Постанова № 33942301, 04.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2013 року № 826/9535/13-а

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерасервіспарк"

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерасервіспарк" звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби від 1 квітня 2013 року № 0001622250.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, Цивільний кодекс України, Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та зазначає, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерасервіспарк" неправомірно зроблений висновок про те, що правочини вчинені за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерасервіспарк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Техномашпостач" не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентом підтверджуються необхідними первинними документами.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України та зазначив, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби правомірно та в межах своїх повноважень винесено податкове повідомлення-рішення від 1 квітня 2013 року № 0001622250, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерасервіспарк" неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТПК "Техномашпостач", оскільки правочини вчинені за участю позивача та його контрагента не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерасервіспарк" є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

В період з 18 березня 2013 року по 19 березня 2013 року Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на підставі направлення від 18 березня 2013 року № 291/22-50П, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 81.1 статті 81, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби від 18 березня 2013 року № 474 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерасервіспарк" з питань правомірності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТПК "Техномашпостач" за період з 1 січня 2009 року по 30 вересня 2012 року.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт від 19 березня 2013 року № 181/22-5-09/32112019, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерасервіспарк" пункту 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на суму 27 000 грн., в тому числі за квітень 2011 року на суму 10 000 грн., за травень 2011 року на суму 8 600 грн., за червень 2011 року на суму 8 400 грн.

На підставі складеного акту перевірки, 1 квітня 2013 року Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби винесене податкове повідомлення-рішення № 0001622250, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ерасервіспарк" суму грошового зобов'язання в розмірі 27 001 грн., з якої: за основним платежем - 27 000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 14010100.

Як встановлено під час розгляду справи, Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби під час проведення перевірки прийшла до висновку про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТПК "Техномашпостач", оскільки правочини вчинені за участю позивача та його контрагента не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Вказані висновки податковим органом зроблені на підставі акту Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 11 липня 2011 року № 487/7/23-1/36803875 про результати проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач" з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2011 року, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Щодо визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість, суд зазначає про наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, суд приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

1 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерасервіспарк", як замовником, укладено договір № 04/11Т на виконання робіт по ремонту та відновленню електронного, торгівельного та офісного обладнання, друкуючих пристроїв, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати відповідно до даного договору роботи по ремонту електронних плат, блоків та вузлів, а також друкуючих пристроїв.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерасервіспарк" підписано акти № 04/04/1 від 11 квітня 2011 року, № 04/04/2 від 27 квітня 2011 року, № 04/05/1 від 30 травня 2011 року, № 04/06/1 від 16 червня 2011 року, № 04/06/2 від 30 червня 2011 року виконання робіт по договору № 04/11Т від 1 квітня 2011 року, згідно яких виконавцем в квітні, травні та червні 2011 року виконані наступні роботи: діагностика вузлів та механізмів, ремонт плат материнських, ремонт механізму друку, ремонт головки друкуючої, ремонт блоку індикації, ремонт (виготовлення) шлейфів, кабелів, ремонт блоків живлення.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач" виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 161 від 11 квітня 2011 року на загальну суму 30 000 грн., в тому числі ПДВ - 5 000 грн.,

- № 336 від 27 квітня 2011 року на загальну суму 30 000 грн., в тому числі ПДВ - 5 000 грн.,

- № 202 від 16 червня 2011 року на загальну суму 31 200 грн., в тому числі ПДВ - 5 200 грн.,

- № 289 від 30 червня 2011 року на загальну суму 19 200 грн., в тому числі ПДВ - 3 200 грн.

Разом з тим, суд звертає увагу, що податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач" на користь позивача в травні 2011 року на суму ПДВ в розмірі 8 600 грн. суду не пред'явлено.

На підтвердження перерахування коштів за проведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач" роботи позивачем надано копії платіжних доручень.

Під час розгляду справи представник позивача зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерасервіспарк" укладений договір з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач" з метою належного виконання своїх зобов'язань щодо обслуговування електронно-касових апаратів та щодо гарантійного обслуговування, яку надає виробник на касовий апарат.

