Ухвала суду № 33942576, 03.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Логойда Т.В.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року справа №805/10590/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенко Д.В. та Ястребової Л.В.,

при секретарі Копиці С.В.,

за участі представника позивача Марченко К.Ю., представника відповідача Лобатої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року у справі № 805/10590/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «А.В.К.» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 13.03.2013 року № 0000161517/6922/10/15-17-2/00381835 та № 0000171517/6921/10/15-17-2/00381835.

В обґрунтування позову зазначив, що податковим органом не враховано те, що підприємство діяло відповідно до вимог податкового законодавства, яким звітний податковий період, в якому покупець має право додати до податкової декларації скаргу на постачальників, не конкретизовано, і на підставі узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затвердженої наказом Державної податкової служби України від 16 лютого 2012 року № 127, згідно з якою податкова накладна, яка отримана у періодах, наступних за періодом, в якому її виписано, включається до реєстру отриманих податкових накладних та до податкової декларації в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання податкової накладної.

Враховуючи наведене, просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача від 13.03.2013 року № 0000161517/6922/10/15-17-2/00381835 та № 0000171517/6921/10/15-17-2/00381835.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті податковим органом по факту встановленого порушення, в межах повноважень та на підставі норм Податкового кодексу України. Таким чином, останні скасуванню не підлягають.

Враховуючи наведене, просить в задоволені позовної заяви відмовити у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є юридичною особою, зареєстрован виконавчим комітетом Донецької міської ради та внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДРПОУ 00381835) (а.с.17-20).

Відповідачем здійснена камеральна перевірка даних, задекларованих товариством у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складений акт від 19.02.2013 року № 133/15-17-2-00381835 (а.с. 21-27).

Під час перевірки податковим органом встановлене порушення позивачем вимог п. 198.2 ст.198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, абз.11 п. 201.10 ст. 201 розд. V Податкового кодексу України, п. 20 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 25 листопада 2011 року № 1492, що призвели до завищення податкового кредиту за грудень 2012 року на суму 111783 грн., на зменшення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду) на суму 111783 грн., на зменшення суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів на суму 76278 грн., та на заниження суми податку на додану вартість, що підлягав сплаті в бюджет за грудень на суму 35505 грн., заявленого у податковій декларації за грудень 2012 року. Зазначений висновок зроблений податковим органом у зв'язку з тим, що товариство надало до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року від 18.01.2013 року № 9085155274 з Додатком № 8 - заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) від 18.01.2013 року №9085194926, згідно якого не зареєстровані в ЄДРПН наступні накладні:

- від 2 листопада 2012 року №447 за природний газ на загальну суму 240000 грн., в т.ч. ПДВ 40000 грн.;

- від 5 листопада 2012 року №449 за природний газ на загальну суму 160000 грн., в т.ч. ПДВ 26666,67 грн.;

- від 6 листопада 2012 року №450 за природний газ на загальну суму 270000 грн., в т.ч. ПДВ 45000 грн.

Зазначені накладні виписані ТОВ «Газ-Трейд-Ойл» та отримані позивачем 27 грудня 2012 року ( а.с. 83-88). Також, оформлена з порушення порядку заповнення податкова накладна від 20 серпня 2012 року № 4 за товар на загальну суму 700,03 грн., в т.ч. ПДВ 116,67 грн., яка виписана ТОВ «Донбасстехресурс» та отримана позивачем 29 грудня 2012 року ( а.с. 215).

До заяви з супровідним листом від 21 січня 2013 року № 79 позивач додав копії первинних документів.

Недоліків первинних документів, доданих до додатку 8 - заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), актом перевірки не встановлено.

13 березня 2013 року на підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення ( а.с. 33-34):

- № 0000161517/6922/10/15-17-2/00381835 (форма «Р»), яким на підставі п. 54.3.2 п.54.3 ст. 54, ч. 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення п. 198.2 ст.198, абз.11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 53257,50 грн., з них за основним платежем -35505 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 17752,50 грн.;

- № 0000171517/6921/10/15-17-2/00381835 (форма «В1»), яким на підставі п. 54.3 ст.54, п. 58.1 ст. 58, ч. 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення п. 198.2 ст.198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість по декларації від 18 січня 2013 року №9085155274 за звітний період грудень 2012 року на 76278 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 38139 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення рішенням Окружної Державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Держаної податкової служби від 22 травня 2013 року № 9372/10/10-233 і рішенням Міністерства доходів і зборів України від 25 червня 2013 року № 5523/6/99-99-10-01-15 залишені без змін, а скарги - без задоволення ( а.с. 47-76).

Підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу, що за вищевказаних обставин податковий кредит позивачем підтверджується не вказаними податковими накладними, а іншими документами, у зв'язку з чим положення абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України про можливість формування податкового кредиту протягом 365 днів з дати складання податкової накладної застосуванню не підлягають, а податковий кредит позивачем повинен був формуватись у тому звітному періоді, в якому у позивача виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до вимог пункту 198.2 ПК України, тобто в даному випадку позивач міг сформувати податковий кредит лише в серпні та у листопаді 2012 року відповідно.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим з огляду на наступне.

Як зазначалось раніше, позивач отримав спірні податкові накладні у грудні 2012 року.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзаци 1, 2). Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абзац 9). У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (абзац 11).

Приймаючи до уваги, що продавець не зареєстрував спірні податкові накладні в ЄДРПН у встановлений Законом строк, а товариство отримало їх лише в грудні 2012 року, колегія суддів вважає, що у позивача було відсутнє право на включення сум ПДВ за такими накладними до складу податкового кредиту листопада та серпня 2012 року.

Реалізуючи своє право на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, позивач включив ці суми до декларації з ПДВ за грудень 2012 року і відповідно до вимог пункту 201.10 ПК України надав відповідну заяву із скаргою на дії постачальників, яка міститься в Додатку № 8 до вказаної декларації.

Згідно абзацу 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

З аналізу зазначеної норми Закону вбачається, що платнику податку надане право на включення сум ПДВ протягом певного періоду - 365 днів з дати складання податкової накладної. Тобто, отримавши податкову накладну, виписану в серпні та у листопаді 2012 року відповідно, позивач мав право на підставі зазначеної норми Закону на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту протягом 365 днів з дати її складання.

Жодних виключень з цього правила, зокрема, щодо податкових накладних, які мають порушення порядку заповнення та не зареєстровані в Єдиному реєстрі, Податковий Кодекс України не містить.

При цьому колегія суддів зазначає, що під звітним податковим періодом в абзаці 11 пункті 201.10 ПК України розуміється саме той період, в якому подається податкова декларація із скаргою на постачальника, який порушив порядок реєстрації податкової накладної.

Оскільки позивачем повністю додержано вимоги абзацу 11 пункту 201.10 та абзацу 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, то він мав право на включення сум податку на додану вартість, відповідно до вищезазначених податкових накладних, до податкового кредиту за грудень 2012 року.

Враховуючи наведене, а також те, що вказана податкові накладні отримані позивачем тільки у грудні 2012 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідач діяв з порушенням вимог чинного законодавства.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Повний текст складений 7 жовтня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року у справі № 805/10590/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова