Рішення № 33947812, 01.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2013 р. Справа № 914/3301/13

За позовом: Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м.Львівдо відповідача:Публічного акціонерного товариства «Іскра», м. Львів,про: внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 30.04.2009р. № Ш-1517.Суддя М.М. Синчук при секретарі Н. ГригорчукЗа участю представників: прокурор: Телюк Г. В. - прокурор прокуратури м. Львова,позивача:Синьовський Б.В. - довіреність №1.7 вих-67 від 28.08.2013 р.відповідача:Камінська С. М. - довіреність №01/10 від 21.01.13р.

Представникам сторін та прокурору роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради до Публічного акціонерного товариства «Іскра» про внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 30.04.2009р. № Ш-1517. Ухвалою суду від 28.08.2013р. провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 17.09.2013р.

Позивач звернувся до суду з позовною вимогою: 1) Внести зміни до п.5 та п.9 Договору оренди земельної ділянки, укладеного 30.04.2009 року між Львівською міською радою та Публічним акціонерним товариством «Іскра» та викласти їх у наступній редакції:

- п. 5. «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 51 277 698,45 грн.".

- п. 9. «Орендна плата вноситься орендарем в розмірі 1 538 330,95 грн. (один мільйон п'ятсот тридцять вісім тисяч триста тридцять гривень 95 коп.) в рік, що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок №33214812700007 ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 38007662, отримувач: міський бюджет Шевченківського району, код платежу 13050200 до 30-го числа місяця наступного за звітним.».

В судове засідання 17.09.2013 р. прокурор з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання 17.09.2013 р. позивач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №08366987 від 03.09.13р. Вимоги ухвали суду не виконав.

В судове засідання 17.09.2013 р. представник відповідача з'явився, через канцелярію суду подав клопотання №112/435юр. від 13.09.2013р. про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в справі за адміністративним позовом ПАТ «Іскра» до Львівської міської ради про скасування ухвали від 27.12.12.р. №2029 «Про нарахування та сплату орендної плати за землю і земельного податку до міського бюджету м. Львова у 2013 році. Вимоги ухвали суду від 28.08.2013р. виконав частково.

В судовому засіданні 17.09.2013 р. розгляд справи відкладено на 01.10.2013 р.

В судове засідання 01.10.2013 р. прокурор з'явився. Надав пояснення по справі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Через канцелярію суду подав заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, просить відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження справі.

В судове засідання 01.10.2013 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Вимоги ухвали суду від 28.08.2013 р. виконав, щодо клопотання про зупинення провадження у справі заперечив, просить відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження справі.

В судове засідання 01.10.2013 р. представник відповідача з'явився, подав відзив на позовну заяву, просить суд в задоволені позовних вимог відмовити з підстав наведених у відзиві. Клопотання про зупинення провадження у справі від 16.09.2013р. підтримав в повному обсязі.

Суд розглянув клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі №914/3301/13 до набрання чинності рішенням Львівським окружним адміністративним судом у адміністративній справі №813/6151/13-а та відхилив з огляду на наступне.

Як вбачається із клопотання відповідача про зупинення провадження у справі від 13.09.2013 р., ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07.08.2013 р. прийнято до розгляду справу №813/6151/13-а за позовом ТОВ «Геос-Львів», ТОВ «Львівський Маяк», ПАТ «Іскра», ТДВ «Львівагромашпроект», ПАТ «Галичагро» до Львівської міської ради про скасування ухвали №2029 від 27.12.2012 р.

За приписами ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин (п.3.16 постанови Вищого господарського суду України №18 від 26.11.2012р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Однак, прокурором Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради подано позов до Публічного акціонерного товариства «Іскра» про внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 30.04.2009р. № Ш-1517, а саме п. 5 та п. 9 Договору, що стосується нової грошової оцінки, яка затверджена ухвалою Львівської міської ради №2712 від 18.06.2009 р. «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова», а відтак і розміру орендної плати, що становить 3% від нової нормативної грошової оцінки землі.

Підставою для заявлення даного позову в господарський суд Львівської області, є недотримання відповідачем вимог чинного законодавства та і самого договору оренди щодо внесення відповідних змін до договору.

Відповідно до п.1.2. ухвали Львівської міської ради №2029 від 27.12.2012 року "Про нарахування та сплату орендної плати за землю і земельного податку до міського бюджету м. Львова у 2013 році", оскарження якої за клопотанням відповідача є підставою для зупинення провадження у справі, пільга зазначена у підпункті 1.1 цієї ухвали щодо орендної плати за землю, розповсюджується на орендарів (фізичних та юридичних осіб), що уклали нові договори оренди землі чи внесли зміни до існуючих договорів оренди землі через укладення додаткових угод (договорів), змін до договорів оренди землі, договорів про відшкодування втрат за фактичне землекористування та здійснюють сплату орендної плати за землю з врахуванням нормативної грошової оцінки земель м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради №2712 від 18.06.2009 року "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова" (зі змінами).

