Ухвала суду № 33945108, 19.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 р.Справа № 816/1783/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Головного державного податкового ревізора - інспектора відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у м.Полтаві Картавицької Ірини Леріївни на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2013р. по справі № 816/1783/13-а

за позовом Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області , Головного державного податкового ревізора - інспектора відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у м.Полтаві Картавицької Ірини Леріївни , Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області

про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Українсько-німецьке Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтазар", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (відповідач - 1), Головного державного податкового ревізора - інспектора відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у м. Полтаві Картавицької Ірини Леріївни (відповідач - 2), в якій просив суд:

- визнати протиправними дії Картавицької Ірини Леріївни щодо не підтвердження суми бюджетного відшкодування по поданій Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві декларації за листопад 2012 року та, яка зареєстрована Державною податковою інспекцією у м. Полтаві за вхідним № 9079652941 від 18 грудня 2012 року, в розмірі 29 909 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Полтаві щодо не складення та неподання до уповноваженого органу Державної казначейської служби України висновку про суми відшкодування податку на додану вартість по декларації, поданій Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" за листопад 2012 року із розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 29 909 грн., яка зареєстрована Державною податковою інспекцією у м. Полтаві за вхідним № 9079652941 від 18 грудня 2012 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Полтаві скласти та подати до уповноваженого органу Державної казначейської служби України висновок про суми відшкодування податку на додану вартість по декларації, поданій Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" за листопад 2012 року із розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 29 909 грн., яка зареєстрована Державною податковою інспекцією у м. Полтаві за вхідним № 9079652941 від 18 грудня 2012 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року в якості відповідача залучено Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 р. адміністративний позов Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного державного податкового ревізора - інспектора відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у м. Полтаві Картавицької Ірини Леріївни щодо складання висновку акту "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Українсько-німецьке підприємство "Алтазар", код ЄДРПОУ 20029514, від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2012 року" від 06.03.2013 року № 1336/15.3/20029514 про неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за листопад 2012 року в сумі 29909,00 грн., що пов'язано з відсутністю на момент перевірки відповіді на запит щодо підтвердження сум податкового кредиту за перевіряємий період.

Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби щодо не складення та не подання до уповноваженого органу Державної казначейської служби України висновку про суму відшкодування податку на додану вартість по декларації, поданої Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" за листопад 2012 року (вхідний № 9079652941 від 18 грудня 2012 року) в розмірі 29 909 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" (код ЄДРПОУ 20029514) витрати зі сплати судового збору в сумі 17 (сімнадцять) гривень 21 копійка.

Не погодившись з прийнятою постановою в частині задоволених позовних вимог, відповідач -1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати в зазначеній частині та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовані обставини справи, що в сукупності призвело до неправильного вирішення справи.

Також, вважаючи постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу подав відповідач - 2, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013 року здійснено заміну відповідача - Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що Українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю "Алтазар" (код ЄДРПОУ 20029514) зареєстровано як юридична особа 17 лютого 1994 року Виконавчим комітетом Полтавської міської ради (т. 1, а. с. 49), як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби з 21 лютого 1994 року (т. 1, а. с. 85), є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23498801 від 08 листопада 2001 року, що міститься в матеріалах справи (т. 1, а. с. 84).

18 грудня 2012 року позивачем подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з ПДВ за листопад 2012 року (вх. № 9079652941).

Разом з декларацією позивачем надані: довідка про залишок суми від'ємного значення (том 1, а. с. 72), розрахунок суми бюджетного відшкодування (том 1, а. с. 106) та заява про повернення суми бюджетного відшкодування (том 1, а. с. 107), в яких заявлена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку складала 30 097 грн.

Після отримання вказаної декларації позивача за листопад 2012 року ДПІ у м. Полтаві 18 січня 2013 року проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

Перевіркою, оформленою актом від 18 січня 2013 року № 24/15-3/20029514, встановлено наявність достатніх підстав, що свідчать про необхідність проведення документальної позапланової перевірки (том 2, а. с. 24-31).