На підтвердження своєї позиції щодо виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерасервіспарк" робіт по введенню в експлуатацію РРО та по технічному обслуговуванню РРО в гарантійний та післягарантійний періоди представник позивача надав договір на профілактичне технічне обслуговування реєстраторів розрахункових операцій № 417/08 від 1 грудня 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерасервіспарк", як виконавцем, та Дочірнім підприємством "Київські хліби", як замовником, договір на виконання робіт по обслуговуванню реєстраторів розрахункових операцій № 137-11 від 1 грудня 2010 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерасервіспарк", як виконавцем, та ДП ВАТ "Київхліб" "Хлібокомбінат 12", як замовником, договір на профілактичне технічне обслуговування реєстраторів розрахункових операцій № 439-11 від 4 січня 2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерасервіспарк", як виконавцем, та Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця", як замовником, договір на профілактичне технічне обслуговування реєстраторів розрахункових операцій № 450/11ТО від 10 січня 2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерасервіспарк", як виконавцем, та Об'єднанням ветеринарної медицини в м. Києві, як замовником.

Також представником позивача надані договори укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерасервіспарк", як ЦСО, та ТОВ "Торговий дім "Система", як постачальником, і ПП "Ремсервіс-3", як представничим ЦСО (договір № 1/2/18 від 1 січня 2011 року), з ТОВ "Гера-Сервіс", як РЦС (договір № 01 від 4 січня 2011 року), з ЗАТ "Резонанс", як замовником (договір № Т/208/2011 від 3 січня 2011 року), з Малим приватним виробничо-впроваджувальним підприємством "Техносервіс-2", як РЦСО (договір на технічне обслуговування № у88/2011ТС від 1 листопада 2010 року), з ТОВ "Екселліо", як постачальником (договір щодо експлуатації, технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій № 11 1/5 від 3 січня 2011 року), згідно яких Товариству з обмеженою відповідальністю "Ерасервіспарк" надано право надавати послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного та післягарантійного ремонту певних видів реєстраторів розрахункових операцій.

На підтвердження фактичного виконання своїх зобов'язань щодо здійснення обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій позивачем надано звіти про використання засобів контролю, довідки про опломбування реєстраторів розрахункових операцій, книгу ремонту за період з березня по липень 2011 року, акти про виконання робіт за квітень, липень, серпень та листопад 2011 року, інструкції по технічному обслуговуванню і ремонту реєстраторів розрахункових операцій та технічну документацію.

З огляду на встановлені у суді обставини, суд приймає до уваги доводи представника позивача відносно того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерасервіспарк" реально здійснює господарську діяльність, пов'язану з введенням в експлуатацію, технічним обслуговуванням, гарантійним та післягарантійним ремонтом реєстраторів розрахункових операцій.

Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач", з огляду на нижченаведене.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Податковий кодекс України встановлюють, що будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Разом з тим, суд зазначає, що під час розгляду справи суду не пред'явлено доказів на підтвердження можливості та реального здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач" діяльності, пов'язаної з виконанням робіт по ремонту реєстраторів розрахункових операцій за замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерасервіспарк".

При цьому, суд зазначає про наступне.

Відповідно до пункту 3 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601, технічному обслуговуванню та ремонту підлягають реєстратори вітчизняного та іноземного виробництва, які внесено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які відповідають програмній і конструкторсько-технологічній документації виробника і строк служби яких не вичерпався, за наявності комплекта експлуатаційних документів і відповідного договору продавця з виробником (постачальником).

Пунктом 4 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій встановлено, що введення реєстраторів в експлуатацію, їх технічне обслуговування та ремонт здійснюється центрами сервісного обслуговування виключно на підставі укладених з користувачами відповідних договорів.

Виконання зазначених робіт іншими особами або центрами сервісного обслуговування без укладення з користувачами відповідних договорів забороняється.

Згідно пункту 5 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій технічне обслуговування та ремонт реєстраторів може проводитися як у приміщенні центру сервісного обслуговування, так і за місцем їх експлуатації (залежно від вимог експлуатаційних документів) та бути пов'язаним як з розбиранням реєстраторів і заміною комплектувальних виробів та складових частин, у тому числі окремих вузлів (блоків), так і без такого.

З урахуванням наведених норм права та з огляду на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач" не укладалися договори з користувачами реєстраторів розрахункових операцій, відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач" не наділене правом на здійснення ремонту реєстраторів розрахункових операцій.

