Постанова № 33946218, 01.10.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 жовтня 2013 р. № 820/7769/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Чернякова С.М.,

представника відповідача - Онищенка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (надалі - ДП "Укрспецвагон"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 17.05.2013 року № 0000184000, яким визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 59110,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 29555,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що не погоджується з податковим повідомленням - рішенням від 17.05.2013 року № 0000184000, прийнятим на підставі висновків акту Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 24.04.2013 року №247/40.0-14/01056362 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП "Укрспецвагон" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ФПГ «Стіл-Люкс» за період грудень 2012 року та з податку на прибуток за 2012 рік. Позивач вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, як таке що суперечить чинному законодавству. Позивач вважає, що податковий кредит щодо господарської операції, яка мала місце між ДП "Укрспецвагон" та ТОВ «ФПГ «Стіл-Люкс», ним було сформовано у повній відповідності з положеннями Податкового кодексу України, що підтверджено наявними у позивача належним чином оформленими первинними документами. Крім того, позивач вважає, що податковим органом неправомірно використано висновки актів перевірки ТОВ «ФПГ «Стіл-Люкс» та його контрагента - ТОВ «Коммунсервіс».

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Ухвалою суду від 01.10.2013 року відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби замінено його правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, вважає їх необґрунтованими та просив суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову посилався на те, що акт прийому виконаних підрядних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «ФПГ «Стіл-Люкс» не містять дані посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, та інших даних, що дають змогу ідентифікувати осіб, які склали дані документи. Також, посилався на висновки акту перевірки контрагента позивача - ТОВ «ФПГ «Стіл-Люкс» про відсутність реальної можливості виконання підприємством робіт, та висновки акту перевірки, проведеної по ланцюгу постачання з ТОВ «ФПГ «Стіл-Люкс», про нікчемність операцій купівлі-продажу контрагента ТОВ «Коммунсервіс». Таким чином, представник відповідача вважає, що позивачем порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення є обґрунтованим та правомірним.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами по справі, ДП "Укрспецвагон" перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (яка є правонаступником Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби) та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100345772 (а.с. 75).

Судом встановлено, фахівцем Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів) проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП "Укрспецвагон" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ФПГ «Стіл-Люкс» за період грудень 2012 року та з податку на прибуток за 2012 рік, за результатами якої складено акт від 24.04.2013 року №247/40.0-14/01056362 (а.с. 7-22).

Згідно висновків акту перевірки від 24.04.2013 року №247/40.0-14/01056362 встановлені порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 59110,00 грн. за грудень 2012 року.

На підставі акту перевірки від 24.04.2013 року №247/40.0-14/01056362 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові 17.05.2013 року було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000184000, яким визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 59110,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 29555,00 грн. (а.с. 23).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його до Міністерства доходів і зборів України, рішенням якого від 19.08.2013 року №9345/6/99-99-10-01-15 спірне податкове повідомлення - рішення залишено без змін (а.с. 24-27).

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали встановлені в ході перевірки обставини формування позивачем у грудні 2012 року податкового кредиту з ПДВ на підставі податкової накладної, отриманої від ТОВ «ФПГ «Стіл-Люкс», по якому встановлено відсутність реальної можливості виконання робіт та нікчемність операцій купівлі-продажу його контрагента - ТОВ «Коммунсервіс» по ланцюгу постачання.

Вищевикладене, на думку відповідача, призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 59110,00 грн. за грудень 2012 року.

З цього приводу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"(далі - Закон № 996) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону № 996, відповідно до якого фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують, факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями) (далі - Положення) первинні документі - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Положеннями Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу ( п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих робіт (послуг) з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції та з метою подальшого використання робіт (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (замовник) та ТОВ «ФПГ «Стіл-Люкс» (підрядник) укладено договір підряду №443П-ЦВСВ(ВКБ-12.635)ю від 25.06.2012 року (а.с. 28-32) з додатковою угодою №1 від 25.10.2012 року (а.с. 73).

Згідно вказаного договору підряду підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника на свій ризик ремонт фасаду будівлі заводоуправління, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити результат робіт.

Початок робіт - з моменту підписання договору. Завершення робіт - 21.12.2012р. з правом дострокового виконання. Рішення про перегляд строків виконання робіт оформлюється додатковою угодою. Роботи вважаються завершеними після підписання сторонами акту здачі-приймання робіт. Вартість робіт за договором складає 594434,40 грн., у т.ч. ПДВ - 99072,40 грн. (п.п. 2.1.-2.4., п. 3.1. вказаного договору з урахуванням додаткової угоди №1 від 25.10.2012 року).

На виконання умов вказаного договору сторонами складено та підписано договірну ціну, локальний кошторис №2-1-1, підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису №2-1-1, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1, розрахунки №№1-4.Прямі витрати та загальновиробничі витрати (а.с. 33-51).

На виконання умов вказаного договору сторонами складено та підписано акт №2 від 19.12.2012р. прийому виконаних підрядних робіт за грудень 2012 року (а.с. 52-53), відповідно до якого підрядник виконав будівельні роботи - ремонт фасаду будівлі заводоуправління ДП "Укрспецвагон". Вартість виконаних ремонтно-будівельних робіт склала 354661,57 грн., у т.ч. ПДВ - 59110,26 грн.

Акт №2 від 19.12.2012р. складено за типовою формою №КБ-2в, затвердженою наказом Державного комітету статистики України і Державного комітету України по будівництву і архітектурі від 21.06.2002р. №237/5.

До акту прийому виконаних підрядних робіт №2 від 19.12.2012р. сторонами договору складено та підписано відомість ресурсів про здійснені витрати праці робочих-будівників, витрати будівельних машин і механізмів, будівельних матеріалів, вироби і конструкції, з визначенням витрат та вартості виконаних робіт, витрат людино-годин. Підсумкові показники: кошторисна праціємність - кількість людино-годин 5752,47 (а.с. 54).

Довідку про вартість виконаних робіт складено за примірною формою №КБ-3, затвердженою наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009р. №554.

В підтвердження того, що будівля заводоуправління, в якій виконувались ремонтні роботи фасаду, належить позивачу на праві власності та знаходиться за адресою: м. Лозова, смт. Панютине, вул. Леніна, 5, позивачем надано до суду Технічний паспорт на нежитлову будівлю, рішення господарського суду Харківської області від 21.02.2008 року по справі № 35/12-08, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.05.2008 року та інвентарну картку обліку основних засобів, копії яких приєднані до матеріалів справи (а.с. 86-109).

Згідно платіжних доручень №9046 від 27.12.2012р., №266 від 18.01.2013р., №499 від 28.01.2013р., №677 від 04.02.2013р., №1928 від 20.03.2013р. (а.с.56-60) ДП «Укрспецвагон» проведено оплату за будівельні роботи на загальну суму 354661,57 грн., у т.ч. ПДВ - 59110,26 грн.

ТОВ «ФПГ «Стіл-Люкс» виписано та надано ДП «Укрспецвагон» податкову накладну №13 від 19.12.2012р. на суму 354661,57 грн., у т.ч. ПДВ - 59110,26 грн.

Сума ПДВ ДП «Укрспецвагон» у повному обсязі включена до складу податкового кредиту за грудень 2012 року, відображена у реєстрі отриманих податкових накладних та врахована при оподаткуванні податком на додану вартість за грудень 2012р. та відображена у додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 р., що не заперечується сторонами по справі.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що потреба в виконанні ремонту фасаду виникла у позивача у зв'язку з тим, що, що останній ремонт проводився в 2000 році, а оскільки заводоуправління обліковується на балансі підприємства, та є основним засобом, який в свою чергу є засобами виробництва і використовуються в господарській діяльності, на нього нараховується амортизація, заводоуправління необхідно підтримувати в працездатному стані, тому з метою підтримання заводоуправління в належному стані проводився ремонт фасаду.