Так як відповідач не вніс відповідних змін до договору оренди землі від 30.04.2009 р. № Ш-1517 з врахуванням грошової оцінки затвердженої ухвалою Львівської міської ради №2712 від 18.06.2009 року, справа в Львівському окружному адміністративному суді №813/6151/13-а про скасування ухвали Львівської міської ради №2029 від 27.12.2012 року "Про нарахування та сплату орендної плати за землю і земельного податку до міського бюджету м. Львова у 2013 році" не є пов'язаною з даною справою, відтак, пільга на відповідача не розповсюджуватиметься.

Виходячи зі ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що відповідачем не наведено доводів в обґрунтування неможливості вирішення спору по справі №914/3301/13 до набрання чинності рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/6151/13-а, в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра» судом відмовлено.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши прокурора та представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

30 квітня 2009 р. між Львівською міською радою (позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством «Іскра» (назву змінено на Публічне акціонерне товариство «Іскра») (відповідач у справі) укладено Договір оренди землі, зареєстрований у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.04.2010 р. за №04:07:436:00026 кн. 04-4, (надалі - Договір).

За умовами цього Договору позивач (орендодавець), на підставі ухвали Львівської міської ради від 07.06.2007 року за №899 «Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у м. Львові» та ухвали Львівської міської ради №2399 від 16.02.2009 р. «Про користування ВАТ «Іскра» земельними ділянками на вул. Заводській, 31 у м. Львові», надає, а відповідач (орендар) приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Заводська, 31, для обслуговування виробничо-складських та адміністративних будівель.

Відповідно до Прикінцевих положень Договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до п. 2. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,2241 га, в тому числі: під забудовою - 1,6939 га, під рослинним покривом - 0,2434 га, твердим покриттям - 1,2868 га.

30 квітня 2009 року між сторонами було складено акт приймання-передачі об'єкта оренди, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне володіння та користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Заводська, 31, загальною площею 3,2241 га.

Відповідно до п. 8. Договору, цей договір укладено на 10 (десять) років до 16 лютого 2019 року.

Пунктом 5. Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 14 286 631,92 грн.

Пунктом 9 Договору визначено, що орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі 428 598,96 грн. в рік, що становить 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок №33214812700007 УДК в Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 22389441, отримувач: місцевий бюджет Шевченківського району, код платежу 13050200 для юридичних осіб до 30-го числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 142 Конституції матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 143 Конституції визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до статті 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 4 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. в) частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 84 Земельного кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що міські ради правомочні розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законам до їх відання.

Згідно пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до пп.1 п. а. частини першої статті 33 Земельного кодексу України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб землі, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів.

Частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках ,встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пунктом 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим .розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі) - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно ст. 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Приписами статті 274 Податкового кодексу України встановлено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Згідно частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Пунктом 15.1. Ухвали Львівської міської ради від 26.07.2012 року №1675 "Про затвердження Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок у м. Львові" встановлено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу орендодавця у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та у разі встановлення Верховною Радою України ставок земельного податку.

Згідно п.15.8 вказаної ухвали розмір орендної плати не є сталим та змінюється у зв'язку з проведенням щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі і внесенням змін на підставі чинного законодавства України та інших нормативних документів.

18.06.2009 року Львівською міською радою прийнято ухвалу №2712 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова" затверджено нову нормативно грошову оцінку земель міста Львова, яка містить схему оціночних районів міста, коефіцієнти нормативно грошової оцінки земель різного функціонального призначення у розрізі економіко-планувальних зон, коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки.

Станом на момент розгляду справи по суті доказів визнання незаконною чи скасування ухвали Львівської міської ради від 18.06.2009 року №2712 прокурором та сторонами суду не заявлено та не подано.

Згідно довідки Управління Держкомзему у м. Львові від 05.09.2012 року, нормативно грошова оцінка земельної ділянки, яка перебуває в оренді Відкритого акціонерного товариства "Іскра" станом на 2011-2012 р.р. становить 51 277 698,45 грн.

Згідно з проведеним департаментом містобудування Львівської міської ради розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності для Публічного акціонерного товариства "Іскра", нормативна грошова оцінка орендованої ПАТ "Іскра" земельної ділянки станом на 05.09.2012 р. становить 51 277 698,45 грн., розмір орендної плати в рік становить 1 538 330,95 грн.

З метою внесення змін до договору оренди землі від 30.04.2009 року, позивач звертався до відповідача Листом з вимогою-зобов'язанням від 05.03.2013 року вих. №24030-вих.-284, де повідомлялось про зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати, оскільки граничні розміри орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності були змінені (належним чином завірена копія листа та докази її скерування відповідач є в матеріалах справи). Однак відповіді від відповідача позивач неодержав.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

На органи прокуратури, відповідно до статті 121 Конституції України, покладено представництво інтересів держави в суді у випадках визначених законом. Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах держави передбачено пунктом 6 статті 20 Закону України "Про прокуратуру" та частиною другою статті 2 ГПК України.

