Ухвала суду № 33947013, 30.09.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/5091/13-а

30.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Дудкіної Т.М.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "УКпостач"- Попова Анжеліка Михайлівна, довіреність № 11/01 від 11.01.13

представник відповідача, Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи №801/5091/13-а за апеляційною скаргою Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В.) від 09.07.13

за позовом Приватного акціонерного товариства "УКпостач" (вул. Сєвєрная, 1-а, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим,96000)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Північна 2, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим,96000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001331502 від 29.04.2012 року та податкового повідомлення-рішення №0001321502,,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.07.13р. задоволено адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "УКпостач" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001331502 від 29.04.2012 року та податкового повідомлення-рішення №0001321502.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №0001321502 від 30.04.2013 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2013 року у сумі 183 333,33грн.

Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства "УКпостач" (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Сєвєрная, буд. 1А, ідентифікаційний код юридичної особи - 30169718) судовий збір у розмірі 1850,69грн (одна тисяча вісімсот п'ятдесят гривень 69 коп.) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.07.13 та прийняти нове рішення по справі.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.07.13р. без змін.

Представник відповідача - Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликалися в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності його представника.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Приватне акціонерне товариство "УКпостач" (далі - позивач, ПрАТ "УКпостач") звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001331502 від 29.04.2012 року та податкового повідомлення-рішення №0001321502

Приватне акціонерне товариство "УКпостач" зареєстровано у якості юридичної особи 25.10.2001 року Виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради АР Крим, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.89). Згідно свідоцтва №100318555 серії НБ №389809 позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 15.09.1998 року (а.с.91).

Посадовими особами відповідача з 04.04.2013 року по 17.04.2013 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за січень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт №594/15.2/30169718 від 17.04.2013 року (далі - акт перевірки) (а.с.7-55).

Відповідно акту перевірки відповідачем встановлено наступні порушення позивачем (а.с.55): абзацу «б» пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження значення колонки Б рядка 9 декларації з ПДВ за січень 2013р. у сумі 50432,00 грн. Порушення не вплинуло на суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2013р; позивачем завищено суму бюджетного відшкодування у зв'язку з порушенням, встановленим згідно з Актом перевірки № 420/15.2/30169718 від 20.03.2013р. з питання правомірності нарахування ПрАТ «УКпостач» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за грудень 2012 року, а саме п. 198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.2, п.201.10, ст.201 Податкового кодексу України внаслідок завищення суми податкового кредиту за грудень 2012 року на 184 075,20 грн.; позивачем завищено від'ємне значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за грудень 2012 року у сумі 993,81 грн. (рядок 21,22,24 податкової декларації з ПДВ) у порушення п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України згідно з Актом перевірки № 420/15.2/30169718 від 20.03.2013р. з питання правомірності нарахування ПрАТ «УКпостач» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за грудень 2012 року.

На підставі виявлених порушень відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001321502 від 30.04.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2013 року у сумі 184075,00грн та штрафні (фінансові санкції) у сумі 92037 (а.с.62).

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України (далі - ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до пп.14.1.181 п. 14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Згідно з п.198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.п.200.7. ст.200 ПК України).

Відповідно до п. 200.11 ст.200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Таким чином, згідно з ПК України сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг). При цьому необхідною умовою є фактичне отримання товару (послуги) для його використання в господарській діяльності платника податків.

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону №996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону №996 господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічна думка викладена, у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

Встановлено, що між позивачем та ТОВ "МетаЛайн" 20.07.2012 р. укладено договір підряду №003368 на виконання робіт. Вартість робіт узгоджена в межах 600000грн., визначений порядок здійснення передплати (а.с.109-113).

Згідно до додаткової угоди №1 до договору підряду №003368, у п. 2 зазначено, що 3 етап оплати робіт здійснюється наступним чином: замовник перерахував виконавцю аванс (третій) у розмірі 50000,00грн у листопаді 2012 року; замовник перерахував виконавцю аванс (четвертий) у розмірі 50000,00грн у грудні 2012 року (а.с.115).

Згідно розрахунку-фактури №СФ-0000017 від 14.11.2012 року позивачем здійснена оплата по платіжному дорученню №2503 від 22.11.2012 року, за будівельні роботи, у розмірі 50000,00грн, у т.ч. ПДВ у сумі 8333,33грн (зворот а.с.130, зворот а.с.131).

Згідно до рахунку-фактури №СФ-0000018 від 10.12.2012р. (а.с.131), позивачем здійснена оплата по платіжному дорученню № 3397 від 20.12.2012р., за будівельні роботи, у розмірі 50000, 00 грн., у т. ч. ПДВ 8 333,33 грн. (а.с.132).

ТОВ «Металайн» у грудні 2012р. надано позивачу податкову накладну №2 від 23.11.2012р. на суму оплати 50 000, 00 грн., у т. ч. ПДВ В 333,33 грн. (зворот а.с.133), та податкову накладну № 2 від 21.12.2012р. на суму оплати 50 000, 00 грн., у т. ч. ПДВ 8 333,33 грн. (а.с.134)

Таким чином позивачем правомірно внесено до податкового кредиту за грудень 2012р. суму ПДВ по зазначеному контрагенту у розмірі 16 666, 67 грн.