Крім того, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач" є: 51.81.0 оптова торгівля верстатами, 51.87.0 оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, 51.90.0 інші види оптової торгівлі, 51.85.0 оптова торгівля офісною технікою та устаткуванням, 51.84.0 оптова торгівля комп'ютерами, професійними пристроями та програмним забезпеченням, 74.87.0 надання інших комерційних послуг.

Таким чином, суд зазначає, що здійснення ремонту реєстраторів розрахункових операцій не відповідає статутній діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач".

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, первинні документи від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач" підписані ОСОБА_2

На підтвердження повноважень ОСОБА_2 позивачем надано копію наказу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач" ОСОБА_3 від 30 квітня 2010 року № 3 про призначення з 1 травня 2010 року на посаду заступника директора ОСОБА_2. Вказаним наказом уповноважено ОСОБА_2 підписувати від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач" договори, рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт, а також інші документи фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач". Також позивачем надано копію довіреності від 30 квітня 2010 року № 3004-1, якою директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач" ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_2 бути представником директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач".

Як вбачається з наданих копій наказу та довіреності вони складені в м. Борисполі, проте згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 19 грудня 2011 року № 4539/5/07-6016, ОСОБА_3 покинула територію України 15 квітня 2010 року та більше не перетинала державний кордон України.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що ОСОБА_3 фактично не могла 30 квітня 2010 року в м. Борисполі підписати наказ та довіреність, якими уповноважила ОСОБА_2 на підписання первинних документів від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач".

Згідно акту Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 11 липня 2011 року № 487/7/23-1/36803875 про результати проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач" з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2011 року, за результатами перевірки даних податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач" відповідно до автоматизованої інформаційної системи "Податки" та АІС "Бест Звіт" не встановлено наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач" власних, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності. В акті зазначено, що ВП Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції встановлено відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарської діяльності, а також необхідних для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Обставини щодо відсутності зареєстрованих за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач" транспортних засобів та об'єктів нерухомого майна також підтверджуються відповідями Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 2 березня 2012 року № 8846 (И-2012) та Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем Міністерства внутрішніх справ України від 28 березня 2012 року № 45/1317, наданих на запити ГУ ПМ Державної податкової служби України.

Згідно постанови старшого слідчого з ОВС Головного слідчого управління Державної податкової служби України про порушення кримінальної справи, прийняття її до свого провадження та об'єднання справ в одне провадження від 10 квітня 2012 року, в провадженні Головного слідчого управління Державної податкової служби України знаходиться кримінальна справа порушена відносно директора ТОВ "Євро класс трейд" ОСОБА_1 за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України та відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів господарської діяльності, зокрема: ПП "Фірма "Володар", ПП "Клер шато фиорд", ТОВ "Техінпромприлад", ТОВ "Промелектро-75", ТОВ "Компанія Вайліс", ТОУВ "Дормашавто", ТОВ "Техномашпостач", ТОВ "Маркон групп Ко" та ТОВ "Остін-трейд" з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає в сприянні директору ТОВ "Євро класс трейд" ОСОБА_1 в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ "Євро класс трейд" ОСОБА_1, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 28, частиною другою статті 205, частиною п'ятою статті 27, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.

В постанові зазначено, що протягом 2008-2012 років на території міста Києва та Київської області діє група осіб, яка згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам - користувачам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету.

Отже, всі вищенаведені дані в сукупності свідчать про відсутність фактичного здійснення господарських операцій за участю позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач".

При цьому, суд зазначає, що за відсутності факту придбання послуг, а також доказів, що такі послуги призначені для використання у господарській діяльності позивача відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність висновків відповідача щодо безпідставності включення Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерасервіспарк" до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі первинних документів, складених Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач".

Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про правомірність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення, яким збільшено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 27 000 грн.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення (пункт 7 підрозділу 10 розділу 20 Податкового кодексу України).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби правомірно застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 1 грн., згідно податкового повідомлення-рішення від 1 квітня 2013 року № 0001622250.

З огляду на встановлені у суді обставини, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 1 квітня 2013 року № 0001622250.

За таких обставин, позовні вимоги визнаються судом необгрунтованими, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерасервіспарк" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева