Постанова № 33946106, 02.10.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 жовтня 2013 р. № 820/7938/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Малаховой Ю.А.,

представника відповідача - Гирі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атріум-Буд" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Атріум-Буд» (далі - ТОВ «Атріум-Буд») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд з урахуванням наданих скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.04.2013 року № 0000172204 та податкове повідомлення-рішення від 17.04.2013 року № 000182204.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями, прийнятими на підставі висновків акту перевірки податкового органу від 03.04.2013 року № 1309/2204/24287905. Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення суперечать приписам Податкового кодексу України, є незаконними та необґрунтованими, оскільки господарські операції з контрагентом - ТОВ «Тібус» є такими, що реально відбулися, підтверджені належним чином оформленими первинними документами, які в тому числі досліджувались податковим органом в ході проведення перевірки позивача. Позивач також посилався на те, що акт перевірки взагалі не містить жодних належних доказів та фактів, які б засвідчували завищення ТОВ «Атріум-Буд» витрат та податкового кредиту по податку на додану вартість по правочинам, укладеним з ТОВ «Тібус». Окрім того, позивач вважає, що ним правомірно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, що оформлені належним чином та отримані від зазначеного контрагента, та до складу витрат підприємства відповідного періоду, що також відповідає даним податкових декларацій. Отже, на думку позивача виключно висновки, викладені у акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 25.02.2013 року № 726/2240/36222404, складеного відносно ТОВ «Тібус» не можуть слугувати належним та допустимим доказом вчинення позивачем порушень Податкового кодексу України, а тому вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням уточнень до позовної заяви та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. При цьому посилався на те, що за результатами перевірки позивача встановлені порушення п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, ст. 134, п. 135.1 ст. 135, ст. 138, ст. 139, п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України, що призвело до завищення у періоді з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року: доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у загальній сумі 52 595 грн.; витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у загальній сумі 203 994 грн.;витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 152 714 грн. та, як наслідок, заниження податку на прибуток в розмірі 32 070 грн. та порушення ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення у періоді з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року: податкового зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 10519 грн. у листопаді 2012 року; податкового кредиту з ПДВ у загальній сумі 40 799 грн. у листопаді 2012 року, у тому числі заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у сумі 30 543 грн. При цьому, представник відповідача посилався на висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки контрагента позивача - ТОВ «Тібус» від 25.02.2013 року № 726/2240/36222404, у висновках якого встановлено порушення ТОВ «Тібус» приписів Податкового кодексу України та відповідно посилався на факт неможливості здійснення ТОВ «Тібус» операцій по виконанню підрядних робіт в рамках договорів, укладених з ТОВ «Атріум-Буд». Отже, податковий орган вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Атріум-Буд» діє на підставі Статуту (а.с. 11-13 том 1), зареєстровано в якості юридичної особи 23.09.1997 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 24287905), перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова та є платником податку на додану вартість з 06.06.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідкою про взяття на облік платника податків, свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 9-10, 14-16 том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2013 року фахівцем Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області) було проведенодокументальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Атріум-Буд» податковий номер 24287905 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.10.2012р. по 31.12.2012р, за наслідками якої складений акт від 03.04.2013 року № 1309/2204/24287905 (а.с. 25-41 том 1).

За наслідками проведення перевірки ТОВ «Атріум-Буд» встановлені порушення п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, ст. 134, п. 135.1 ст. 135, ст. 138, ст. 139, п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України, що призвело до завищення у періоді з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року: доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у загальній сумі 52 595 грн.; витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у загальній сумі 203 994 грн.; витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 152 714 грн. та, як наслідок, заниження податку на прибуток в розмірі 32 070 грн. та порушення ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення у періоді з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року: податкового зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 10519 грн. у листопаді 2012 року; податкового кредиту з ПДВ у загальній сумі 40 799 грн. у листопаді 2012 року, у тому числі заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у сумі 30 543 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби винесене податкове повідомлення-рішення від 17.04.2013 року № 000182204, яким визначена сума грошового зобов'язання за платежем по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 40 087,50 грн. у тому числі за основним платежем - 32070,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 8017,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 17.04.2013 року № 0000172204, яким визначена сума грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 38 178,75 грн. у тому числі за основним платежем - 30543,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7635,75 грн. (а.с. 42-45 том 1).

Позивач, скориставшись своїм правом на адміністративне оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень, направив скарги до Головного управління Міндоходів у Харківській області та до Міністерства доходів і зборів України (а.с. 46-51, 57-62 том 1), за результатами розгляду яких винесене рішенням Головного управління Міндоходів у Харківській області від 18.06.2013 року № 244/10/20-40-10-04-17 (а.с. 52-56 том 1), яким скарга ТОВ «Атріум-Буд» залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення - без змін та рішенням про результати розгляду скарги Міністерства доходів і зборів України від 08.08.2013 року № 8511/6/99-99-10-01-15 (а.с. 63-65 том 1), яким скарга платника податків залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення - без змін.

