на 22 арк.

Дана ухвала набирає законної сили з 07 жовтня 2013 року та є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України.

Для вирішення питання про повернення судового збору заявник має звернутись до органів Державної казначейської служби України.

Суддя Селівон А.М.