Згідно з ч.1 ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (ч.3 ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру").

Формами представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб (ч.2 ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру").

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Даний позов заявлено прокурором Шевченківського району м. Львова в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Львівської міської ради для захисту її прав, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування" та Податковим кодексом України, а тому суд вважає, що прокурором доведено підставність звернення з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 7 ст. 16 ГПК України справи у спорах, передбачених пунктом 6 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 12 ГК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст.1 Закону України "Про оренду землі").

Пунктом 2.19. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братись судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. У визначених законом випадках застосовуються ціни, які встановлюються або регулюються уповноваженими органами виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Відповідно до пункту 13 Договору розмір орендної плати переглядається відповідно до Закону України "Про оренду землі" та згідно з цим договором у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з статтею 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата, яка встановлюється згідно з методикою розрахунку орендної плати. Ця методика та порядок використання орендної плати для земель, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлюються в договорі відповідно до закону України "Про плату за землю" ст. 15 та 21 ЗУ "Про оренду землі" в редакції на час виникнення спірних відносин).

Згідно зі ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 2 ЗУ "Про плату за землю" установлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Частинами 4 і 5 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про оплату за землю", та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Методику розрахунку ставок земельного податку визначено в ст. 7 Закону України "Про оплату за землю" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земель не рідше ніж один раз на 5-7 років передбачений ст. 18 Закону України "Про оцінку земель".

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки сторонами в Договорі оренди передбачено можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, та законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Отже чинним законодавством передбачено можливість зміни умов Договору.

Таким чином, встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у Договорі через його невідповідність встановленому законом розміру, Львівська міська рада вправі вимагати від орендаря приведення цього Договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового для позивача і відповідача.

Судом встановлено, що Львівською міською радою вжито всіх передбачених чинним законодавством України заходів досудового розв'язання спору і наявні всі підстави для внесення змін до Договору щодо визначення розміру грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати, що ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, оглянувши та дослідивши докази по справі, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що позов є документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований і підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати прокурор за даним позовом судового збору не сплачував, оскільки, відповідно до пункту 11 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (у чинній редакції), звільнений від сплати останнього за позовами про захист інтересів держави.

Приписами частини першої та підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI "Про судовий збір" встановлено, що із позовних заяв немайнового характеру, сплачується судовий збір у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Нормою частини першої статті 8 Закону України "Про Державний Бюджет України на 2013 рік" передбачено, що станом на 01.01.2013 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1 147,00 грн.

Таким чином суд вважає, що судові витрати у справі слід покласти відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача та стягнути їх з нього в доход Державного Бюджету України, так як спір виник внаслідок неправомірного ухилення відповідача від внесення змін до договору оренди землі.

На підставі викладеного та керуючись ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 1, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", ст.ст.651,792 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, п.14.1.136 ст.14, п.271.1 ст.271, п.288.1 ст.288, п.288.5.2 ст.288 Податкового кодексу України та ст.ст. 3,12,16,33,34,44,49,82- 85,111-28 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Внести зміни до договору оренди землі від 30.04.2009 р. № Ш-1517, укладеного між Львівською міською радою (адреса: 790006, Львівська область, м. Львів, пл. Ринок, буд. 1; ідентифікаційний код 04055896) та Публічним акціонерним товариством «Іскра» (адреса: 79066, Львівська область, м. Львів, вул. Вулецька, буд. 14, ідентифікаційний код 00214244), та викласти п.5 договору у такій редакції:

"Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 51 277 698,45 грн.".

3. Внести зміни до договору оренди землі від 30.04.2009 р. № Ш-1517, укладеного між Львівською міською радою (адреса: 790006, Львівська область, м. Львів, пл. Ринок, буд. 1; ідентифікаційний код 04055896) та Публічним акціонерним товариством «Іскра» (адреса: 79066, Львівська область, м. Львів, вул. Вулецька, буд. 14, ідентифікаційний код 00214244), та викласти п.9 договору у такій редакції:

"Орендна плата вноситься орендарем в розмірі 1 538 330,95 грн. (один мільйон п'ятсот тридцять вісім тисяч триста тридцять гривень 95 коп.) в рік, що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок №33214812700007 ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 38007662, отримувач: міський бюджет Шевченківського району, код платежу 13050200 до 30-го числа місяця наступного за звітним.»

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Іскра» (адреса: 79066, Львівська область, м. Львів, вул. Вулецька, буд. 14, ідентифікаційний код 00214244) в дохід Державного бюджету України 1 147,00 грн. судового збору.

5. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.10.2013 р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.