Як вбачається з акту перевірки № 1309/2204/24287905 від 03.04.2013 року, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали встановлені в ході перевірки обставини формування позивачем витрат по отриманих будівельних робіт від ТОВ «Тібус» у IV кварталі 2012 року, а також включення до складу податкового кредиту у листопаді 2012 року сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Тібус», які не можуть вважатися підставою для формування податкового кредиту, оскільки на думку податкового органу господарська діяльність ТОВ «Тібус» за період 2012 - 2013 роки має ознаки нереальності здійснення.

Вищевикладені обставини, на думку відповідача, призвели до заниження суми податку на прибуток в розмірі 32070 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Тібус», а також до заниження суми податку на додану вартість у розмірі 30543 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Тібус».

З цього приводу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону № 996, відповідно до якого фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують, факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями) (далі - Положення) первинні документі - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Виходячи із змісту положень Податкового кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Положеннями Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит - сума, наяку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом цього Кодексу ( п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені, пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, належним чином оформленими, а наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих робіт (послуг) з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції та з метою подальшого використання робіт (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що між ТОВ «Атріум-Буд» та ТОВ «Тібус» були укладені наступні договори:

Договір № 0111-55С від 01.11.2012 року на виконання підрядних робіт (а.с. 66-67 том 1), відповідно до умов якого ТОВ «Атріум-Буд» (Замовник) доручає, а ТОВ «Тібус» (Підрядник) приймає на себе зобов'язання виконати роботи з поточного ремонту музею Чугуєво-Бабчанського лісного коледжу за адресою: Харківська область, Чугуївський район, смт. Кочеток, вул. Чугуївська, 43, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. На виконання умов вищевказаного договору сторонами складений та підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року, договірна ціна, відомість ресурсів, розрахунки витрат, довідка про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 68-87 том 1). Окрім того, ТОВ «Тібус» на адресу ТОВ «Атріум-Буд» виписана податкова накладна від 12.11.2012 року № 32 на загальну суму 61 536,00 грн. у тому числі ПДВ - 10 256,00 грн. (а.с. 88 том 1).

Договір № 0111-209С від 01.11.2012 року на виконання підрядних робіт (а.с. 89-90 том 1), відповідно до умов якого ТОВ «Атріум-Буд» (Замовник) доручає, а ТОВ «Тібус» (Підрядник) приймає на себе зобов'язання виконати роботи з капітального ремонту м'якої крівлі за адресою: смт. М. Данилівка, вул. Юбілейна, 7, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. На виконання умов вищевказаного договору сторонами складений та підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року, договірна ціна, відомість ресурсів, розрахунки витрат, довідка про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 91-106 том 1). Окрім того, ТОВ «Тібус» на адресу ТОВ «Атріум-Буд» виписана податкова накладна від 07.11.2012 року № 20 на загальну суму 62 186,40 грн. у тому числі ПДВ - 10 364,40 грн. (а.с. 107 том 1).

Договір № 0211-308С від 02.11.2012 року на виконання підрядних робіт (а.с. 108-109 том 1), відповідно до умов якого ТОВ «Атріум-Буд» (Замовник) доручає, а ТОВ «Тібус» (Підрядник) приймає на себе зобов'язання виконати роботи з поточного ремонту житлової будівлі за адресою: м. Харків, пр-т Перемоги, 66-В (п. 1,2,3,4), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. На виконання умов вищевказаного договору сторонами складений та підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року, договірна ціна, відомість ресурсів, розрахунки витрат, довідка про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 110-133 том 1). Окрім того, ТОВ «Тібус» на адресу ТОВ «Атріум-Буд» виписана податкова накладна від 07.11.2012 року № 17 на загальну суму 58 500,00 грн. у тому числі ПДВ - 9 750,00 грн. (а.с. 134 том 1).

Договір № 0211-309С від 02.11.2012 року на виконання підрядних робіт (а.с. 135-136 том 1), відповідно до умов якого ТОВ «Атріум-Буд» (Замовник) доручає, а ТОВ «Тібус» (Підрядник) приймає на себе зобов'язання виконати роботи з поточного ремонту житлової будівлі за адресою: м. Харків, пр-т Перемоги, 78 (під. 1,2,3,4,5,6), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. На виконання умов вищевказаного договору сторонами складений та підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року, договірна ціна, відомість ресурсів, розрахунки витрат, довідка про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 137-159 том 1). Окрім того, ТОВ «Тібус» на адресу ТОВ «Атріум-Буд» виписана податкова накладна від 07.11.2012 року № 19 на загальну суму 62 570,40 грн. у тому числі ПДВ - 10 428,40 грн. (а.с. 160 том 1).

Зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента ТОВ «Тібус» безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями, які приєднані до матеріалів справи (а.с. 161-166 том 1).