Тому, відповідно до вимог пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Полтаві проведена документальна позапланова виїзна перевірка від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2012 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 1336/15.3/20029514 від 06 березня 2013 року, яким встановлені порушення позивачем пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, підпункту "а" пункту 200.4 статті 200, підпункту "б" пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад 2012 року на 188 грн. Також, перевіряючими за результатами перевірки зроблено висновок про неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за листопад 2012 року в розмірі 29 909 грн., що пов'язано з відсутністю на момент перевірки відповіді на запит щодо підтвердження сум податкового кредиту за перевіряємий період. Дана сума буде підтверджена після надходження такої відповіді.

На підставі висновків вказаного акту ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення - рішення № 0002731503 від 21 березня 2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 188 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 94 грн.

Зазначене податкове повідомлення - рішення позивачем не оскаржується.

Разом з тим, позивач вважає дії Картавицької Ірини Леріївни щодо не підтвердження суми бюджетного відшкодування по поданій Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві декларації за листопад 2012 року та, яка зареєстрована Державною податковою інспекцією у м. Полтаві за вхідним № 9079652941 від 18 грудня 2012 року, в розмірі 29 909 грн. та бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Полтаві щодо не складення та неподання до уповноваженого органу Державної казначейської служби України висновку про суми відшкодування податку на додану вартість по декларації, поданій Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" за листопад 2012 року із розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 29 909 грн., яка зареєстрована Державною податковою інспекцією у м. Полтаві за вхідним № 9079652941 від 18 грудня 2012 року, протиправними, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Так, відповідно до п.п. 200.1-200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Вищезазначене свідчить про те, що право на формування податкового кредиту з ПДВ та відповідно бюджетне відшкодування безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю платника податку.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.10 зазначеного Кодексу протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (пункт 200.10).

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11).

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

При оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами податковим органом застосовується Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації № 984 від 22 грудня 2010 року та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок).

Так, пунктами 3-6 Порядку визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З системного аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що податковий орган, його посадові особи під час проведення перевірки та складання її висновків повинні або встановити факт наявності порушення, або їх відсутність. Інший порядок дій податкового органу, його посадових осіб Податковим кодексом не передбачений.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки, оформленої актом № 1336/15.3/20029514 від 06 березня 2013 року, ДПІ у м. Полтаві надіслано позивачу податкове повідомлення - рішення № 0002731503 від 21 березня 2013 року, яким УН ТОВ "Алтазар" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 188 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 94 грн.

Проте, у вказаному акті не було встановлено порушень при визначенні позивачем суми податку на додану вартість у розмірі 29 909 грн., яка підлягає бюджетному відшкодуванню, але зазначено, що правомірність заявленого до відшкодування податку на додану вартість по деклараціях за листопад 2012 року буде підтверджено після отримання матеріалів зустрічних перевірок.

З огляду на викладене, твердження відповідача щодо оформлення результатів перевірки у вигляді акту у зв'язку з виявленими порушеннями є правомірними. Проте, необхідно зауважити на той факт, що складення висновку про неможливість підтвердження суми бюджетного відшкодування без встановлення порушення з боку платника податків не узгоджується з нормами Податкового кодексу України, оскільки ними складення такого висновку не передбачено.

В додаткових поясненнях (том. 1 а.с. 95-97) Головний державний податковий ревізор - інспектор відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м. Полтаві Картавицька І.Л. посилалась на Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232, пунктом 2 якого визначено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання щодо здійснення операцій, з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, при цьому, відповідно до пункту 3.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22 квітня 2011 року № 236, підтвердження у повному обсязі господарських відносин платника податків із суб'єктом господарювання можливе за відсутності сумнівів щодо їх подальшого проходження від виробника до кінцевого споживача. Право податкового органу на проведення зустрічних звірок передбачено також пунктом 7.8 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 19 червня 2012 року N 522.

Проте, вказаними нормативними актами встановлено можливість проведення зустрічних звірок, але не передбачено повноважень податкового органу щодо складання висновків актів перевірки без встановлення факту порушення платником податків чинного законодавства, або відсутності такого порушення, тобто під умовою.