Згідно додатку 4 до податкової декларації з ПДВ за січень 2013р. позивачем заявлено до повернення суму бюджетного відшкодування у розмірі 7 346 572, 00 грн. (а.с.203).

У березні 2013р. між позивачем та ТОВ «Металайн» підписано акт приймання виконаних будівельних робіт, який свідчить про факт отримання робіт на загальну суму 200 000,11 грн., у т. ч. ПДВ 33 333,35 грн. (а.с.135-136).

На підставі Акту № НА-000097 приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 28.03.2013р. позивачем віднесено суму по зазначеному акту на удорожчання об'єкту (а.с.139).

Сумуючи наведене, відповідачем неправомірно знято з бюджетного відшкодування ПДВ у січні 2013р. суму по зазначеному контрагенту у розмірі 16 666, 67 грн.

Також встановлено, що між позивачем та ТОВ "Підприємство "Агроінвест" 29.06.2012 р. укладено договір генерального підряду №003361.(а.с.158-161).

Згідно рахунку-фактури № 10/12 від 10.12.2012р., на загальну суму 1 000 000, 00 грн., у т. ч. ПДВ 166 666, 67 грн. (а.с.171), здійснені наступні платежі: 17.12.2012р. згідно платіжного доручення № 3355, сплачено за виконання будівельних робіт 196 909, 20 грн., у т. ч. ПДВ 32 818,20 грн. (а.с.172); 20.12.2012р. згідно платіжного доручення № 3380, сплачено за виконання будівельних робіт 803 090, 80 грн., у т. ч. ПДВ 133 848,47 грн. (зворот а.с.171).

Також у матеріалах справи наявні податкова накладна № 105 від 17.12.2012р. на суму оплати 196 909, 20 грн., у т. ч. ПДВ 32 818,20 грн. (а.с.175), та податкова накладна № 110 від 22.12.2012р. на суму оплати 803 090, 80 грн., у т. ч. ПДВ 133 848, 47 грн. (а.с.175).

На підставі наведеного позивачем у грудні 2012 року внесено до податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року суму по зазначеним податковим накладним на загальну суму 833 333,33 грн. вартість робіт без ПДВ (колонка 4) та 166 666, 67 грн. - сума ПДВ за сплачену роботу (колонка 5) (а.с.214).

Таким чином позивачем правомірно внесено до податкового кредиту за грудень 2012р. суму ПДВ по зазначеному контрагенту у розмірі 166 666, 67 грн.

Відповідно до бухгалтерської довідки до суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню з ПДВ у січні 2013р., не входять суми по податковій накладній № 105 від 17.12.2012р. та суму оплати 196 909, 20 грн., у т. ч. ПДВ 32 818, 20 грн., та податковій накладній № 110 від 22.12.2012р. на суму оплати 803 090, 80 грн., у т. ч. ПДВ 133 848, 47 грн., по ТОВ підприємству «Аргоінвест», отже, вони позивачем не заявлені до бюджетного відшкодування з ПДВ (а.с.268-274).

У зв'язку з неможливістю виконання оплат у строки, вказані договором, позивач направив до ТОВ підприємство «Аргоінвест» лист (вих. № 003/18-34 від 26.02.2013р.) про перенесення строків оплати по договору (а.с.177), однак зазначений контрагент, своїм листом (вих. № 21 від 15.03.2013р.), не погодився перенести строки оплати і запропонував розірвати додаток № 2 від 25.10.2012р. до договору (а.с.178). Таким чином між позивачем та ТОВ підприємство «Аргоінвест» 22.03.2013р. укладена Угода про розірвання додатку №2 від 25.10.2012р. до договору та повернення грошових коштів сплачених позивачем по розірваному додатку (а.с.167).

27.03.2013р., згідно виписки банку, ТОВ підприємство «Аргоінвест» повернуто позивачу суму авансового платежу по додатку №2 від 25.10.2012р. до договору у розмірі 2 000 000, 00 грн. (а.с.180).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ підприємство «Аргоінвест» надало позивачу розрахунок №2 від 27.03.2013р. коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №105 від 17.12.2012р. (а.с.183), та розрахунок №3 від 27.03.2013р. коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №110 від 22.12.2012р (зворот а.с.181).

На підставі чого позивачем, у березні 2013р., проведено корегування сум по зазначе ним податковим накладним, та до податкового органу надано додаток 1 до податкової декларації з ПДВ про корегування сум по податковій накладній №105 від 17.12.2012р., та податковій накладній №110 від 22.12.2012 року на загальну суму 166 666,67грн по ТОВ підприємство «Агроінвест» (а.с.189-190).

Таким чином, відповідачем неправомірно знято з бюджетного відшкодування ПДВ у січні 2013 року по ТОВ підприємство «Агроінвест» у розмірі 166 666,67грн.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Сумуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що матеріалами справи підтверджується обґрунтованість позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0001321502 від 30.04.2013 року.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.07.13р. по справі №801/5091/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 жовтня 2013 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко