Рішення № 33947638, 11.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/8420/13

11.09.13

За позовом

Приватного підприємства "Малахіт Н-Плюс"

до

про

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш час кур’єр"

стягнення 573 687,32 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

У судовому засіданні 11.09.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства "Малахіт Н-Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш час кур’єр" про стягнення заборгованості за Договором про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 18.06.2012.

Позовні вимоги мотивовані тим, на виконання умов Договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 18.06.2012 позивач з 18.06.2012 по 12.02.2013 надавав послуги по перевезенню вантажів, однак оплату за надані послуги відповідач не здійснив, що стало підставою для стягнення заборгованості в судовому порядку. Враховуючи прострочення сплати коштів за отримані послуги позивач заявив до стягнення також 3 % річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.05.2013 порушено провадження у справі №910/88420/13 та призначено справу до розгляду на 10.06.2013.

В судовому засіданні 10.06.2013 представник позивача надав клопотання про доручення документів до матеріалів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2013 в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи на 01.07.2013.

Ухвалою від 01.07.2013, на підставі ст.ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 15.07.2013.

15.07.2013 в судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про доручення до матеріалів справи додаткових документів.

Ухвалою від 15.07.2013 розгляд справи відкладений на 22.07.2013.

У зв'язку із перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці, розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 22.07.2013 справа №910/8420/13 передана на розгляд судді Мельнику В.І.

У зв'язку із поверненням судді Літвінової М.Є. з відпустки, розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 29.07.2013 справа №910/8420/13 передана на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2013, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, справа №910/8420/13 прийнята до розгляду суддею Літвіновою М.Є. Розгляд справи №910/8420/13 призначений на 19.08.2013.

Ухвалою від 19.08.2012 розгляд справи відкладено на 11.09.2013.

В судове засідання 11.09.2013 представники не з’явились.

В судові засідання представник відповідача не з'явився, поважні причини неявки суду не повідомили, витребувані судом документи не надав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Про розгляд справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.09.2013, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст.75 ГПК України, спір розглядається за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

18.06.2012 між ТОВ "Ваш час кур’єр" (замовник за договором) та ПП "Малахіт Н-Плюс" (виконавець за договором) укладений договір № 2-ВК/12, за умовами якого (п. 1.1), виконавець приймає на себе зобов’язання доставити ввірений вантаж до пунктів призначення згідно виписаних документів на власному автотранспорті та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник – оплатити ці послуги.

Оформлений подорожній лист, завірений виконавцем при пред’явленні водієм, який виконує обов’язки експедитора, є підставою для одержання ним вантажу для перевезення, згідно п.2.4 Договору.

В порядку п. 4.1 Договору, замовник оплачує транспортні послуги виконавцю, після здійснення звірки наданих транспортних послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця або в інший не заборонений законодавством способом.

Відповідно до п. 4.2 Договору, ціни на послуги перевезення встановлюються в національній валюті, а вартість послуг узгоджуються сторонами у додатковій угоді від 18.06.2012 щодо встановлення тарифів (4,92 грн./км.).

Взаєморозрахунки за надані транспортні послуги відбуваються на підставі актів виконаних робіт наданих виконавцем замовнику (п. 4.3 Договору).

Після виконання перевезення протягом 5 днів виконавець повинен надати замовнику, належним чином оформлені документи, що підтверджують сам факт перевезення (п. 4.4).

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2012, В разі відсутності письмового повідомлення однієї із сторін про розірвання договору в термін за 30 днів до його закінчення дія договору автоматично пролонгується на наступні 12 місяців без складення додаткової угоди до нього. Кількість автоматичних пролонгацій за цим Договором не обмежується. (п. 9.4).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положення ч. 1 ст. 174 Господарськоо кодексу України, а також п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, якою закріплений принцип свободи договору, передбачають можливість існування змішаного типу договору, тобто такого договору, який опосередковує різнорідні відносини та поєднує умови, які є необхідними для формування певного виду зобов'язання.

Договір укладений між сторонами містить в собі елементи як договору про надання послуг так і договору про перевезення вантажу.

Факт надання послуг за Договором підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), доданими до матеріалів справи.

Також, в матеріалах справи наявні банківські виписки на підтвердження часткової сплати наданих послуг.

21.12.2012 позивач звернувся до відповідача з претензією № 72 від 20.12.2012 про сплату заборгованості станом на 20.12.2012 у розмірі 482 405,00 грн. Копія конверта, в якому направлялася претензія, з довідкою ф.20 "за закінченням встановленого строку зберігання", наявна в матеріалах справи.

Складений сторонами, акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.02.2013 по 22.02.2013 від 22.02.2013 містить посилання на вартість наданих послуг в межах договору та відображає проведені відповідачем оплати. Дані зазначеного акту підтверджені матеріалами справи, виписки по рахунку на підтвердження проведених платежів за договором.

Матеріали справи свідчать, що надані послуги за Договором відповідачем не оплачені в розмірі 571 105,60 грн., який відповідач визнав, підписавши акт звірки взаєморозрахунків та скріпивши його своєю печаткою.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання, а також заперечень, які б спростовували доводи позивача.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог позивачем щодо стягнення суми основного боргу.

Позивачем також заявлено до стягнення 3 % річних у розмірі 2 581,71 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3 % річних заявлений позивачем у позовній заяві, визнаний судом вірним та обґрунтованим, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш час кур’єр" (03037, м. Київ, Солом'янський район, вул. Червонопартизанська, 21, офіс 4, код 37174923) на користь Приватного підприємства "Малахіт Н-Плюс" (73008, Херсонська обл., м. Херсон, Бериславське шосе, 12-А, кв.17/18, код 37239414) заборгованість у розмірі 571 105,60 грн. (п’ятсот сімдесят одна тисяча сто п’ять гривень 60 коп.), 3 % річних - 2 581,71 грн. (дві тисячі п’ятсот вісімдесят одна гривня 71 коп.), судового збору – 11 473,74 грн. (одинадцять тисяч чотириста сімдесят три гривні 74 коп.).

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення:13.09.2013.

Суддя М.Є. Літвінова