Ухвала суду № 33942231, 24.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5976/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

24 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Романчук О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контрою у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макарівська птахофабрика" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контрою у Київській області про скасування рішень відповідача, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Макарівська птахофабрика" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контрою у Київській області про скасування рішень відповідача, в якому просив скасувати постанову № 3-0904/4 від 09.04.2013 року про накладення на позивача штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 424 390,00 грн. та скасувати припис № С-0504/9 від 05.04.2013 року про усунення ТОВ «Макарівська птахофабрика» порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контрою у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2013 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контрою у Київській області від 05 квітня 2013 року та постанова від 09 квітня 2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені лише на підставі листа ДП «Укрдержбудекспертиза», що є порушенням Закону України «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» тощо.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, позивач - (ідентифікаційний код 33272065; місцезнаходження: Київська область, смт. Макарів, вул. Першотравнева, буд. 68, корп. Ф) здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виданого 10 лютого 2005 року Макарівською районною державною адміністрацією Київської області (також далі - Макарівська РДА), включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також взятий на облік як платник податків до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області.

Відповідно до реєстраційно-облікових документів позивача, основним видом його діяльності є виробництво сільськогосподарської продукції - яєць курячих.

На підставі договору купівлі-продажу, укладеного 24 лютого 2005 року із товариством з обмеженою відповідальністю "Спецпромпостач", позивачем придбано відгодівельний комплекс на 10 тисяч голів великої рогатої худоби колишнього діючого на території смт. Макарів Київської області сільськогосподарського підприємства - колгоспу "Комуніст".

Для сільськогосподарського виробництва та обслуговування виробничих будівель, 09 березня 2005 року позивачем укладено з Макарівською РДА договір оренди земельної ділянки, загальною площею 13,8969 га, терміном на 49 років.

29 березня 2005 року виконавчим комітетом Макарівської селищної ради прийнято рішення № 50, 51, яким позивачу надано дозвіл на спорудження, реконструкцію, добудову та капітальний ремонт, а саме на реконструкцію комплексу у птахофабрику та спорудження офісу пропускних пунктів, вагової, дизельного блоку, пташників, складських приміщень і огорожі на вул. Першотравневій, 68 в смт. Макарів Київської області.

На підставі отриманого дозволу на проведення реконструкції, позивачем отримано будівельний паспорт № 33/419/06, який включав вихідні дані для проектування об'єкта містобудування - архітектурно-планувальне завдання, завдання на проектування та технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури.

19 грудня 2008 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промсоцбуд" укладено договір № 19/12/2008 підряду на проведення проектних робіт, за умовами якого вказане товариство зобов'язалось своїми силами і засобами, за завданням позивача і за його рахунок, розробити проектно-кошторисну документацію на реконструкцію існуючих приміщень колишнього відгодівельного комплексу великої рогатої худоби під птахофабрику яєчного напрямку для утримання курей-несучок в м. Макарів Київської області, а саме стадію проект, а позивач зобов'язався прийняти якісно виконані вказаним товариством роботи та оплатити їх вартість.

19 січня 2010 року між сторонами договору підряду складено акт виконаних робіт, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Промсоцбуд" передало позивачу виготовлену проектно-кошторисну документацію.

За наслідками отримання та погодження вказаної документації, позивачем подано до відповідача декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції недіючого комплексу по відгодівлі великої рогатої худоби під птахофабрику яєчного напрямку в смт. Макарів, вул. Першотравнева, 68, корп. Ф, Київської області (також далі - об'єкт), із зазначенням у ній ІІІ категорії складності об'єкта, яку відповідачем зареєстровано 11 серпня 2011 року за № КС 08311027556.

Крім того, 07 жовтня 2011 року відповідачем за № КС 14311053992 також зареєстровано подану позивачем декларацію про готовність об'єкта до експлуатації (копія міститься у матеріалах справи), із зазначенням у ній тієї ж ІІІ категорії складності об'єкта.

11 жовтня 2012 року відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, за результатами якої складено відповідний акт (також далі - акт перевірки), згідно з висновками якого, у ході перевірки виявлено недостовірні відомості щодо готовності об'єкта до експлуатації та відповідності проектної документації.

27 листопада 2012 року відповідач письмово звернувся до філії Державного підприємства "Укрдержбудекспертиза" у Київській області (також далі - філія ДП "Укрдержбудекспертиза") із проханням провести перевірку з позиції фахівців-експертів та визначити категорійність об'єкта, у відповідь на що 12 грудня 2012 року до відповідача надійшов лист вказаної установи про те, що виходячи з наданих матеріалів (копії комплексного висновку по проекту), категорія складності об'єкта є не меншою ніж IV, проте для більш детального опрацювання цього питання необхідно надати розрахунок визначення категорії складності об'єкта будівництва, виконаний організацією та погоджений замовником будівництва.

Разом з тим, 05 квітня 2013 року відповідачем складено протокол № 1-Л-3-0504/391 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності про те, що за результатами проведеної перевірки виявлено порушення, а саме: у декларації вказана ІІІ категорія складності; на підставі листа філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Київській області від 07 грудня 2012 року № 145, категорія складності об'єкта є не меншою ніж IV. Таким чином, позивач надав недостовірні дані про категорію складності об'єкта. Враховуючи те, що об'єкт відноситься не менше ніж до IV категорії складності, роботи з реконструкції проведені без дозволу на виконання будівельних робіт.

За наслідками проведеної перевірки, відповідачем 05 квітня 2013 року складено оскаржуваний припис, яким позивачу поставлено вимогу усунути допущені порушення до 10 травня 2013 року відповідно до вимог чинного законодавства, та 09 квітня 2013 року прийнято оскаржувану постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та на нього накладено штраф у розмірі 424390,00 грн.

Обговорюючи правомірність позовних вимог, колегія суддів приходить до наступного.

згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (також далі - Порядок № 553), цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).

Згідно з додатком 1 до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2012 року № 240 "Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", в розділі "за результатами перевірки встановлено" акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил передбачено: зазначити результати перевірки, у разі виявлення порушень вказати їх суть з посиланням на абзаци, пункти, частини, статті, розділи, глави нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил, проектних рішень тощо, вимоги яких порушено.

Разом з тим, в акті перевірки від 11 жовтня 2012 року взагалі не зазначено про виявлення такого порушення як недостовірність даних про категорію складності об'єкта, не зроблено жодного посилання на нормативно-правові акти, та вимоги державних будівельних норм, стандартів і правил, які допущено при визначенні категорії складності об'єкта.

Відповідно до п. 11 Порядку № 553, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Проте, з тексту оскаржуваної постанови від 09 квітня 2013 року вбачається, що порушення позивачем положень чинного законодавства підтверджується листом філії ДП "Укрдержбудекспертиза" від 07 грудня 2012 року № 145, відповідно до змісту якого, за результатами розгляду листа відповідача від 27 листопада 2012 року № 7/10-43/2711/08/03 та виходячи з наданих матеріалів (копії комплексного висновку по проекту), категорія складності об'єкта є не меншою ніж IV, проте для більш детального опрацювання цього питання необхідно надати розрахунок визначення категорії складності об'єкта будівництва, виконаний організацією та погоджений замовником будівництва (згідно зі ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ДБН А.2.2.-3-2012).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості посилання відповідача на вказаний лист як на порушення позивачем положень чинного законодавства, оскільки вказаний лист надійшов до відповідача після проведення позапланової перевірки, у той час як положення Порядку № 553 надають право органу державного архітектурно-будівельного контролю на отримання інформації та документів, які необхідні під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а не після закінчення такої перевірки.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", усі об'єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Однак, будь-яких інших доказів, якими б підтверджувалось віднесення об'єкта до IV категорії складності, крім вказаного листа філії ДП "Укрдержбудекспертиза", відповідачем до ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано, хоча про необхідність та доцільність їх надання наголошувалось судом першої інстанції.

Щодо припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контрою у Київській області від 05 квітня 2013 року про усунення окремих виявлених порушень, а саме - забезпечення дотримання санітарно-захисної зони у розмірі 1200 метрів від житлової забудови, колегія суддів зазначає наступне.

Зокрема, згідно з п.п. 5.4, 5.7, 5.10 наказу Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року № 173 "Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів", промислові, сільськогосподарські та інші об'єкти, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами.

Розміри санітарно-захисної зони можуть бути зменшені, коли в результаті розрахунків та лабораторних досліджень, проведених для району розташування підприємств або іншого виробничого об'єкта, буде встановлено, що на межі житлової забудови та прирівняних до неї об'єктів концентрації шкідливих речовин у атмосферному повітрі, рівні шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, статичної електрики не перевищуватимуть гігієнічні нормативи.

У санітарно-захисних зонах не можна допускати розміщення житлових будинків з придомовими територіями, гуртожитків, готелів, будинків для приїжджих, аварійних селищ.

Додатком № 5 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених вказаним наказом, передбачено, що розмір санітарно-захисної зони від птахофабрики, у якій розміщено більше 400 тисяч курей-несучок до житлової забудови, повинна становити 1200 метрів.

Відповідно до ст. 114 Земельного кодексу України, санітарно-захисні зони створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови.

У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей.

Згідно з наявною у матеріалах справи копією висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 01 лютого 2013 року № 05.03.02-07/4508, складеного Державною санітарно-епідеміологічною службою Міністерства охорони здоров'я України та затвердженого Головним державним санітарним лікарем України, санітарно-захисну зону навколо товариства "Макарівська птахофабрика" зменшено та зазначено, що птахофабрика із встановленням санітарно-захисної зони розміром 150 метрів у північному та 200 метрів у північно-східному та північно-західному напрямках у межах існуючих відстаней від джерел викидів об'єкта до найближчої забудови (смт Макарів) не призведе до погіршення санітарно-гігієнічних умов проживання та здоров'я мешканців прилеглої житлової забудови та відповідає вимогам ДСП № 173-96.

Оскільки на час складання відповідачем оскаржуваного припису від 05 квітня 2013 року розмір санітарно-захисної зони навколо об'єкта зменшено уповноваженим органом, тому, за переконанням суду, у позивача відсутні підстави для усунення виявлених під час перевірки порушень.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контрою у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2013 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контрою у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

О.М. Романчук

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 24.09.2013 року.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Романчук О.М