Вищенаведені договори були укладені ТОВ «Атріум-Буд» з метою виконання зобов'язань за договорами, копії яких приєднані до матеріалів справи (а.с. 180-247б том 1), з Замовниками будівельних робіт, а саме: з Чугуєво-Бабчанським лісним коледжем (договір № 55 від 01.11.2012 року з договірною ціною, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року), з Департаментом житлового господарства (договір № 308 від 02.11.2012 року з договірними ціною, локальним кошторисом, відомостями ресурсів, розрахунками витрат, дефектним актом, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року), з Малоданілівською селищною радою (договір № 209 від 01.11.2012 року з договірною ціною, локальним кошторисом, відомостями ресурсів, розрахунками витрат, дефектним актом, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року).

Укладаючи вищезазначені, договори ТОВ «Атріум-Буд» із Замовниками домовилися щодо права позивача залучати до виконання робіт субпідрядні організації. Крім того, в штаті позивача відсутній необхідній технічний персонал на виконання вищезазначених підрядних робіт, що підтверджується штатним розписом на 2012 рік, копія якого приєднана до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, різниця між сумами договорів з замовниками позивача та сумами договорів із субпідрядниками є доходом підприємства (різниця складає приблизно 2-2,5 % від суми договору).

Результати цих операцій були включені до бухгалтерського та податкового обліку поточного періоду та відповідно відображені у Податковій Декларації з ПДВ за листопад 2012 року. Загальний дохід за листопад 2012 року склав 778777 грн., витрати склали 739196 грн. Позитивне значення різниці між сумами податкового зобов'язання та кредиту за листопад 2012 року склало 7916 грн.

Вищевказані суми були віднесені до складу валових доходів та витрат у 4-му кварталі 2012 року та відображені наростаючим підсумком у Декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік. Загальний прибуток від діяльності підприємства за 2012 рік склав 301248 грн.

Суд зазначає, що з акту перевірки позивача від 03.04.2013 року № 1309/2204/24287905 вбачається, що під час проведення перевірки у податкового органу були в наявності всі вищезазначені первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «Тібус», жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірного правочину, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами відповідачем ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не пред'являлось.

Вказані податкові накладні та інші первинні документи по взаємовідносинам ТОВ «Атріум-Буд» з ТОВ «Тібус» не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, що призводить до зміни в структурі активів платника податків.

Разом з тим, наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Судом не встановлено фактів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та вказаному в акті перевірки контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання. Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про рух безготівкових коштів визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Окрім цього, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з акту перевірки ТОВ «Тібус» від 25.02.2013 року № 726/2240/36222404, наданої позивачем копії свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Тібус» на час здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Тібус» було зареєстровано як платник податку в податковому органі та даний факт не спростований відповідачем.

Крім того, до матеріалів справи надана копія ліцензії Серії АВ № 514943, видана ТОВ «Тібус» Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, яка підтверджує право на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури строком дії з 16 квітня 2010 року по 16.04.2013 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «Тібус» були направлені на реальне настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами, а саме реальне понесення витрат у власній господарській діяльності та використання придбаних робіт в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Окремо суд зауважує, що твердження відповідача стосовно неможливості здійснення будівельних робіт ТОВ «Тібус» у зв'язку відсутністю на підприємстві співробітників спростовується наданою позивачем копією податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2012 року, що був наданий ТОВ «Тібус» на адресу податкового органу та факт прийняття якого підтверджується копією долученої до матеріалів справи квитанції № 2, в якій зазначено, що документ прийнятий на районному рівні. Відповідно до показників вказаного розрахунку вбачається, що у 4 кварталі у ТОВ «Тібус» працювало у штаті 5 осіб.

Крім того, зі змісту акту перевірки позивача від 03.04.2013 року № 1309/2204/24287905 вбачається, що фактично єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов до висновків, викладених в акті, є виключно висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Тібус» за листопад 2012 року від 25.02.2013 року № 726/2240/36222404, проте з цього приводу суд зазначає, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Окрім того, до матеріалів справи надана копія постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року по справі № 820/2210/13-а за позовом ТОВ «Тібус» до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС про визнання дій незаконними, якою позов задоволений, в тому числі визнані протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС з проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Тібус» за період листопад 2012 року та складання акту від 25.02.2013 року № 726/2240/36222404 та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2013 року по справі № 820/2210/13-а, якою вищевказана постанова залишена без змін.

Вказані судові рішення набули законної сили, і тому суд при вирішенні даної справи бере до уваги правові позиції, що викладені у згаданих судових актах.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірного правочину, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нереальність вчинених господарських операцій.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність висновків акту перевірки від 03.04.2013 року № 1309/2204/24287905 року, правильність та законність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 17.04.2013 року №0000172204, № 000182204, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, факти порушень вимог законодавства позивачем не знайшли свого підтвердження матеріалами судової справи, що дає суду підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Атріум-Буд" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.04.2013 року №0000172204 та податкове повідомлення-рішення від 17.04.2013 року № 000182204.

Стягнути з Державного бюджету України через УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (код 37999628, адреса: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд.29) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атріум-Буд" (61058, м. Харків, вул. Чичибабіна, б. 1, літера «А-5-7», код ЄДРПОУ 24287905) судові витрати у розмірі 783,00 грн. (сімсот вісімдесят три грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 07.10.2013 року.

Суддя Піскун В.О.