Згідно інвентарної картки обліку основних засобів, копія якої приєднана до матеріалів справи, заводоуправління обліковується на балансі підприємства, останній ремонт фасаду будівлі заводоуправління ДП "Укрспецвагон" проводився в 2000 році.

Таким чином, здійснення ремонту фасаду заводоуправління пов'язано з господарською діяльністю ДП «Укрспецвагон» та обумовлено потребою підприємства в підтриманні основних засобів в належному стані.

З акту перевірки позивача вбачається, що під час проведення перевірки у податкового органу були в наявності зазначені первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «ФПГ «Стіл-Люкс». Жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірного правочину, відповідності спірного правочину вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином відповідачем ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не пред'являлось.

Вказана податкова накладна та інші первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «ФПГ «Стіл-Люкс» не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, що призводить до зміни в структурі активів платника податків.

Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунку позивача, тобто вибули з його власності. Судом не встановлено фактів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та вказаного в акті перевірки контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання. Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про рух безготівкових коштів визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарської операції.

Окрім цього, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з акту перевірки від 24.04.2013 року №247/40.0-14/01056362 відповідачем не спростовується, що на час здійснення фінансово-господарської операції ТОВ «ФПГ «Стіл-Люкс» було зареєстровано як платник податку в податковому органі та якому присвоєно індивідуальний податковий номер платників податку на додану вартість.

Щодо посилання відповідача на те, що акт прийому виконаних підрядних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «ФПГ «Стіл-Люкс» не містять дані посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, та інших даних, що дають змогу ідентифікувати осіб, які склали дані документи, суд зазначає, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Наведені вище документи первинного бухгалтерського обліку підтверджують здійснення руху активів та зміни у власному капіталі та зобов'язаннях позивача.

У судовому засіданні представником відповідача зазначено, що в ході проведення документальної позапланової перевірки не було встановлено розбіжностей у декларуванні податкового кредиту та податкового зобов'язання учасниками фінансово-господарських операцій - ДП «Укрспецвагон» та ТОВ «ФПГ «Стіл-Люкс».

Матеріалами справи також підтверджено, що відповідні суми податкових зобов'язань по ДП «Укрспецвагон» відображені ТОВ «ФПГ «Стіл-Люкс» в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року, копія якої приєднана до матеріалів справи (а.с. 76-79).

Отже, суд приходить до висновку, що господарська операція позивача з вищезазначеним контрагентом була направлена на реальне настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи актом прийому виконаних підрядних робіт та податковою накладною, договором підряду та іншими первинними документами, а саме використання придбаних робіт в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, із змісту акту перевірки від 24.04.2013 року №247/40.0-14/01056362 вбачається, що єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов до висновків, викладених в цьому акті перевірки, є виключно висновки податкових органів, викладені в актах перевірок контрагента позивача - ТОВ «ФПГ «Стіл-Люкс» про відсутність реальної можливості виконання підприємством робіт, та висновки акту перевірки, проведеної по ланцюгу постачання з ТОВ «ФПГ «Стіл-Люкс», про нікчемність операцій купівлі-продажу контрагента ТОВ «Коммунсервіс».

З цього приводу суд зазначає, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

З урахуванням вищевикладеного, суд не погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки позивача від 24.04.2013 року №247/40.0-14/01056362 .

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність висновків акту перевірки від 24.04.2013 року №247/40.0-14/01056362, правильність та законність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 17.05.2013 року № 0000184000, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, факти порушень вимог законодавства позивачем не знайшли свого підтвердження матеріалами судової справи, що дає суду підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 17.05.2013 року № 0000184000, яким визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 59110,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 29555,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (код 37999628, адреса: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд.29) на користьДержавного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (вул. Леніна, 5, смт. Панютине, м. Лозова, Харківська область, 64660, код ЄДРПОУ 01056362) судові витрати у розмірі 886,65 грн. (вісімсот вісімдесят шість грн. 65 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 07.10.2013 року.

Суддя Піскун В.О.