З огляду на викладені обставини, протиправність дій ревізора полягала саме у порушенні правил, процедури, встановленої законом, а саме: надання висновку, складання якого не передбачено положеннями Податкового кодексу України, а тому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно застосував в даному випадку норми ч. 2 ст. 11 КАС України та визнав протиправними дії Головного державного податкового ревізора - інспектора відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у м. Полтаві Картавицької Ірини Леріївни щодо складання висновку акту "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Українсько-німецьке підприємство "Алтазар" код ЄДРПОУ 20029514 від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2012 року" від 06.03.2013 року № 1336/15.3/20029514 про неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за листопад 2012 року в сумі 29909,00 грн., що пов'язано з відсутністю на момент перевірки відповіді на запит, щодо підтвердження сум податкового кредиту за перевіряємий період, оскільки зазначені дії ревізора потягли за собою порушення прав та законних інтересів платника.

Згідно з п. 200.12. ст. 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.13. ст. 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Згідно з пунктом 200.14 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Абзацом 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що в разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

З огляду на викладене, за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби або зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або надсилає платнику податків податкове повідомлення - рішення у разі виявлення невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

Тобто, чинним законодавством визначено вичерпний перелік дій податкового органу після проведення перевірки платника податків з питань обґрунтованості декларування останнім від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Зі змісту пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України вбачається, що податковий орган, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме: за наслідками перевірки, або надати висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Чинним податковим законодавством України не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утримуватись від виконання зазначених дій.

Необхідно також зауважити, що нормами Податкового кодексу України право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

В зв'язку з цим, посилання податкового органу на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників позивача, є необґрунтованим, оскільки Податковим кодексом України не передбачено отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

Щодо посилання податкового органу про неможливість підтвердження бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 29 909 грн. з причин неотримання довідок зустрічних звірок, то необхідно зауважити, що на підтвердження фактичного виконання господарських операцій з вказаними контрагентами позивачем надано первинні бухгалтерські документи, які підписані уповноваженими особами, досліджувались під час перевірки позивача, жодних зауважень податковим органом щодо вказаних документів ані в акті перевірки, ані в ході судового розгляду справи не було наведено.

Реальність господарських операцій, факт здійснення розрахунків УН ТОВ "Алтазар" відповідачем як на час проведення перевірки, так і на момент розгляду справи під сумнів не ставились.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не приймалися рішення про зменшення позивачу заявленої суми бюджетного відшкодування або рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування в розумінні пункту 200.14 Податкового кодексу України.

Таким чином, відповідно до вищевикладених приписів Податкового кодексу України ДПІ у м. Полтаві мала подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Проте, обов'язок, передбачений Податковим кодексом України, не був виконаний відповідачем, чим були порушені права позивача.

Посилання апелянтів, як на підставу правомірності своїх дій, на Регламент опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими нараховано від'ємне значення та/або задекларовано бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затверджений Наказом Державної податкової служби України від 19.06.2012 року № 522, є безпідставними, оскільки даний документ не зареєстрований в Міністерстві юстиції, а тому носить не нормативно-правовий, а рекомендаційний характер.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Полтаві скласти та подати до уповноваженого органу Державної казначейської служби України висновок про суми відшкодування податку на додану вартість по декларації, поданій Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" за листопад 2012 року із розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 29 909 грн., яка зареєстрована Державною податковою інспекцією у м. Полтаві за вхідним № 9079652941 від 18 грудня 2012 року, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості та безпідставності.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зауважує на той факт, що ані позивачем, ані відповідачами постанова суду в цій частині в апеляційному порядку оскаржена не була.

Згідно з ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання відповідачів в апеляційних скаргах на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Головного державного податкового ревізора - інспектора відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у м.Полтаві Картавицької Ірини Леріївни залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2013р. по справі № 816/1783/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)П'янова Я.В.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П'янова Я.В.